Блаженна Йосафата Гордашевська (хресне ім'я Михайлина) народилася 20 листопада 1869 року у Львові. Родинний дім був для Михайлини школою милосердя, де вона досконало опановувала вміння ділитися не тільки тим, що мала, але й присвячувати ближнім свої сили і свій час. Так достименний дух християнської віри глибоко проник у душу Михайлини, а згодом попровадив її до вершин духовної досконалості. Блаженна, а тоді ще просто дівчина облала дорогу за Господом, і у такому дусі було сформоване її духовне життя. Маючи неповних 19 років, вона прагнула поглибити свій духовний контакт з Господом. Щоб цей зв’язок посприяв розвитку її подальшого релігійного життя Михайлина обрала собі духовного провідника в особі ієромонаха Єремії Ломницького ЧСВВ. 24 червня 1889 року з дозволу свого духового провідника ієромонаха Єремії Ломницького ЧСВВ, складає приватно обіт чистоти відновлюючи його кожного року. В 1891 році ієремонах Єремія Ломницький ЧСВВ та о. Кирило Селецький вирішили заснувати нове жіноче Згромадження з апостольською харизмою служіння убогим і знедоленим, вони звернули свій погляд на Михайлину, як на можливу настоятельку майбутньої чернечої спільноти. 24 серпня 1892 року Михайлину облекають у василіянській церкві св. Онуфрія у Львові, яка прибравши чернече ім'я Йосафата, 27 серпня 1892 року разом з ієромонахом Єремією Ломницьким ЧСВВ, і о. К. Селецьким засновують Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, перше в Українській Греко-Католицькій Церкві жіноче згромадження активного життя. А 6 жовтня 1902 році на загальних зборах сестер Служебниць Йосафату було обрано головною настоятелькою Згромадження. Мати Йосафата мужньо й терпляче зносила різні випробування та працювала на благо Церкви. 2 лютого В 1904 рокці зрікається уряду головної настоятельки, і в 1911 р. 7 серпня від’їджає до Бразилії на місії. В 915 році захворює на туберкульоз костей та 7 квітня 1919 року, в ніч празника Благовіщення Пречистої Діви Марії помирає.

Підсумовуючи в скруті, важко не звернути увагу на чутливість Михайлини до вимог часу і суспільного середовища, в якому вона жила. Слугиня Божя Йосафата мала широку візію щодо Згромадження: іти туди, де є найбільша потреба, і виховувати людей – це був клич її душі і духовне наставлення. Таке заглиблення в думку Церкви й сприйнятті виконання Божої волі, було одною із головних рис духовності Блаженної.

27 червня 2001 року у Львові, під час свого апостольського візиту в Україну, Папа Іван Павло II проголосив сестру Йосафату Блаженною.

Джерело:
З цілого серця. Видавництво «АПРІОРІ» Львів 2003
c. Оксана-Софія Ващур, СНДМ, Горіти любов’ю.
Видання альманаху «Київська Церква» Львів 2001

Дивись: http://charnetskyj.org.ua/publ/2-1-0-7