Drukuj

РОЗДУМИ ПРО МОЛИТВУ Частина 6

Коли розуміємо, що молитва це зустріч з Богом то потрібно пам’ятати, що в молитві ми не тільки зустрічаємось з Ним, але також з нашими братами і сестрами. Коли ми молимось за когось, то вже дивимось на нього іншими очима, Божими, відкидаючи всі попередні судження. І це спонукає до нових стосунків. Молитися за інших це не просто сформулювати якісь там слова та промовляти молитву. Щоб все було так як належить ми не повинні вказувати Богові, що Він має робити з цією людиною. Багато наших молитов є просто проти тих за кого ми молимось. Ми здатні просити, щоб ця людина прийшла до розуму і чинила так як нам подобається. В такий спосіб ми або свідомо чи не свідомо намагаємось маніпулювати самим Богом, вимагаючи, щоб Він виконав наші забаганки. Якщо так, тоді зустріч не може відбутися. Молитися за іншого означає уявити собі конкретну людину та намагаючись увійти в неї своїми почуттями і зрозуміти чого вона прагне, за чим тужить, від чого страждає, які думки та почуття тривожать коли залишається на самоті, коли молиться, від чого насправді почувається добре? Коли ми заглибимося почуттями в людину, то зможемо просити Бога, щоб Він подарував їй, що для неї необхідно. Коли у якийсь момент відчуємо, що своїми словами не зарадимо справі тоді залишається лише повторювати: «Господи благослови його (її)». Не потрібно чинити насилля над власними почуттями і коли повторюватимемо: «Господо благослови» то і почуття зміняться.
У молитві за іншого допоможе нам таке порівняння: уявімо собі, що ми зв’язані з іншою людиною, як дві сполучені труби. При вдиханні Божа любов струмує у мене, а при видиханні вона йде через комунікуючі труби до іншого. Божа любов, яка вливається в мене, не знаходиться поза моїми відчуттями. Я не мушу її відчувати. Я повинен лише вірити, що вона є в мені. Уявивши собі, що через наші сполучені труби струмує Божа любов, ми вже не боятимемось, що почуття іншої людини переповнять нас, повіримо, що твориться зціляюче поєднання, що Божа любов протікає крізь нас і спроможна нас вилікувати. Поєднання в людині є поза нашим розумом та почуттями, воно відбувається на рівні душі. Що глибше ми відкриваємо Богові свою душу то глибше Він розкриває мене для інших.
В молитві за іншу людину ми зустрічаємо її на новому, глибшому рівні. Ми мов би поєднані з нею і бачимо її іншими очима. Молитва за іншого спершу змінює нас самих. Ми дивимося новим поглядом, уже не зраненим злістю чи розчаруванням, а з висот Бога. Так у нас народжується надія і віра в цю людину. Якщо у мене була суперечка з братом, то я почуваюся певним чином блокованим при черговій зустрічі з ним. Проте, якщо молимося за нього тоді розкутими та вільними вийдемо йому на зустріч. Пам’ятаймо, що молитва змінює нас та знову робить все можливе, щоб наше спілкування було можливим. Молитва зроджує випромінювання добра. Потрібно знати, що ближній який поруч бачить наскільки ми випромінюємо добро. Нам тільки може здаватись, що ми прикрили негатив перед ним. Наш ближній знає які почуття випромінюємо про нього та інших. Але молитва це змінює. Тільки молитва творить передумови для мирної зустрічі з братом чи сестрою. Молитва змінює не тільки нас, але також і іншу людину. Коли ми випромінюємо добро, позитивну енергію і це наш ближній бачить, відчуває, він теж зустріне нас по іншому. Коли ми молимось за людей вони відчувають поєднання з нами. Для багатьох людей важливо знати, що в один той самий час за них моляться. Тоді вони почуваються окриленими, любленими і через нашу молитву поєднаними з Богом, а також із нами.

Продовження буде.

Опрацьовано:

Ансельм Грюн, Молитва – це зустріч.
«Місіонер», Львів 2005.