Bazylianie

BogКожен християнин рано чи пізно в своєму житті задумується над питанням, що таке гріх? Більшість знають, що гріх – це свідоме і добровільне порушення Божої Заповіді. Гріх можна розуміти, як поняття, що на загал означає порушення релігійно-моральних догм, настанов. Гріх – це трагедія людини, яка замість того, щоб бути «сином Божим», «дочкою Божою», з власного гріховного вибору стає «рабом лукавого».

Гріх робить людину нещасливою. Така людина подібна до чоловіка, який покинув оселю живого Бога і мандрує пустинею. Завдяки гріху, людина розриває союз з Богом, втрачає Божу ласку та віддаляється від неба. Через гріх, людина втрачає надприродну красу душі. Св. Іван Золотоустий навчає: «людина, яка живе в гріху, носить в собі пекло».

Всі гріхи розрізняють також за ступенем важкості – смертні і повсякденні. Апостол Павло навчає: «Ані розпусники, ані ідолопоклонники, ані перелюбники, ані розгнуздані, ані мужоложники, ані злодії, ані зажерливі, п’яниці, ані злоріки, ані грабіжники – Царства Божого не успадкують» (1Кор 6,9-10). Перелічені гріхи є смертними. До них також належать і ті, про яких Святе Письмо говорить, що Господь Бог ними бридиться, і ті, які кривдять Господа Бога, завдаючи великої шкоди людям, Церкві, державі, призводять до моральних чи фізичних терпінь –  це гріхи проти Святого Духа.

За смертні гріхи Бог людину напоумляє, щоб вирвати її на праведний шлях. Таке напоумлення називаємо тимчасовими карами, які застосовуються для того, щоб людина прозріла. Кари можуть бути різними: хвороби, голод, якась втрата, внутрішнє невдоволення, втрата поваги тощо. Ці кари не просто Божий бич, але вони мають велике Боже милосердя, любов до людини, як творіння Господнє.

Нерозумно чинить той, хто ображає Особу, від якої залежить усе її майбутнє щастя та спасіння. Святий Іван Золотоустий навчає: «Одне є тільки нещастя – гріх. І над його наслідками нам треба часто роздумувати». Завдяки прозрінню наступає повернення до Господнього дому. Щось подібно відбувається, як з блудним сином, який вмер був і воскрес, загубився і знайшовся. (Лк 15, 11-32).

Гріх – це сумна сторінка життя, але вона не остання сторінка. Остаточною сторінкою може бути або покаяння перед Богом, або ж відмова від Нього, що веде людину до загибелі. З гріха допомагає піднятися Ісус Христос, який першим знищив його, а тому зможе визволити від нього кожного.

Бог прощає людині всі гріхи. Однак, треба розуміти, що надто великий досвід життя в грісі є величезною перешкодою людині до її щастя та духовного зцілення. Бог хоче, щоб грішник став святим. Але якщо сам грішник цього не буде хотіти, то насильно врятувати навіть Творець не може. Степінь прощення нашого гріха залежить від міри нашого покаяння. Немає гріха непростимого, окрім гріха нерозкаяного.

«Бо не послав Бог Сина Свого в світ, щоб судити світ, а щоб світ спасся через Нього. Хто вірує в Нього, не буде осуджений, а хто не вірує, вже осуджений, бо не увірував в ім’я Єдинородного Сина Божого. З маленького зерна віри, яке засіяне у наше серце, можуть народитися великі справи. Завдяки ній Господь дарує людині чудо й оздоровлює. Через довір’я Богові ми очищуємо серце від накипу гріхів і ран, адже знаємо, що лише Він здатен витерти будь-які сльози, зцілити найглибші рани й простити те, що, немов камінь, лежить на душі.

Покаянна молитва

Полегши, відпусти, Боже, гріхи наші – вільні й невільні, що в слові і ділі, свідомі і несвідомі, що в думці та помислах, що вдень і вночі заподіяні – все нам прости, бо Ти Благий і Чоловіколюбець. Амінь