Bazylianie

 

Не легко про це писати, а ще важче носити у своєму серці жаль. Правдоподібно, час лікує наші рани і спогади з минулого стають менш болючими. Коли вмирає близька нам особа, світ заламується і дійсність на той час стає неможливою, нереальною. Сильні емоції не дають людині можливості тверезо думати і сприймати ці терпіння. Ми неспроможні усвідомити собі, що така - воля Божа, і Всевишній так сильно нас любить, що дає стільки, скільки можемо подвигнути.

Не без причини жалоба триває дуже довго: рік, а часами довше, навіть до кількох років.

Це - довгий, натуральний процес і в кожного проходить індивідуально.

Від нашого особистого наставлення до життя, до справ земських, залежить як довго будемо страждати. Натуральним є те, що сильний біль переплітається з гнівом, жалем, почуттям вини, страхом, відчаєм – чи вони колись минуть?

Зірвані зв’язки є для нас болючими, тому що зв’язки з людьми мають для нас виняткове значення – є джерелом почуття, що варто жити. Хоча очікуємо немінливості і тривалості, то увесь час когось втрачаємо.

Що зробити, щоб порадити собі із болем по втраті?

Передусім, треба викинути зі свого нутра негативні емоції – печаль, боязнь, безпорадність чи розчарування. З часом наші стійки думки, асоціації і спогади – втихомирюються.

Прощання і відхід – це найважчі моменти у нашому житті. Хоча переживаємо терпіння, жалобу – все має свої етапи. І треба бути терпеливим.

Не пережиті почуття можуть заблокувати наш розвиток. Перетворитися в симптоми фізичні, психічні, всякого роду недуги, або повернутись в будь-який час із ще більшою силою.

Яка рада? Поєднати наші симптоми з досвідом, що доведе нас до увільнення від тих трудних почуттів, і дозволить йти дальше.

Печаль по втраті буде повертатись до нас протягом всього життя. З’являтися буде особливо у важливих подіях, або при нагоді свят чи річниць. Життя опісля втрати ніколи не буде таке саме, як дотепер. Можливим є відшукати новий сенс життя і відновити щастя.

Досвід терпіння для багатьох є джерелом сили і мудрості, якими можна поділитися з іншими. Людина має можливість відчувати власні терпіння у відносинах з Христом.

Належить увесь час пробувати віднайти сили, необхідні до дальшого функціонування у змінених обставинах, зберігаючи своє духовне життя.

Чи можливим є віднайти на ново радості з життя і позбутися нерпиємних, болючих спогадів з минулого?