Drukuj

Поклін чесним оковам св. ап. Петра

Тропар (г.7): Знищив Ти хрестóм Твоїм смерть,* відчинив розбíй­никові рай,* ми­ронóсицям плач на рáдість перемінив* і апóстолам зве­лíв проповíдувати,* що вос­крéс Ти, Христе Бóже,* даючи свíтові ве­лику милість.

Слава:

Кондак (г.7):Вже бíльше влáда смéрті не змóже людéй держáти,* зійшóв бо Хрис­тóс,* знищивши і знівéчивши сили її,* зв’язується ад, прорóки ж однодýшно радí­ють.* З’явився Спас тим, що вíрують, про­мовляючи:* Вихóдьте, вíрні, до воскресíн­ня.

І нині:

Богородичний (г.7): Як на скарбницю нáшого воскресíння,* надíємось на Тéбе, Всехвáльна,* тож виведи нас з ями й безóдні прóгріхів,* бо Ти спаслá підлéглих гріхáм,* породивши нáше Спасíння.* Як пéред нарóдженням Ти булá Дíва,* так і в рóдженні і по нарóдженні,* Ти залиши­лась Дíвою.

Прокімен (г.7):Госпóдь силу людям Своїм дасть, Госпóдь поблагословить лю­дéй своїх миром (Пс. 29,11).

Стих: Принесíть Господéві, сини Бóжі, принесíть Господéві молодих баранцíв (Пс. 29,1).

Алилуя: Дóбре вонó – прославляти Гóс­пода, і співáти Твоєму íмені, Всевишній (Пс. 92,2).

Стих:Звіщáти врáнці Твою милість, нóчами – Твою вíрність.

Причасний: Хвалíте Гóспода з небéс, хвалíте Йогó на висóтах. Али­лýя, тричі.

АПОСТОЛ

До Тимотея послання святого апостола Павла читання (1Тим 4,9-15)

Сину Тимотéю, вíрне це слóво і гíдне пóвного довíр’я. Сáме для цьóго трýдимо­ся та бóремося, томý що ми поклáли нáшу надíю на живóго Бó­га, який є Спасителем усíх людéй, а особливо вíрних. Це накáзуй і навчáй. Ніхтó твоїм молодим вíком хай не гордýє, але будь зразкóм для вíрних у слóві, поведíнці, любóві, вíрі й чистотí. Зá­ки я прийдý, від­давáйся читáнню, напоýм­ленню й навчáнню. Не занéдбуй у собí дá­ру, що був дáний тобí чéрез прорóцтво з поклáденням рук збóру пресвíтерів. Про це міркýй, будь увéсь у цьóму, щоб твій пóступ був усíм очевидний.

ЄВАНГЕЛІЄ

від Луки 19,1-10

У тому часі проходив Ісус через Єрихон. А був там чоловік, Закхей на ім’я; він був головою над митарями і був багатий. Ба­жав він бачити Ісуса, хто він, але не міг задля народу, бо був малого зросту. Побіг він наперед, виліз на шовковицю, щоб по­дивитися на нього, бо Ісус мав проходити туди. Прийшовши на те місце, Ісус глянув угору і сказав до нього: Закхею, злізай швидко, бо я сьогодні маю бути в твоїм домі. І зліз той швидко, і прийняв його радо. Бачачи те, всі стали нарікати і каза­ли: До чоловіка грішника зайшов у гости­ну. Закхей встав і промовив до Господа: Господи, ось половину майна мого даю вбогим, і коли я кого покривдив, віддам учетверо. А Ісус сказав до нього: Сьогод­ні на цей дім зійшло спасіння, бо й він син Авраама. Син бо Чоловічий прийшов шука­ти і спасти те, що загинуло.

ОГОЛОШЕННЯ

  1. Щиро дякуємо усім хто спричинився до організації парафіяльної куті, яка відбулася минулої неділі.
  2. Сьогодні після другої Літургії наші діти запрошують усіх до підвалу на вертеп, який вони приготували для нас на закінчення різдвяного періоду, оскільки наступна неділя, про митаря і фарисея, яка розпочинає час підготовки до Великого посту.
  3. Після вечірньої Літургії, молодь запрошує на зустріч. Тема зустрічі: «Пошук і підготовка волонтерів до гуманітарної поїздки на Схід України.
  4. Можна домовлятися на відвідини наших домів з Йорданською водою. Для цього, можна використовувати доступні засоби кому­нікації (коорди­на­ти отця пароха у віснику) або домовлятися у ризниці.У цьому тижні о. Петро домовлений на відвідини в таких районах Варшави:пон – Ursynów; вівт  – DolnyMokotów (Sadyba, Stegny); сер – Wesoła; чет – Bródno (заповнене!); пят -  GórnyMokotów; суб - Bemowo.
  5. З нагоди Дня Соборності України, 24 січня у Посольстві України в Польщі, відбулося вручення відзнаки Міністерства оборони України – «Знак пошани» – за збереження місць поховання воїнів УНР. З цієї нагоди наших парафіян: п. Богдана Боберського та п. Юрія Рейта було відзначено вище згаданою відзнакою. Щиро вітаємо їх із цією нагородою. Також відзнакою «Знак пошани», посмертно нагородили єпископа греко-католицької церкви у Польщі – вл. Теодора Майковича.
  6. У ризниці та церковній крамниці у притворі, можна придбати книжковий Календар «Благовіста» на 2017 рік, також CD-диски з українськими колядками, Святе Письмо, Катехизм УГКЦ, молитовники тощо.
  7. У ризницы або по телефону можна записуватись на психологічні консуль­тації при нашому монастирі, які відбуваються у четвер ввечері, від 18-тої години.
  8. Намірення Святих Літургій:

      900:за здоров’я: ……;

       1100:за † Мирона Кертичака

       1800: за †† Владислава

НАМІРЕННЯ святих літургій протягом тижня

пон. 700: за здоров’я: Віталія, Любові, Емілії, Марії, Парасковії, Людмили, Еліси, Ореста, Ореста, Степана, Степана, Галини і її сім’ї

1800: на подяку Господу Богу за всі отримані ласки від Тадеуша

вів.  700: за здоров’я: ……;

       1800: за † Ренату

сер.700: за померлих: ……

1800: за † Емілію в 9-й день

чет. 700: за здоров’я: ……;

1800: за здоров’я Марії,

п’ят.700:

      1800: за † Ренату

суб. 700: за померлих: ……

       1800: за † Ренату

нед. 900: за здоров’я: ……;

           - за здоров’я дітей від спільноти Матері в молитві

     1100: за † Ренату

      1800: про Боже благословення для парафіян

З катехизму УГКЦ – Христос наша Пасха

Християнська родина та захист гідного кінця людського життя

1. Опіка над немічними батьками та родичами

898 У Святому Письмі читаємо: «Усім твоїм серцем прославляй свого батька і не забувай про болі матері твоєї. Пам’ятай, що вони привели тебе на світ: чим заплатиш за те, що для тебе вони вчинили?» (Сир. 7, 27-28). Шанувати батьків означає ставитися до них із любов’ю, особливо тоді, коли вони немічні, потребують опіки, як, наприклад, у старості.

899 Митрополит Андрей у вченні про родину наголошував на обов’язкові дітей щодо батьків: «добрі християни уміють в житті зберегти четверту заповідь Божу “Шануй свого отця і свою матір” навіть тоді, коли батьки недобрі, а не дай Боже не заслуговують на пошану, діти мають їх однаково шанувати, бо такий закон Божий. Християни знають, яка гірка доля тих, що батьків не шанували» а дітей митрополит Андрей ще й так перестерігав: «О, не дай того Боже, щоб поміж нами які-небудь безбожні діти посміли колись батьків своїх зневажати або, ще гірше, руку на них підняти. Не дай Боже, щоб які-небудь батьки мали причину на дітей своїх прокляття кинути!

900 Діти повинні опікуватися батьками в їхніх хворобах, а також надавати їм матеріальну та моральну допомогу в старості. «Дитино, допомагай твоєму батькові в старощах і не засмучуй його за його життя; і коли розум ослабне, будь поблажливим; не зневажай його тоді, коли ти – повносилий [.…]. Богохульник той, хто покидає батька; проклятий Господом той, хто гнівить свою матір» (Сир. 3, 12-13.16). Діти повинні пам’ятати, що повага та любов до батьків зобов’язує їх піклува­ти­ся про них протягом їхнього життя. Від цього обов’язку ніхто й ніколи не може бути звільнений. Якщо батьки вже пішли з життя, то обов’язком стає християнський похорон, виконання їхньої останньої волі, молитва за них, піклування про їхні могили та пам’ять про річницю смерті.

2. Християнське розуміння смерті

901 Християнин, який у таїнстві Хрещення сподобився божественного життя, уже тут, на землі, живе життям вічним. Для віруючої людини смерть є наслідком гріха наших прародичів, але раз і назавжди пере можена смертю і воскресінням Ісуса Христа, Який «тим, що в гробах, життя дарував». Смерть для християнина не є глухим кутом, відходому небуття чи кінцем існування людської особи. Смерть, як і життя, має сенс, який відкриваємо у світлі Христової Пасхи. Смерть – це перехід до нового життя, від землі до небес.

902 Смерть не може бути втечею від життя чи його запереченням. Тому самогубство – свідоме самостійне позбавлення себе життя – є тяжким гріхом, і церква засуджує його. До самогубства можуть призвести різні соціальні, психічні чи інші фактори, однак найголовнішою причиною є зневіра, втрата сенсу життя, відки­нен­ня Божого милосердя та розпука. «Людина не має права розпоряджатися своїм життям. Як воїн не має права покинути призначеного йому становища, а коли само­віль­но його покидає, вважається дезертиром, так само дезертиром є та людина, яка покидає свої обов’язки разом зі становищем, на яке її поставило Боже Провидіння».

3. Використання знеболювальних засобів

903Згідно з християнським ученням, страждання, зокрема в останні моменти життя, мають особливе місце в спасительному Божому плані. Вони є свідченням участі в Христових стражданнях і в Його спасительній жертві. Тому деякі християни на­дають перевагу поміркованому вживанню знеболювальних засобів задля добро­ві­ль­­ного прийняття хоча б частини страждань розп’ятого Христа. Проте не можна вважати героїчність такого роду загальним правилом. Навпаки, згідно з людською та християнською розсудливістю, слід пропонувати хворим уживати ліки під наг­лядом і за порадою лікаря, здатні зменшити біль чи позбутися його, навіть якщо такі препарати можуть негативно впливати на свідомість хворого, затьмарюючи її. Однак треба подбати, щоб використання таких ліків не перешкодило хворому в приготуванні до гідної смерті: виявленні останньої волі, Сповіді, прийнятті Єлео­по­ма­зання та Святого Причастя.