Святителя Сильвестра, Папи Римського

Тропар (г.5):Рівнобезначáльне з Отцéм і Дýхом Слóво,* що від Дíви народилося на спасíння нáше,* прослáвмо, вíрні, і покло­нíмся,* бо Вонó благозвóлило тíлом зійти на хрест* і смерть перетерпíти і воскреси­ти помéрлих* слáвним воскресíнням Сво­їм.

Тропар передсвяття (г.4): Готýйся Завулóне, зодя­гнись у прикрáси, Нефталíме,* Йордáне-рі­кó зупинися,* і рáдісно прийми Владику, що йде христитись.* Веселися, Адáме, з прамáтір’ю,* і не скривáйтесь, як колись у рáї,* бо бáчивши вас нáгими, він появив­ся,* щоб зодягнýти в пéрвісну одéжу.* Христóс явився, бажáючи оновити все творíння.

Слава і нині:

Кондак передсвяття (г.4): У течіях Йордáнових сьогó­дні став Госпóдь,* кáжучи Івáнові:* Не бíйся менé хрестити,* я бо прийшóв спас­ти Адáма первоствóреного.

Прокімен (г.6):Спаси Гóсподи людéй Твоїх, і благослови спадкоємство Твоє (Пс. 28,9).

Стих: До Тéбе, Гóсподи, взивáю; моя скéле, не відвертáйсь мóвчки від мéне (Пс. 28,1).

Алилуя: Бóже, змилуйся над нáми і бла­гослови нас (Пс. 67,2).

Стих: Свíтлом лиця Твого осяй нас і по­милуй нас (Пс. 67,2).

Причасний:Хвалíте Гóспода з небéс, хвалíте Йогó на висóтах (Пс. 148,1). Али­лýя, тричі.

АПОСТОЛ

До Тимотея послання святого апостола Павла читання (2Тм 4,5-8)

Сину Тимотéю, будь тверéзим у всьóму, знось напáсті, викóнуй прáцю євангелиста, викóнуй твою слýжбу. Бо менé вже при­нóсять у жéртву, і час могó відхóду настáв. Я борóвся дóброю борнéю, біг скінчив, вíру зберíг. Тепéр же приготóваний менí вінóк справедливості, що йогó дасть менí тогó дня Госпóдь, справедливий Суддя; та не лишé менí, алé й всім тим, що з любóв’ю чекáли на йогó появу.

ЄВАНГЕЛІЄ

від Марка 1,1-8

Початок Євáнгелія Ісýса Христá, Сина Бóжого. Як написано в прорóка Ісáї: Ось я посилáю могó посланця пéред тобóю, який приготýє тобí дорóгу. Гóлос вопіющого в пустині: Готýйте дорóгу Гóсподеві, вирів­няйте стежки йогó. Так виступив Івáн, хрестячи в пустині та проповíдуючи хре­щéння покаяння на прощéння гріхíв. І вихó­дили до ньóго вся країна юдéйська та всі мéшканці Єрусалиму, хрестились від ньóго в ріцí Йордáні і визнавáли гріхи свої. Івáн був одягнений в одéжу з верблюжого вóло­су, носив ремíнний пóяс на бéдрах і їв сара­нý й дикий мед. Він проповíдував, кáжучи: Слідóм за мнóю йде сильнíший від мéне, якóму я недостóйний, нахилившись, розв’я­зáти ремíнця йогó сандáлів. Я вас хрестив водóю, а він хреститиме Дýхом Святим.

ОГОЛОШЕННЯ

  1. В середу, 18 січня, випадає Навечір’я Богоявлення. У цей день обов’язує строгий піст – стрима­ність від м’ясних продуктів і страв. Ранком Літургії не буде. О год. 1700 відслужимо Вечірню з Літургією св. Василія Великого та Водосвяттям.
  2. Також цього дня наша молодь організовує спільний Щедрий вечір у світлиці під церквою. Запрошують бажаючих провести цей Вечір разом. Записуватись можна у ризниці або в організаторів: тел. 729 555 698 абоЦя електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.. Організаційна зустріч відбудеться сьогодні після вечірньої Літургії, на яку молодь щиро запрошує. Також під час цієї зустрічі можна буде почути кілька слів про традицію святкування Щедрого вечора
  3. У четвер, 19 січня, Свято Богоявлення Господа Нашого Ісуса Христа. Святі Літургії з Йорданським водосвяттям будуть о год. 1000 та 1800.
  4. У наступну неділю, 22 січня, після другої Літургії о год. 11:00, запрошуємо усіх на парафіяль­­ну «кутю» і спільне колядування до нашої світлиці під церквою.
  5. 23 січня в церковному календарі припадає день Пратулинських мучеників. Попереднього дня, в неділю, 22 січня в нашій церкві їхні мощі будуть виставлені до прилюдного почитання, а після Літургії буде благословення вірних цими мощами. Пратулинські мученики, це наші брати з Підляшшя, прості селяни, які в 1874 році захищаючи свою церкву перед загарбанням її російською православною церквою, захищаючи свою віру і вірність Апостольському Престолові, полягли від пострілів перед церквою.
  6. Розпочинається час душпастирських відвідин наших домів з йорданською водою. Нагадуємо, що благословення хати під час цих відвідин не є освяченням нової хати (квартири, дому), бо це зовсім інший обряд, неможливий до здійснення під час душпастирських відвідин. На освячення нової квартири треба окремо запросити священика.
  7. У найближчому тижні ми домовлені на душпастирські відвідини: в понеділок, 16.01 на Волі, а докладніше – на Колі; можна ще дописатися на цей вечір. Чекаємо на запрошення на відвідини після Богоявлення.
  8. У ризниці, можна придбати, Цер­ков­ний Календар на 2017 р. (відривний календар), новий номер місячника Бла­го­віст (різдвяний випуск), Календар Браговіста 2017 р., Свя­те Письмо, молито­в­ники та іншу духовну літе­ратуру.
  9. Намірення Святих Літургій:

     900: за здоров’я: ……;

       1100: за скріплення і розвиток Василіанського Чину

       1800: про Боже благословення для парафіян

НАМІРЕННЯ святих літургій протягом тижня

пон. 700: за здоров’я Анни, Мирослава, Ольги, Івана

1800: за †† з родини Кобиляк: Анатоля, Івана, Єву, Анну, Антіна

вів.   700: за здоров’я: ……;

         1800: на подяку Пресвятій Богородиці за всі ласки від Анни

сер. Навечір’я Богоявлення

         1700: за померлих: ……

чет. Богоявлення Господа нашого Ісуса Христа              

      1000: про Боже благословення для парафіян

        1800: про Боже благословення для парафіян

п’ят.700: за здоров’я: ……;

        1800: на подяку за всі отримані ласки від Валентини

суб. 700: за померлих: ……

         1800:

нед. 900: за здоров’я: ……;

     1100: за † Адама

       1800: за † Владислава

      

ПРАЗНИК ГОСПОДНЬОГО БОГОЯВЛЕННЯ

"Тоді прибув Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, щоб хреститися від нього"

Свята Церква перед празником Господнього Богоявлення у богослуженнях звертається до своїх вірних: "Вифлеєм залишивши, преславне чудо, спішімо до Йордану душею гарячою і там побачимо страшне таїнство" (Світилен утрені з 3 січня). Це таїнство Господ­нього Богоявлення, це Хрещення Господа нашого Ісуса Христа в ріці Йордані. У цьому таїнстві Ісус Христос об'являє себе як Месію і Спасителя. Про Його Боже післанництво свідчить при Хрещенні сам Отець Небесний голосом із неба: "Ти єси Син мій любий, у тобі – моє уподобання" (Мр. 1, 11); свідчить Святий Дух, що у вигляді голуба сходить на Нього; свідчить і святий Йоан Хрести­тель, вказуючи на Нього: "Ось Агнець Божий, який гріхи світу забирає" (Йо. 1, 29).

Празник Господнього Богоявлення належить до найдавніших і найбільших празників нашого церковного року. На окрему увагу заслуговує назва, історія та об'явлення таїнства Пресвятої Тройці.

НАЗВА ПРАЗНИКА

Празник Господнього Богоявлення у перших віках християн­ства вважався збірним, бо стосувався кількох подій із життя Ісуса Христа, які свідчили про Його божественність, а саме: його Різдва, поклону мудреців, Хрещення, чуда в Кані Галилейській і чудесного розмноження хліба. Тому й нашу назву "Богоявлення" треба розу­міти у множині, бо вона означає празник святих Богоявлінь.

У давнину на празник Богоявлення відбувалося урочисте хре­щення оглашенних, яке називали також світлом або просвіченням, а оглашенні звалися просвічені. Звідси і празник Богоявлення звався просвіченням, празником світел і святими світлами, бо Ісус прийшов, щоб усіх просвітити. "Народ, який сидів у темноті, – читаємо у святому Євангелії, – побачив велике світло. Тим, що сиділи в країні й тіні смерти, зійшло їм світло" (Мт. 4, 16). Деякі автори дотримуються тієї думки, що цей празник ще й тому звався празником світла, бо в час хрещення оглашенних Божий храм освітлювали великою кількістю свічок, які були символом світла пізнання правдивого Бога.

Святий Григорій Богослов († 389) своїй проповіді на Богояв­лення дає назву "Слово на святі світла явлінь Господніх". Він її починає так: "Знову мій Ісус і знову таїнство... (себто знову новий празник після Христового Різдва), таїнство переможне й божест­венне, що звіщає нам небесну світлість! Бо святий день світел, що його ми дочекалися і удостоїлися празнувати, має за початок Хрещення мого Христа справжнє світло, що просвічує кожну люди­ну, що приходить на світ" (Йо. 1, 9). А в наступній проповіді про святе хрещення він пояснює, що розуміє під просвіченням. "Учора ми празнували, – каже він, – пресвітлий день світел..., а сьогодні говоритимемо про хрещення і його благодійну дію на нас... Просві­чення це підмога у нашій немочі, відложення тіла, прямування за Духом, спілкування зі Словом, виправлення створення, потоплення гріха, причастя світла, розвіяння тьми. Просвічення це колісниця,що підносить до Бога, співподорожування з Христом, скріплення віри, удосконалення ума, ключ царства небесного, зміна життя, скинення ярма, розірвання кайдан, зміна єства. Просвічення, – чи маю ще більше перелічувати? – це найкращий і найвеличніший з Божих дарів... Та цей дар, як і його Датель Христос, зветься багатьма різними іменами... Ми його звемо даром, благодаттю, хрещенням, помазанням, просвіченням, нетлінною одежею, купіллю відродження, печаттю і всім, що для нас гідне почести".

Західна Церква в давнину звала Господнє Богоявлення днем появи або появ і в його святкуванні звеличувала такі події: появу звізди, поклін мудреців, хрещення Ісуса та чудо в Кані Галилей­ській. Святий Августин († 430) у своїй проповіді на Богоявлення каже: "Сьогодні ми празнуємо таїнство Богоявлення у світі. Сьогод­ні Бог і на небі у звізді дав вістуна про своє Різдво, і хрещенням у Йордані освятив води для обнови людського роду, і в Кані Гали­лейській на весіллі змінив воду у вино, і п'ятьма хлібами наситив п'ять тисяч людей".

Джерело: о. Юліан Катрій Пізнай свій обряд