Bazylianie

Єднання Бога з людиною та життя у Світлі Ісуса Христа

Дорогі у Христі, ми як християни, які отримали великий дар просвіщення «Світла Ісуса Христа», часто стаємо перед вибором жити з закритими очима чи відкрити свої очі. Бути християнином – це просвічуватися Даром Святого Духа і жити за прикладом Ісуса Христа. Жити за прикладом Сина Божого – це перебувати у світлі та дозволяти Йому увійти в наше життя. Коли Ісус увійде в наше життя, ми зможемо Його наслідувати. Ми зможемо бути світлом для світу, яке розганятиме темряву. Це не є для нас похвала, тільки підтвердження того, що ми є на добрій дорозі. Будучи на добрій дорозі, у нас не буде страху, розчарування, а розум буде переповнений світлими думками. Це буде підтвердженням того, що Ісус присутній у житті та є світлом, яке не ставлять під посудину, а на свічнику, щоб усі бачили та просвічувалися.

241481.xВіра – це сподівання на те, чого не видно, але що є істинним. (Євр. 11, 1). Кожен день робимо щось, сподіваючись на кінцевий результат, навіть до того, як побачимо його. Це схоже на віру. Завдяки Богу, в якого віримо чи не віримо у нас все здійснюється або не здійснюється. Віра – це доказ речей невидимих. У читанні апостола до Галатів, переконливо у вірі, свідчить св. апостол Павло: "Мене ж не доведи, Боже, чимсь хвалитися, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа". (Гал. 6, 14). Віра в Ісуса Христа – це не просто пасивне переконання щодо Нього. Віруючий повинен довіряти, мати впевненість у Ньому і бути готовим діяти на основі своєї віри. Віра є принципом дії і Божої сили. Віра – це доказ речей видимих і невидимих, про які подбав сам Бог.

Дуже багато людей шукають якогось доказу, щоб повірити, та його не знаходять. Їхня дія залишається безсиллям. Завдяки своїй зарозумілости та впертости, вони знову залишаються невіруючими. Це засвідчує сам Авраам у розмові з померлим багачем: "Сказав багатий: – Отче, благаю тебе, пошли його в дім батька мого: я маю п'ять братів, нехай він їм скаже, щоб і вони не прийшли на це місце муки. Авраам мовив: – Мають Мойсея і пророків; нехай їх слухають. Той відповів: – Ні, отче Аврааме, але коли до них прийде хто з мертвих, вони покаються. Авраам відізвавсь до нього: – Як вони не слухають Мойсея і пророків, хоча б і хто воскрес з мертвих, не повірять. (Лук. 16, 27-31).

Щоб повірити в Бога усім треба відкритися на дію Святого Духа. Господь лише простягає руку, а взятися за неї – вибір самої людини. Як розслаблені спішать до лікарні, щоб оздоровити своє тіло, так віруючі люди спішать до Церкви, щоб оздоровити свою душу. Це вибір самої людини та принципам дії Божої сили. Оздоровлюватися завдяки вірі є цілком природнім явищем. Цілком природно шукати розраду у вірі, прислухатися до свого серця й кріпитися. У випробуванні віра завжди стає сильнішою. В такий спосіб сам Бог, запрошує людину до Свого царства. Бог хоче, щоб Його творіння перебувало в Ньому. Перебуваючи в Бозі – це шлях до щастя у небесному царстві.