Drukuj

papa_ivan_pavlo_II

Сьогодні у Римі у присутності сотень тисяч паломників з Польщі та інших католицьких країн Вселенський архієрей папа Венедикт ХVІ проголосив Слугу Божого Івана Павла II Блаженним.

Дивіться Фотогалерею

Постать Слуги Божого Івана Павла ІІ вже займає своє неоціненне місце в історії Вселенської церкви. Мені хочеться подати декілька штрихів про папу Івана Павла ІІ та нашу УГКЦ, яку він любив, підтримував і збагачував своєю батьківською мудрістю архієрея, який піклується про багатьох – про всіх дітей Вселенської ойкумени.

Уже в Кракові, в 1970-х роках, кардинал Кароль Войтила мав змогу зустрічатися з вірними Греко-католицької церкви. Пригадуються мені його зустрічі з світлої пам’яті о. Миколою Денько, який у різних справах навідувався тоді до краківського ординарія.

Іван Павло ІІ від самого початку свого понтифікату з належною пошаною та любов’ю ставився до предстоятеля УГКЦ патріарха Йосифа Сліпого, що декілька років тому повернувся з совєтських таборів. Папа листом «Cum superioris» від 19.03.1979 року звернувся з палким словом до Блаженнішого Йосифа Сліпого, українських католицьких ієрархів та всього українського народу. Святіший Отець підтримував українських ієрархів у їхньому приготуванні до ювілею 1000-ліття хрещення Київської Русі. Знаємо про величаві святкування ювілею в Римі, на яких особисто був присутній Іван Павло ІІ – слов’янин, поляк, а, водночас, людина непересічного ума, яка блискуче розуміла становище католицьких церков у совєтському блоці, в тім - і нашої УГКЦ. З нагоди ювілею тисячоліття хрещення Київської Русі папа Іван Павло видав два важливі документи: апостольський лист від 25.01.1988 року «Euntes in mundum», та послання «Magnum baptismi donum» (Великий дар Хрещення) – від 14.02.1988 року. Слід лише нагадати про інші папські послання, присвячені Берестейській унії, та енцикліку про апостолів слов’янських народів свв. Кирила й Методія.

Слуга Божий доцінював роль і значення східного християнства, в тім - східних католицьких церков у лоні Вселенської церкви. Ознакою його клопотань та спроб осмислення цих нелегких екуменічних питань є, між іншим, два документи: апостольський лист «Світло Сходу» (1995), а також енцикліка про екуменізм «Ut unum sint – Щоб усі були одно» від 25 травня 1995 року. Бодай словом корисно згадати про зміст Апостольського листа «Світло Сходу», в якому мова йде про: гідність східних церков, святих Кирила і Методія, роль і значення східного монашества. Папа закликає пізнати християнський Схід та його глибокий досвід віри.

Корисно нагадати, що папа Іван Павло ІІ спричинився уперше до схвалення та публікації Кодексу Канонів Східних Церков (1990-1991), яким східні католицькі церкви сьогодні користуються.

Слуга Божий посприяв поверненню кардинала Мирослава Любачівського до свого престолу у Львові, що здійснилось 30 березня 1991 року, - після того, як УГКЦ вийшла уже з підпілля і була легалізована.

Важливою подією в історії УГКЦ був апостольський візит папи Івана Павла ІІ в Україну в червні 2001 року, коли-то Вселенський архієрей у Києві та Львові промовляв до сотень тисяч паломників українською мовою. Цікаво, що декілька місяців перед тим візитом папа вчився читати українською мовою. Розпитував одного василіанського ієромонаха, який учив його читати, про настрої в Україні, і радо ознайомлювався з історією України, особливо - міжвоєнного періоду. Це приготування до візиту в Україні свідчить про те, з яким великим заанґажуванням та любов’ю ставився Слуга Божий до українських греко-католиків. У часі свого побуту в Україні він урочисто проголосив нових Блаженних та новомучеників і вірних Слуг Божих УГКЦ. Папські проповіді, виголошені українською мовою – це найкращий вияв поваги до вірних Греко-католицької церкви, які багато вистраждали за вірність Католицькій церкві та Верховному архієреєві.

Українському читачеві у Польщі годиться нагадати про деякі важливі події, що стосуються УГКЦ в Польщі. Під час своїх апостольських візитів до Польщі папа Іван Павло ІІ неодноразово зустрічався із духовенством та вірними Греко-католицької церкви. Проте, важливо зазначити, що до 1989 року, коли УГКЦ в Польщі ще офіційно визнаною не була, Вселенський архієрей Іван Павло ІІ під час свого третього візиту в Польщу 14 червня 1987 року несподівано відвідав василіанську церкву на вулиці Медовій у Варшаві. Ніхто не сподівався цього неформального візиту, тому-то вірні із духовенством пішли на зустріч з папою на площу у Варшаві. У монастирській церкві, неймовірно здивовані та заскочені, достойного відвідувача зустріли лише два монахи та дві сестри, які залишилися доглядати за монастирем. Цей неофіційний візит папи у Варшавському храмі – символічний і промовистий. Коментувати - зайво.

Черговий раз, уже під час свого сьомого апостольського візиту в Польщу, 11 червня 1999 року у василіанському храмі у Варшаві папа Іван Павло ІІ вже офіційно зустрівся з митрополитом Іваном Мартиняком, представниками духовенства й вірними Греко-католицької церкви у Польщі. На цій історичній зустрічі був присутній протоархимандрит Василіанського чину з Риму - ієром. Діонісій Ляхович ЧСВВ разом із головними радниками, а також - протоігумени Василіанського чину із європейських провінцій.

Вселенський архієрей не лише зустрічався з греко-католицьким духовенством та вірними, але відновив також діяльність Перемиської греко-католицької єпархії, призначаючи першим єпископом Генерального вікарія о. Івана Мартиняка, який згодом став правлячим архієреєм (1993), а від 1996 року - архієпископом та митрополитом новоствореної Перемисько-Варшавської архієпархії, до виникнення якої добряче спричинилися миряни (згадати хоча б Мирослава Чеха, професорів Стефана Козака та Володимира Мокрого) та члени Братства св. Володимира (Олег Гнатюк), про що сьогодні мало-кому відомо.

Сьогоднішнє свято винесення до лику блаженних Слуги Божого Івана Павла ІІ – це не лише радість Вселенської церкви, але також нас - греко-католиків, для яких Слуга Божий є неоціненним авторитетом та справжнім Батьком.