Ця подія є для братів не тільки початком нового періоду в їхньому житті, – бо ж відтепер вони повноправні члени Василіянського Чину. Вона засвідчує також їхню людську і монашу зрілість, здатність великодушно і щиро, з усвідомленням наслідків свого вибору, але і з повним довір’ям до Бога, відповісти згодою на Його запрошення і прийняти спосіб життя Господа Ісуса Христа, який «став убогим, бувши багатим» (2Кор 8,9), та «понизив себе, ставши слухняним аж до смерті» (Флп 2,8). Мабуть, тільки людина глибокої віри, яка збагнула і пережила дію Божої любові у своєму житті, здатна віддати себе, з любові до Бога, на діло служіння. Така людина може обіцяти Богові вірність і дотримати своє слово.
Дивись більше:
http://osbm.in.ua/ukr/news/368