Створено: Субота, 20 лютого 2016, 11:16
Іван Франко

Пам'ятаємо

Iv FRANKOМаємо 2016 рік. … У місяці травні минає 100 літ з дня смерті Івана Франка. Цього ж року, в серпні, також друга кругла річниця – це вже 160 літ з дня народження творця. Не буду чекати з сердечним словом до місяця травня чи серпня. Пишу вже тепер, щоб ми мали час гарно приготуватися до Франкових річниць.

Пригадаймо:

Іван Франко – поет, прозаїк, літературознавець, культуролог, історик, перекладач, вчений, доктор філософії Віденського університету. Послідовний будівничий української європейської культури.

Треба також сказати, бо не всі чули, що з – поміж світових кандидатів на здобуття Нобелівської премії в галузі літератури за 1916 рік був номінований також Іван Франко. Можливо, що отримав би цю премію, але на жаль, в той час помер.

Якою є його творчість? Знає той, хто читає. Знайомляться з нею також наші школярі та студенти. Загально скажемо так: поезії, повісті, оповідання, новели, драми, твори для дітей, переклади з 14 мов, наукові праці, статті. ... Письменник був не тільки творчий і талановитий, але також надзвичайно працелюбний і працездатний. Кажуть, що його творча спадщина нараховує понад 50 томів. Це багато.

Мабуть, найбільш знаними творами Івана Франка є вірш «Каменярі», поема «Мойсей» та повість «Захар Беркут».

Деякі цікаві твори Івана Франка дочекалися екранізації. Варто заглянути в Інтернет. Там зможете довідатися – Що? Де? Як?

Чи дивилися Ви мультиплікаційний фільм «Лис Микита»? Він знятий за мотивами сатиричної поеми – казки Івана Франка. Прем'єрний показ мультсеріалу відбувся в 2007 році.  Хтось з Вас напевно подумає, що цей фільм адресований до дітей та молоді. Може і так. Але не тільки. На мою думку, він перш за все дорослим дуже сподобається. Фільм пропонує нам сатиру та інтелігентний гумор. Уважні глядачі мають також добру нагоду передумати різні життєві справи. У творі знайдемо багато актуального. Таких «лисів» у наш час досить багато, ... вони були, є і будуть.

Я подивилася всі серії фільму. Заохочую і Вас.

Іван Франко був творчо успішною людиною, але в особистому житті не було йому легко. Багато терпів. Тяжкі хвороби, родинні проблеми, самота, злидні ...

Проф. Микола Жулинський  написав:

      Не маючи змоги дати самому собі ради, хворий, знесилений і фізично, і морально, безпомічний Іван Франко останні місяці свого життя проводить у притулку для хворих, заснованому Українськими Січовими Стрільцями.

Письменник відійшов у Вічність в 1916 році. Його могила знаходиться у Львові на Личаківському цвинтарі. Жив 60 літ.

І насамкінець – Франко зблизька. Оцю цікаву розповідь я знайшла в підручнику літератури для Ліцею «До джерел», (Варшава 2006). Послухайте:

Іванові Франкові подобався одяг сірого кольору. Майже завжди носив вишивану сорочку. Любив носити нешнуровані черевики. На урочисті прийоми одягав чорного шлюсрока, інколи, але рідко, фрака ( ... ).

В їжі був Франко невибагливий, не курив, зрідка випивав чарку далматинського вина «Злата Ріца».

І. Франко любив ходити в довгі піші мандрівки. В 1884 році він був учасником великоїї студентської прогулянки вздовж Карпат і видав навіть окрему книжечку «В дорогу», початковий вірш якої «Сонце по небі колує» з музикою Ярославенка став спортивним гімном на Галичині ( ... ).

Був письменник завзятим аматором рибної ловитви. Вудкою не любив ловити, зате кохавсь у сітках, які сам плів, ятерах, саках. Друга пристрасть І. Франка – грибництво, яке часто сполучено було з його пішими мандрівками. Довгий час мріяв Франко купити велосипеда, але так і не купив. Зовсім не любив письменник полювання.

Ярослава Кобилко