Drukuj

s._Romana_org

Сьогодні, 18 лютого 2012 р. у Перемишлі, упокоїлася у Господі на 71 році життя

Романа Марія Туцька

монахиня Чину Святого Василія Великого

Вічна їй пам’ять!!!

Заупокійний Парастас служитиметься у понеділок - 20 лютого в Перемишлі у катедральному Соборі святого Івана Хрестителя о год. 18:00, Літургія і Похорон у вівторок - 21 лютого о год. 11:00.

С. РОМАНА МАРІЯ ТУЦЬКА, ЧСВВ

(1941-2012)

Народилася сестра Романа 03.11.1941 р. в місцевості Гута Поруби, Березівського повіту (Польща), у греко-католицькій родині Михайла і Марії Туцьких. Була їхньою наймолодшою дитиною (старші від неї були: Ірина, Софія, Анна, Тетяна і Ольга). На хрещенні отримала ім'я Марія.

В 1947 році внаслідок депортаційної акції «Вісла» родину переселено на північні землі Польщі до місцевості Родново, пов. Бартошиці (Ольштинське воєводство). На виселенні Марійка закінчила початкову та професійну школи, й стала працювати офіціанткою в ресторані у Ґурові Ілавецькому. У 1968 р. переїхала з родиною до Перемишля й там продовжувала працювати по своїй професії.

Відчула в душі голос покликання до життя, посвяченого Богові, і 21.10.1969 р. вступила до Чину Сестер-Василіанок у Варшаві. Монаший одяг і нове ім‘я - РОМАНА - отримала 13.09.1970 р. під час святої Літургії, яку у Варшаві відправив о. Андрій Шаґала, ЧСВВ. Початкове формування – новіціат – відбула під проводом м. Маркіяни Войнаровської в Залєсю Ґурним біля Варшави. Перші обіти склала 04.09.1972 р, а довічну професію – 22.10.1977 р. в Залєсю Ґурним на руки м. Онисими Шушкевич під час святої Літургії, яку відслужив о. Йосафат Романик, ЧСВВ.

У 1975-1978 рр. працювала вихователькою неповносправних дітей у Варшаві-Мєндзилесю, водночас навчаючись у середній школі.

Від 1978 р. (після закінчення Катехитичного курсу у Варшаві) стала катехиткою у греко-католицькій парафії Пєнєнжно. Протягом багатьох років, кожної суботи, долала відстань між Залєсєм Ґ. біля Варшави і Пєнєнжним на Ольштинщині.

У 1978-2001 рр. сестра Романа віддано і жертвенно працювала у парафіях Пєнєнжно, Бранєво, Пасленк і Ельблонг. Свій час розділяла між дітьми і молоддю, яких вчила Закону Божого, та поміж їхніми батьками і родичами. Для Неї важливою була кожна людина.

Від 2001 р. перебувала у Перемишлі, де протягом трьох років (2003-2006) була настоятелькою монашого дому.

С. Романа працювала для Чину і Провінції Сестер-Василіанок у Польщі. Протягом чотирьох скликань належала до Управи провінції (1982-1987; 1987-1992; 2002-2007 та 2007-2012). Останні п’ять років була Провінційною вікарією.

Притаманні їй були дух молитви та набожність до Пречистої Діви Марії. Дуже цінувала й любила Василіанський Чин і свою Церкву.

08.02. 2012 ц.р. с. Романа попала в лікарню св. о. Піо в Перемиші.

Упокоїлася в Господі 18.02. 2012 р. в лікарні св. о. Піо в Перемишлі у присутності сестер-василіанок.

Со святими упокой, Христе, душу слугині Твоєї - Романи.

Вічна їй пам’ять!