Drukuj

ЄЛЕОПОМАЗАННЯ

“Страждає хто між вами? Хай молиться. Радіє хто? Хай псалми співає. Нездужає хто між вами? Хай прикличе пресвітерів церковних і хай вони моляться над ним, помазавши його єлеєм в імя Господнє. Молитва віри спасе недужого, і Господь його підійме; і як він учинив гріхи, вони йому простяться. Сповідайте, отже, один одному гріхи ваші і моліться один за одного, щоб вам видужати. Ревна молитва праведника має велику силу” (Як. 5,1316).

Перебуваючи серед людей за свого земського життя, Ісус зціляв-оздоровляв хворих, немічних, недужих. Сьогодні Церква продовжує зціляючу дію Спасителя, коли помазує віруючих-хворих оливою у святій тайні єлеопомазання.

Очевидно, не кожна людина, що одержує це таїнство, зціляється фізично, бо остаточною ціллю людського життя не є здоровя, але спасення. Та Святий Дух словами апостола Якова нас запевняє, що людина стрічає Господа у цім таїнстві і, найважніше, одержує внутрішнє–душевне зцілення від гріхів, свідомих і несвідомих, з цілого життя.

В єлеопомазанні священик помазує хрестообразно частини тіла, бо Христос опікується цілою нашою істотою. За словами апостола, наше тіло – це “храм Святого Духа” (1 Кр. 6,19).

Читання апостола і євангелія в цьому чині є важливим засобом для скріплення сил недужого, бо слово боже – це слово спасення.

Тайна ця не є тільки для тих, що стоять на порозі смерти. Єлеопомазання є для всіх, що потребують божого благословення в поважній недузі і бажають повороту до здоровя – душі і тіла.

Молитва на освячення єлея

Господи, ти милістю і щедротами твоїми зціляєш рани душ і тілес наших. Сам, Владико, освяти єлей цей, щоб він був для тих, що помазуються ним, на зцілення і на припинення всякого терпіння, скверни плоті і духа, і всякого зла, щоб і в ньому прославилося твоє пресвяте ім’я, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Молитва помазання недужого

Отче святий, лікарю душ і тілес, ти послав єдинородного твого Сина, Господа нашого Ісуса Христа, що зціляє всяку недугу і рятує від смерти. Зціли помазанням цим раба твого (рабу твоїй) [імя] від тілесної і душевної немочі, якою він одержимий (вони одержима), і оживи його (її) благодаттю Христа твого, молитвами пресвятої Владичиці нашої Богородиці і приснодіви Марії, і всіх святих твоїх. Бо ти єси джерело оздоровлень, Боже наш, і тобі славу возсилаємо, з єдинородним твоїм Сином, і єдиносущним твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.