Bazylianie

 

Тема самотності – дуже важлива і вимагає великої уваги. Спробую поділитися з Вами своїми спостереженнями, – хоча нелегка це річ. Щоб говорити чи писати про самоту, треба її досвідчити насамперед на собі. Людина, звичайно, боїться самоти, – знаю це з власного досвіду. Це – жахливе відчуття, пустота, а передусім відокремлення від сім’ї, друзів, та від світу.

Що є причиною самотності?

Буває так, що людина свідомо вибирає самітне життя. Але найчастіше причиною стають різні життєві ситуації, які ставлять людину перед жорстоким ударом. Це може бути втрата найближчої особи, відділення від коханої людини, нездійснені мрії, чутливість.

Самотність – це справжній душевний біль, душевна пустота. Почуття самотності не супроводжує людину постійно, воно приходить без видимої усвідомленої причини, може зловити й поглинути людину в будь-яку хвилину.

З плином часу і життєвим досвідом ми змінюємо свої відчуття, відношення до справ й речей, підходимо до всього з більшою увагою і серйозністю. Й причиною цьому не завжди є самотність.

Людина може залишатись на самоті протягом довшого часу й не відчувати самотності, у іншому ж випадку, може знаходитись серед друзів, у знайомому середовищі та, водночас, може відчувати самотність, навіть не підозрюючи у чому ж причина!

Як зрозуміти самотність – це найважче питання. Насамперед, необхідно усвідомити та пізнати свої відчуття, а також час і місце, де вони з'являються.

Причиною самотності можуть стати: нові знайомства, нова праця, чи будь-які зміни у нашому житті. Можемо знаходитися на самоті і відчувати, що у нас немає іншого вибору, ніж залишитися на одинці. Переважно відчуваємо, що нам не вистарчає спілкування, що не можемо ні з ким поділитися своїми відчуттями.

Дуже часто відчуваємо себе недоступними для інших, непривабливими, не вартими чиєїсь уваги, - навіть, якщо інші не поділяють цієї думки.

Найчастіше, міняємо свій настрій, а із зміною приходить відчуття безнадійності та відчаю – це стає реальною життєвою проблемою.

Як змінити цей пасивний стан?

Якщо ми не проявляємо ніякої активності для зміни ситуації, то можемо почати зациклюватися на самотності. Сподіваємось, що це відчуття зникне, але, таким чином, ми лише обманюємо самих себе. Це відчуття призводить до депресії, яка винищує наш організм. Ми стаємо неспокійними, тривожними.

Як долати почуття самотності?

Визнавати правду перед Богом і самим собою, не ховатися перед проблемою. А відтак - перейти до наступного етапу, спробувати виразити стан нашої душі в іншому вигляді, - тобто: обговорити його з довіреною особою, написати про все у власному щоденнику, або зайнятись важливими справами. Свідоме вираження наших власних почуттів дозволяє нам помітити багато речей, які тісно пов’язані з нашим відчуттям самотності, тобто – наш гнів, злість, нашу невпевненість у собі.

Самотність може бути наслідком цілої низки потреб, яких ми ще не задовольнили.

Чи самотність – це ознака слабкості та незрілості людини?