СВЯЩЕНСТВО

Ісус Христос прийшов до нас з трьома великими властями від свого Отця: “Дана мені всяка влада на небі і на землі” (Мт. 28,19), щоб божий люд провадити, його навчати і освячувати. Ці власті передав Спаситель окремим служителям, які їх сповняють у Христовім імені. Першими були апостоли, а потім окремим чином, через рукоположення, ці власті вони передали своїм наслідникам, єпископам, а ці – своїм наслідникам. Передача цих Христових духовних властей відбувається в таїнстві Священства через рукоположення від єпископа з відповідною молитвою.

У власті освячувати вірних, що відбувається через сім святих таїнств, найбільшою є власть відпускати гріхи (“Кому відпустите гріхи, відпустяться” [їв. 20,23]) і приносити жертву, якою є сам Христос, що на останній вечері і на Голготі віддав себе за гріхи світу.

Сповняючи ці та інші служби, єпископи потребують помічників, їх встановила Церква в нашім українськім обряді чотири: читець, півень, піддиякон і диякон. Вони є рівночасно степенями, які ведуть до священства, якого повнота є в особі єпископа. Безпосереднім степенем до священства є дияконат.

Читець і півець – це чини для служіння при різних богослуженнях:

приготовляти все потрібне до богослужб, бути свічконосцями, співати і провадити церковний спів, читати псалми (катизми) та сповняти інші функції в божім домі. Архиєрей ставить у чин читця і півця постриженням його волосся і молитвою: “Господи Боже вседержителю, прийми раба твого (ім’я) і освяти його, і сподоби його з усякою премудрістю і розумом творити повчання і читання божественних твоїх словес, зберігаючи його в непорочному житті”. Архиєрей вручає поставленому книгу Апостола .і свічку. (Популярно звані в нас “дяки”, коли знають літургійний

спів і устав богослужень, одержують постриження на читців-півців).

Піддиякон – це чин, у якому посвячений дбає про божий храм, престол, його чистоту, і приготовляє все потрібне до євхаристійної жертви та служить архиєреєві і священикові під час богослужень, згідно з літургічними приписами. Цей чин архиєрей уділює рукоположенням і молитвою: “Сам, Владико, збережи його в усьому бездоганним і дай йому любити красоту дому твого і стояти першим перед дверми. святої церкви твоєї, запалювати світильник оселі слави твоєї”. Піддиякон отримує від святителя посудину для миття рук і орар, який надіває хрестовидне через рамена.

Чин поставлення на читця, півця і піддиякона відбувається перед Літургією.

Диякон – це чин, яким рукоположений ще не завершує таїнства Євхаристії, але біля нього служить як помічник архиєрея чи священика. Диякон поставляється в часі Літургії по освяченню і благословенню архиєрея – “І нехай будуть милості...”

Архиєрей перед престолом кладе руку на піддиякона і каже молитву рукоположення: “Божественна благодать, що завжди недужих оздоровлює і те, що їм недостає, доповнює, поставляє благоговійного піддиякона (ім’я) в дияконство”. Потім святитель вручає дияконові знаки його служби: орар на одне рам’я, кадильницю (диякон приносить кадильну жертву) і рипіду. Люди при вручуванню тих знаків співають слова “Аксіос”, що значить – гідний, достойний.

Священик – це особа, що рукоположенням назначується окремим знам’ям (“характер”, “печать”), яким “уподібнюється до Христа–Священика і може діяти в особі Христа як Глави” (II Ватиканський собор: Про священство, ч. 2), як співробітник єпископа. Поставляється торжественно в часі Літургії по великім вході через рукоположення і молитву (як вище в чині поставлення на диякона): “Божественна благодать...” Новоєрей одержує від архиєрея священичі ризи і служебник.

Єпископ – це повнота Христового священства, це наслідник апостолів і член апостольського собору для пастирського правління Церквою, найвища власть у Церкві в злуці з наслідником св. Петра. Рукоположення (хіротонія) відбувається при участі трьох єпископів, у день якогось празника, при участі народу, по прочитанні євангелії. Хіротонія стається через положення рук і молитву “Божественна благодать...” (як вище в чині поставлення на диякона і священика). Єпископ одержує саккос, омофор, панагію, митру і хрест – знаки його власти пастиря в Церкві.