Створено: Середа, 18 травня 2011, 02:00
У Мамин день

kwity_2011Була друга неділя травня. Родина, як завжди, прийшла до церкви. Усі присутні зиркали на великий кошик із барвінковими букетиками. Він стояв на поважному місці і очікував на кінець Служби Божої та концертну програму українських діточок, яку вони присвятили Матерям.

Марічка стояла у куточку. Вона тримала в руках гілочку розквітлого барвінку та дві кульбабки, які знайшла, ідучи дорогою до церкви. Велично співалася Служба Богові, а жінка опустила голову і тільки час від часу споглядала на ікону Матері Божої, яка у золотій рамі висіла у вівтарі.

Через дірочки в іконостасі вона не бачила ікону вповні – лише її погляд раз по раз зустрічався із очима Матері Божої. Думки Марічки линули то на Україну, а то - до рідного дому, де сидить старенька бабуся, і де живе її мама. Чи Ти, Матінко Бога, тепер з нами? Чи знаєш - про що просимо і чого нам треба? Ти - мати Ісуса - найкраще розумієш наші материнські просьби! Сьогодні вислуховуєш усі молитви, які звучать по всьому світі у наших церквах. Ти, Всеблага, сьогодні із своїми дітьми та матерями! Марічка зиркнула поміж різьби іконостасу на образ Небесної Матері. По щоці жінки покотилися сльози. Одна впала на синю квітку барвінку, а та друга зникла у жовтій чічці. Служба Божа завершувалась. Священик щедро кропив свяченою водою кошик із букетиками довговічного барвінку. Діти збіглися докупи, щоб розповідати у День Мами віршики та весело співати. А барвінкові букетики з кошика помандрували в руки бабусь та всіх, хто гідно носить ім’я української мами.

Радість огорнула Марічку! Боже, вислухай молитви та сльозу подяки прийми!

Спогад парафіянки Марічки

Загадки про квіти

Лист зелений не пропав,

а під снігом задрімав,

щоб у синю сукенчину

одягнуть весняну днину. (Барвінок)

У матінки-квіточки

лиш блакитні діточки.

З жита виглядають,

літечко вітають. (Волошки)

Із перлин разочок,

зелений листочок.

Аромат духмяний

тішить ліс весняний. (Конвалія)

Квітень жовту фарбу взяв,

моріжок розмалював,

і з-під пензлика розквітли,

наче сонце, диво-квіти. (Кульбаба)

© Леся Вознюк