Bazylianie

Притча про таланти (Мт 25, 14-30) подібно до інших текстів Євангелія, які читаються у неділі, видається нам добре знана і зрозуміла. Ми знаємо текст і контекст цієї розповіді.

Спробуймо однак уявити собі, що цей текст - і тільки цей! – без попереднього контексту, з якого випливає, що йдеться про порівняння до царства небесного (Мт 25,1), – читає хтось, хто виріс в зовсім іншій культурі, в іншій релігії, кому нічого не відомо про християнство, хто не знає Біблії. Наприклад, якась проста людина з Китаю, Індії чи В’єтнаму, яка знайшла цей текст, прочитала його і починає роздумувати над ним. Що ця людина в ньому знаходить?

Можливо, що розумітиме текст як навчання про справи фінансові і господарські. Завідуючий, бізнесмен, банк або якась інша установа виділяє певну значну суму капіталу довіреним людям. Однак вже при розподілі з'являється певна несправедливість, бо ж господар дає кожному іншу суму: одному більше, другому менше, третьому - ще менше. Щоправда автор пояснює, що господар дав кожному за його спроможністю, але хто ж здатний визнати себе менш спроможним, аніж інші ? Чи ж не траплялося нам думати, або і говорити: "Коли б я мав стільки грошей, як мій брат (сусід, знайомий, начальник, …), то я також зробив би те, чи інше" ?

Наступні прикрі відчуття зустрічають читача наприкінці розповіді, коли-то відбирають гроші в того, що й так мав їх мало, а віддають тому, хто й так мав найбільше. - Це вже явна несправедливість! Особливо у випадку, коли себе поставить у місце того, у кого відбирають.

Саме в такий спосіб може сприйняти зміст притчі людина, яка вперше зустрічається з текстом. Так можуть його зінтерпретувати також і ті, які з нехіттю чи вороже ставляться до віри, до християнства, до Євангелія.

Але можливо, що і ці люди можуть знайти у тексті позитивні інспірації. - Які?

А коли дивимося з християнської перспективи у контексті цілого 25-того розділу Євангелія від Матея, а то й цілого євангельського навчання, - чи щось міняється? - Що?