Створено: П'ятниця, 28 травня 2010, 11:22
ЧИН ПОХОРОНУ

ЧИН ПОХОРОНУ

Св. Амвросій Медіолянський сказав про померлого друга: “Я його люблю, і тому супроводжаю його сльозами та молитвами в землю живих (див. Пс. 124,9}. І не покину його аж поки не запроваджу його туди, куди його заслуги взивають його – до святої гори божої (див. Пс. 2,6), де є вічне життя”.

Громада збирається біля домовини покійника, щоб дати йому найважливіше –– молитви на дорогу до “святої гори божої”. Це “свята і благочестива думка”: приносити “жертву переблагання за мертвих, щоб вони звільнилися від гріха”, як читаємо у Старому завіті (2 Мак. 12,45-46).

Наші похоронні служби нагадують думки молитов з триденного чування при плащаниці перед Великоднем. Парастас, зокрема священичий, дещо подібний до Єрусалимської утрені у Велику суботу. А похоронна Служба Божа дає вірним нагоду з’єднатися з воскреслим Господом, прощаючи свого брата/сестру на вічність.

Наша традиція старається в такий спосіб ототожнювати наш перехід від смерти в життя із переходом (“пасхою”) Христа. Коли ми в Христі, кожна хвилина нашого життя, а зокрема найважливіший момент – хвилина смерти, – відбуваються з постійною пам’яттю про життя і смерть “досконалого взірця” людського життя, Ісуса Христа. Його бажання віддатися вповні волі Отця є спасенним прикладом, що пригадує нам про щоденну потребу жити і вмирати для Господа, бо “чи ми живемо, чи вмираємо, ми – Господні” (Рм.14, 8)

Наш чин похорону включає різні форми духовної потіхи, наприклад, Псалом 90, різні вірші Псалма 118, уривки з листів св. Павла. Він рівночасно має за ціль збудити свідомість “у тих, що не мають надії” про справжню мету людського життя.

Похоронні стихири і пісні виявляють глибоке зрозуміння людської психіки, Кожна опечалена людина потребує висловити свій біль, жаль і любов. Інакше, ці придушені почування довго залишаються в душі і пригноблюють її. Тому Церква каже нам співати “Плачу і ридаю, коли роздумую про смерть...”, або: “Яка розлука, о, браття, яке ридання в теперішню хвилину!” Однак, людина в Христі остаточно пізнає потіху живого Христа, і тому “з нагробним риданням співає пісню: Алилуя, алилуя, алилуя”.

Диякон: Благослови, владико.

Священик: Благословен Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Прийдіте, поклонімся цареві нашому  Богу.

Прийдіте, поклонімся Христові, цареві нашому – Богу.

Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа – царя і Бога нашого.

Псалом 90

Хто живе в помочі Всевишнього, під крівлею Бога небесного поселиться.

Скаже Господові: Заступник мій єси і прибіжище моє – Бог мій. І надіюся на нього.

Бо він вирятує Тебе від сіті ловця і від слова тривожного.

Плечима своїми Тебе закриє і під крилами його будеш надіятися.

Як зброя, оточить Тебе істина його, не злякаєшся страху нічного.

Ні стріли, що літає удень, ні мари, що в пітьмі блукає, ані напасті і біса полуденного.

Впаде побіч Тебе тисяча, і десять тисяч – праворуч Тебе; до Тебе ж не приблизиться.

Однак, Ти очима споглянеш і відплату грішників побачиш.

Бо Ти, Господи, уповання моє. Всевишнього поклав Ти, як прибіжище Твоє.

Не прийде до Тебе зло і рана не доторкнеться тіла твого.

Бо ангелам своїм заповість про Тебе, щоб хоронили Тебе на всіх путях твоїх.

На руках візьмуть Тебе, щоб Ти часом не спіткнув об камінь ногу твою.

На гаспида і василіска наступиш, і потопчеш льва і змія. . Бо на мене він уповав, і вирятую його; покрию його, бо пізнав ім’я моє.

Візве до мене, і почую його; з ним я у скорої, і визволю його, і прославлю його.

Довгим віком обдарую його і явлю йому спасення мов.

Слава Отцю, і Сину, І Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі. Боже (3).

Мирна єктенія

Диякон: В мирі Господу помолімся.

Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй.

За раба Божого (рабу Божу, рабів Божих) (ім’я) і за блаженний упокій його (її, їх) Господу помолімся.

Щоб простилося йому (їй, їм) всяке прогрішення, вольне і невольне, Господу помолімся.

Щоб він був прилічений (вона була прилічена, вони були прилічені) до Авраама, Ісаака і Якова, Господу помолімся.

Щоб оселити душу його (її; душі їх) у країні живих, у місці світлому, де всі святі і праведні спочивають, Господу помолімся.

Щоб неосудно станути йому (їй, їм) на страшному судищі Христовому, Господу помолімся.

Щоб він унаслідував (вона унаслідувала, вони унаслідували) безсмертне на небесах царство, Господу помолімся.

Щоб він став спільником (вона стала спільницею, вони стали спільниками) безперестанної радости від віку святих, Господу помолімся. .Щоб ізбавитися нам від усякої скорби, гніву й нужди, Господу помолімся.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Священик: Бо Ти єси воскресення, і життя, і у упокій усопшого раба твого (усопшої раби Твоєї, усопших рабів твоїх) (ім’я), Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з безначальним твоїм Отцем і пресвятим, і благим, і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Алилуя, глас 8

Стих 1: Блаженні, що їх вибрав і прийняв Ти, Господи.

Стих 2:І пам’ять їх з роду в рід.

Тропар, глас 8

Глибиною мудрости чоловіколюбно все управляєш, * і корисне всім подаєш, єдиний Творче;* упокой, Господи, душу усопшого раба твого (усопшої раби Твоєї, усопших рабів твоїх), * бо на Тебе уповання поклав (поклала, поклали), * Творця, і будівника, і Бога нашого.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Богородичний: Тебе і стіну, і пристанище маємо, * і молитвеницю благосприятливу до Бога, * якого Ти родила єси, Богородице безневісна, * вірних спасення.

Непорочні, статія 1

Блаженні непорочні в путі, що ходять у законі Господнім.

Приспів: Благословен єси, Господи, навчи мене уставів твоїх.

Або: Пом’яни, Господи, душу раба твого (душу раби Твоєї, душі рабів твоїх).

Блаженні, що зберігають свідчення його, всім серцем шукають його.

Приспів.

Добрий для: мене закон уст твоїх, більш, як тисячі золота і срібла.

Приспів.

Руки твої створили мене і збудували мене.

Приспів.

Бо якщо б закон твій не був моїм поученням, тоді загинув би я у смиренні моїм.

Повік не забуду уставів твоїх, бо в них оживив Ти мене (3)

Єктенія за померлих

Диякон: Ще і ще в мирі Господу помолімся.

Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй.

Ще молимось за упокій душі усопшого раба божого (усопшої раби Божої; душ усопших рабів Божих) (ім’я), і щоб проститися йому (їй, їм) всякому прогрішенню, вольному і невольному.

Щоб Господь Бог оселив душу його (її; душі їх) де праведні спочивають.

Милости Божої, царства небесного і відпущення гріхів його (її, їх) у Христа, безсмертного царя і Бога нашого, просім.

Люди: Подай, Господи.

Диякон: Господу помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

Священик: Боже духів і всякої плоті, Ти смерть подолів, і диявола знищив, і життя світові Твоєму дарував. Сам, Господи, упокой душу усопшого раба твого (усопшої раби твої; душі усопших рабів твоїх) (ім’я)у місці світлому, у місці квітучому, у місці спокійному, звідки втекла болізнь, печаль і зітхання; всяке прогрішення, вчинене ним (нею, ними) словом, або ділом, або помислом, як благий і чоловіколюбець Бог прости, бо немає чоловіка, що жив би, а не згрішив; Ти бо один без гріха, правда твоя – правда во віки, і слово Твоє – істина.

Бо Ти єси воскресення, і життя, і упокій усопшого раба твого (усопшої раби Твоєї, усопших рабів твоїх) [ім‘я], Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з безначальним твоїм Отцем, і пресвятим, і благим, і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Непорочні, статія 2

Твій я – спаси мене.

Приспів: Спасе, спаси душу раба твого (раби Твоєї; душі рабів твоїх).

Світильник для ніг моїх закон твій і світло для стежок моїх.

Приспів: Упокой, Господи, душу раба твого (раби Твоєї; душі рабів твоїх),

Я відкрив уста мої і дихнув, бо заповідей твоїх прагнув.

Приспів.

Споглянь на мене і помилуй мене, за правом тих, що люблять ім’я Твоє.

Приспів.

Нехай наблизиться моління моє перед Тебе, Господи, за словом твоїм врозуми мене.

Приспів.

Жива буде душа моя і возхвалить Тебе, і присуди твої поможуть мені.

Я заблудив, як овеча погибле, шукай раба твого, бо я заповідей твоїх не забув (3)

Тропарі за упокій, глас 5

Приспів: Благословен єси, Господи, навчи мене уставів твоїх.

Святих лик знайшов джерело жизні і райські двері; * нехай знайду і ,я путь покаянням, * я – погибле овеча, * поклич мене, Спасе, і спаси мене.

Приспів.

Давно вже з небуття створив Ти мене * і образом твоїм божественним вшанував, * за порушення заповіді * знову мене повернув у землю, з якої я був узятий, * та до подоби Твоєї возведи, * щоб я прийняв образ давньої краси.

Приспів.

Я образ несказанної Твоєї слави, * хоч і ношу язви гріховні. * Ущедри Твоє створіння, Владико, * і очисти твоїм милосердям, * і бажану батьківщину подай мені, * і вчини мене знову жителем раю.

Приспів.

Всі ви, що ходили шляхом вузьким і скорботним, * і, хрест як ярмо в житті взявши, за мною послідували у вірі, * прийдіть, насолодіться почестями й вінцями небесними, * що їх я вам приготував.

Приспів.

Агнця божого ви проповідували * і були заколені, немов агнці, * і до жизні, що не старіє, а вічно існує, * переставилися ви, святі; * його усильно моліть, мученики, * щоб відпущення довгів дарував.

Приспів.

Упокой, Боже, раба твого (рабу твою, рабів твоїх) * і вчини його (її, їх) у раю, * де лики святих, Господи, * і праведники сяють, як світила; * усопшого раба твого (усопшу рабу твою, усопших рабів твоїх) упокой, * не зважаючи на всі його (її, їх) прогрішення.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Трисяйність єдиного божества благо-чесно оспівуємо, кличучи: * Свят єси, Отче безначальний, собезначальний Сину і божественний Духу, * просвіти нас, що вірою Тобі служимо, * і з вічного вогню визволи.

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Радуйся, Чистая, * що Бога плоттю породила на спасення всіх; * через Тебе людський рід знайшов спасення; * щоб і ми через Тебе знайшли рай, * Богородице чистая, * благословенная.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (3)

Єктенія за померлих.

Тропарі, глас 5

Упокой, Спасе наш, із праведними раба твого (рабу твою, рабів твоїх) * і осели його (її, їх) у дворах твоїх, як написано. * Не зважай, як благий, на прогрішення його (її, їх), вольні і невольні, * і всі свідомі і несвідомі, Чоловіколюбче.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Богородичний: Від Діви засяяв Ти світові, Христе Боже, * і синів світла нею показав, помилуй нас.

Псалом 50

Помилуй мене. Боже, по великій милості твоїй, і по множеству щедрот твоїх очисти беззаконня моє.

Найпаче обмий мене з беззаконня мого і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю і гріх мій є завжди передо мною.

Проти ,те6е: єдиного я згрішив і перед тобою зло вчинив, то і правий Ти в словах твоїх і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий і в гріхах родила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси, невідоме й таємне мудрости своєї явив Ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся, обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені почути радість і веселість, зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице Твоє від гріхів моїх і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте утвори в мені. Боже, і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця твого і Духа твого Святого не відійми від мене.

Верни мені радість спасення твого і духом владичнім утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги твої і нечестиві до Тебе навернуться.

Ізбав мене від вини крови, Боже, Боже спасення мого, і язик мій радісно прославить справедливість твою.

Господи, губи мої відкрий, і уста мої сповістять хвалу твою.

Бо, якби Ти жертви захотів, дав би я, та всепалення не миле Тобі.

Жертва Богові – дух сокрушений, серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон і нехай здвигнуться стіни єрусалимські.

Тоді уподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення, тоді положать на вівтар твій тельців.

Канон

Глас 6, пісня 1

Ірмос: Як по суші пройшов Ізраїль, по безодні стопами, бачачи, як гонитель фараон потопляється, взивав: Пісню перемоги Богом співаймо.

Приспів: Дивний Бог у святих своїх, Бог Ізраїлів.

В небесних палатах непохитні мученики завжди молять Тебе, Христе: * того вірного (ту вірну, тих вірних), що його (її, їх) Ти переставив від землі, * вічних благ отримати сподоби.

Приспів: Упокой, Господи, душу усопшого раба твого (усопшої раби Твоєї; душі усопших рабів твоїх).

Упорядкувавши все живе разом, між ним і мене, чоловіка смирення, * і водночас і величі, сотворив єси; * тому й душу раба твого (раби, Твоєї; душі рабів твоїх) Спасе, упокой.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Раю жителем і господарем на початку Ти мене вчинив, * а коли я твою заповідь переступив, Ти вигнав мене. * Тому й душу раби твого (раби Твоєї; душі рабів твоїх), Спасе, упокой.

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Богородичний: Той, що з ребра колись сотворив був, нашу праматір, * з утроби Твоєї пречистої плоттю зодягається, * якою силу смерти, Чистая, розрушив.

Пісня 3

Ірмос: Нема святого, як Ти, Господи Боже мій, що возніс ріг вірних твоїх, благий, і утвердив нас на камені ісповідання твого.

Приспів: Дивний Бог у святих своїх. Бог Ізраїлів.

Законно пострадали твої мученики, життєдавче, * і, вінцем перемоги прикрашені, ревно подають вічне ізбавління * вірному, що переставився (вірній, що переставилася; вірним, що переставилися).

Приспів: Упокой, Господи, душу усопшого раба твого (усопшої раби Твоєї; душі усопших рабів твоїх).

Повчивши спершу многими чудами і знаками мене, заблудного (заблудну; нас, заблудних), * напослідку самого себе умалив єси, як співстрадник, * і, пошукавши, знайшов і спас єси.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Того (ту, тих), що від нестійкої тліні минулого прийшов (прийшла, прийшли) до Тебе, * сподоби, благий, жити радісно в оселях вічних, * оправдавши його (її, їх) вірою і благодаттю.

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Богородичний: Нема непорочної, як Ти, пречиста Богомати, * бо Ти єдина від віку зачала в утробі Бога істинного, * що розрушив смерти силу.

Єктенія за померлих.

Сідальний, глас 6

Воістину все суєта, * а життя тінь і сон, * бо даремне турбується всякий, земнородний, * як каже писання: * Коли і світ здобудемо, тоді й у гріб вселимося, * де вкупі царі і нищі. * Тому, Христе Боже, спочилого раба твого (спочилу рабу твою, спочилих рабів твоїх) упокой, * як чоловіколюбець.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Богородичний: Всесвята Богородице, * в часі життя мого не остав мене, * людському заступництву не довір мене, * але сама заступи і помилуй мене.

Пісня 4

Ірмос: Христос моя сила – Бог і Господь; чесна церква богопристойно співає, взиваючи; від помислу чистого у Господі празнуючи.

Приспів: Дивний Бог у святих своїх, Бог Ізраїлів.

Виявляючи, Владико, найвище пізнання премудрости * і в дарах найдосконалішу доброту, * Ти лики мучеників до ангелів приєднав.

Приспів: Упокой, Господи, душу усопшого раба твого (усопшої раби Твоєї; душі усопших рабів твоїх).

Несказанної слави Твоєї * сподоби, Христе, того (ту, тих), що до Тебе переставився (переставилася, переставилися), * де є житло тих, які веселяться, і Голос чистої радости.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Прийми, Многомилостивий, того (ту, тих), що божественну владу твою славить (славлять), * якого (яку, яких) Ти від землі прийняв і дитиною (дітьми) світла вчинив, * очищуючи імлу гріховну.

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Богородичний: Вмістилищем пречистим, храмом пренепорочним, * ковчегом всесвятим, дівственним місцем святости * Тебе красу Якова, вибрав Владика.

Пісня 5

Ірмос: Божим світлом твоїм, благий, озори, молюся, душі тих, що зарання в любові звертаються до Тебе, щоб пізнати Тебе, Слове Божий, істинного Бога, що викликає з темряви гріховної.

Приспів: Дивний Бог у святих своїх, Бог Ізраїлів.

Як усіх плодів жертва священна і як початок людського єства, мученики, * принісши себе прославленому Богові, * завжди вимолюють нам спасення.

Приспів: Упокой, Господи, душу усопшого раба твого (усопшої раби Твоєї, душі усопших рабів твоїх).

Небесного перебування, роздавання дарувань сподоби, Господи, * недавно спочилого вірного раба твого (спочилу вірну рабу твою, спочилих вірних рабів твоїх), * подаючи ізбавління від гріхів.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Ти єдиний єством животворець, * Ти благости воістину недослідна безодня доброти, * спочилого (спочилу, спочилих;) царства Твого сподоби, щедрий, єдиний безсмертний.

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Богородичний: З Тебе, Владичице, для світу народжений, * кріпостю, і піснею, і спасенням став для погиблих, * визволяючи від адових врат тих, що з вірою Тебе ублажають.

Пісня 6

Ірмос: Житейське море, схвильоване бурею напастей, бачачи, і до тихого пристановища Твого прибігши, кличу до Тебе: Возведи від тління життя моє, Многомилостивий.

Приспів: Дивний Бог у святих своїх. Бог Ізраїлів.

На хресті пригвожденний, зібрав Ти до себе лики мучеників, * що наслідують страсті твої, благий. * Тому молимося Тобі: До Тебе переставленого (переставлену, переставлених) нині упокой.

Приспів: Упокой, Господи, душу усопшого раба твого (усопшої раби Твоєї; душі усопших рабів твоїх).

Коли в несказанній славі твоїй прийдеш на облаках страшно судити ввесь світ, * благоізволь, Ізбавителю, вірному рабові Твоєму (вірній рабі твоїй, вірним рабам твоїм), що його (її, їх) від землі прийняв єси, * світло зустрінути Тебе.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Ти джерело життя, Владико, божественною мужністю виводиш * закованого раба твого (заковану рабу твою, закованих рабів твоїх), що до Тебе з вірою відійшов (відійшла, відійшли), * і в райських радощах всели.

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Богородичний: У землю ми повернулися, заповідь божу переступивши божественну, * а через Тебе, Діво, на небо із землі ми вознеслися * і тлінь смертну отрясли.

Єктенія за померлих.

Кондак, глас 8

Зі святими упокой, Христе, * душу раба твого (душу раби Твоєї, душі рабів твоїх), * де немає болізні, ні печалі, * ні зітхання, * але життя безконечне.

Ікос

Сам один єси безсмертний, що сотворив і збудував чоловіка, а ми, земні, з землі утворені і в тую ж землю підемо, бо так звелів Ти, що утворив мене і сказав мені, що – земля єси, і в землю відійдеш, куди всі ми люди підемо, з надгробним риданням співаючи пісню: Алилуя.

Пісня 7

Ірмос: Росодайною ото вчинив ангел піч для преподобних отроків, а веління боже, що халдеїв опаляло, приневолило мучителя кликати: Благословен єси, Боже отців наших.

Приспів: Дивний Бог у святих своїх, Бог Ізраїлів.

Ізбавлені Твоєю кров’ю від першого переступу мученики * і, своєю кров’ю окропившися, прообразують явно Твоє заколення: * Благословен єси, Боже отців наших.

Приспів: Упокой, Господи, душу усопшого раба твого (усопшої раби Твоєї, душі усопших рабів твоїх).

Прелюту смерть умертвив єси, Слове живоначальний, * то прийми нині у вірі спочилого (спочилу, спочилих), що славить (славлять), виголошуючи, Христе: * Благословен єси, Боже отців наших.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Вдунувши душу в мене, чоловіка, п6-дихом божественним, богоначальний Владико, * спочилого (спочилу, спочилих) царства твого сподоби, щоб співав (співала, співали) Тобі, Спасе: * Благословен єси, Боже отців наших.

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Богородичний: Вище всякого творіння, Пренепорочна, стала єси, зачавши Бога, * що врата смерти сокрушив і засуви їх розбив. * Тому Тебе, Чиста, ми, вірні, в піснях славимо як Богоматір.

Пісня 8

Ірмос: Із полум’я преподобним Ти росу виточив і жертву праведного водою спалив, бо все твориш, Христе, як тільки захочеш. Тебе превозносимо на всі віки.

Приспів: Дивний Бог у святих своїх. Бог Ізраїлів.

Кріпко подвиги показавши, мученики Христові, страстотерпці, * ви прикрасилися вінцем перемоги, взиваючи: * Тебе превозносимо, Христе, на віки.

Приспів: Упокой, Господи, душу усопшого раба твого (усопшої раби Твоєї, душі усопших рабів твоїх).

Вірних, що священно життя оставили і до Тебе, Владики, прийшли, * прийми і лагідно упокой як милосердний * – тих, що Тебе превозносять на всі віки.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Благоізволь, Спасе, нині в землі лагідних оселитися всім, що передше спочили, * оправдавши вірою в Тебе і благодаттю * тих, що Тебе превозносять на всі віки.

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Богородичний: Всі Тебе ублажаємо, Всеблаженна, що родила Слово воістину суще блаженне, * що ради нас плоттю стало. * Його превозносимо на всі віки.

Пісня 9

Ірмос: Бога людям неможливо видіти, на нього й чини ангельські не, сміють дивитись, а через Тебе, Всечиста, з’явилося людям Слово воплочене. Його величаючи з небесним воїнством, Тебе ублажаємо.

Приспів: Дивний Бог у святих своїх. Бог Ізраїлів.

Надія скріпила лики мучеників і окрилила полум’яну любов до Тебе, * і цим воістину назнаменувала непорушний упокій будучого, * якого, Блаже, переставленого вірного(переставлену вірну, переставлених вірних) отримати сподоби.

Приспів: Упокой, Господи, душу усопшого раба твого (усопшої раби Твоєї, душі усопших рабів твоїх).

Світлого й божественного сяяння твого, Христе, благоізволь зазнати з вірою переставленому (переставленій; переставленим), * даруючи йому (їй, їм), як єдиний милостивий, упокій на лоні Авраамовім, * і вічного блаженства сподоби.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Ти єством благий і милосердний, і датель милости, і милосердя безодня: * того (ту, тих), що з цього місця злоби і тіні смертної Ти переставив, * всели там, де Твоє. Спасе, світло сяє.

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Богородичний: За покров святий, Чистая, визнаємо Тебе, і за ковчег, і скрижаль закону і благодаті; * бо через Тебе Прощення даровано * оправданим кров’ю воплоченого з Твоєї утроби, Всенепорочна.

Достойно є воістину величати блаженною Тебе, Богородицю, присноблаженну, і пренепорочну, і Матір Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.

Єктенія за померлих.

Самогласні Івана монаха

Глас 1: Яка житейська насолода буває вільна від печалі? * Яка слава стоїть на землі незмінна? * Усе від тіні слабше, усе від снів облудніше; * одна мить, і все це смерть забирає. * Але в світлі, Христе, лиця Твого і в насолоді Твоєї краси, *,ког6 Ти вибрав єси, упокой, * як чоловіколюбець. .

Глас 2: О, Горе мені; який подвиг довершує душа, * коли розлучається з тілом. * О, Горе, як тоді плаче вона, * і немає нікого, хто помилував би її. * До ангелів очі підносить, даремне молиться; * до людей руки простягає, * немає, хто поміг би. * Тому, возлюблені браття мої, помисливши про коротке наше життя * просім у Христа упокоєння для переставленого (переставленої, переставлених), * а душам нашим великої милости.

Глас 3: Все суєта людська, * що не залишається по смерті. * Не залишається багатство, ні супроводить слава, * бо, коли прийшла смерть, усе це пропало. * Тому до Христа безсмертного взиваймо: * Переставленого (переставлену, переставлених) від нас упокой * там, де всіх, що веселяться, оселя.

Глас 4: Де є мирська пристрасть? * Де мрія про дочасне? * Де золото і срібло? * Де множество рабів і гамір? * Усе – порох, усе – попіл, усе – тінь. * Але прийдіть, закличмо до безсмертного царя: * Господи, сподоби вічних благ твоїх переставленого (переставлену, переставлених) від нас, * упокоючи його (її, їх) у нестаріючім блаженстві твоїм.

Глас 5: Згадав я пророка, що кликав: * Я є земля і попіл. * І ще розглянув у гробах і побачив кості обнажені, і сказав: * Хто ж тут цар, або воїн, * або багатий, або вбогий, * або праведник, або грішник? * Але упокой, Господи, з праведними раба твого (рабу твою, рабів твоїх).

Глас 6: Початком мені і устроєм стало творче Твоє веління, * бо Ти схотів з невидимого і видимого єства живим мене у строїти. * Із землі тіло моє утворив єси,* а душу дав. мені твоїм божественним* і животворчим диханням. * Тому, Христе, раба Твого (рабу твою, рабів твоїх) * у країні живих їв оселях праведних упокой.

Глас 7: На образ твій і на подобу утворив Ти на початку чоловіка; * в раю поставив Ти володіти твоїм творінням; * та, завистю диявола спокушений, він Їжу спожив, * заповідей твоїх переступником став. * Тому Ти, Господи, присудив йому знову повернутися в землю, * з якої він був узятий, * і випросити упокоєння.

Глас 8: Плачу і ридаю, коли роздумую про смерть, * і бачу у гробі лежачу, на образ Божий утворену, нашу красу, * неподібну, безславну, без вигляду. * О, чудо, що це за тайна сталася з нами? * Як ми передані тлінню? * Як злучилися зі смертю? * Воістину, як написано, * велінням Бога, що подає упокоєння спочилому (спочилій, спочилим).

Блаженні, глас 6

У царстві твоїм, коли прийдеш, пом’яни нас, Господи.

Блаженні вбогі духом, бо їх є царство небесне.

Блаженні плачучі, бо вони утішаться.

Блаженні лагідні, бо вони наслідять землю.

Блаженні голодні і спрагнені правди, бо вони наситяться.

Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть.

Розбійника, що на хресті закликав до Тебе, Христе: Пом’яни мене, * за його покаяння наперед учинив Ти жителем раю; * і мене сподоби, недостойного.

Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.

Ти, що життям володієш і смертю, * у дворах святих упокой того (ту, тих), кого прийняв єси з дочасного; * пом’яни й мене, коли прийдеш, у царстві твоїм.

Блаженні миротворці, бо вони синами божими назвуться.

Душами володієш і тілами, * у твоїх руках наше дихання, потіхо оскорблених, * упокой у країні праведних раба (рабу, рабів), * що його (її, їх) Ти переставив.

Блаженні вигнані за правду, бо їх є царство небесне.

Христос Тебе упокоїть у країні живих, * і двері раю нехай відчинить Тобі, * і жителем царства покаже Тебе, * і відпущення дасть Тобі, * в чому згрішив єси в житті, христолюбче (згрішила єси в житті, христолюбице; згрішили ви в житті, христолюбці).

Блаженні ви, коли зневажатимуть вас, і виженуть, і говоритимуть усяке лихе слово на вас неправдиво, мене ради.

Вийдім і побачимо в гробах, * що нагі кості – людина, * пожива черви і сморід, * і пізнаймо, що таке багатство, * добро, сила і краса.

Радуйтеся і веселіться, бо нагорода ваша велика на небесах.

Послухаймо, що кличе Вседержитель: * Горе тим, що хотять побачити страшний день Господній. * Він бо є темрява, * бо вогнем випробовується все.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Безначальним і родженням, і походженням поклоняються: * Отцеві, що родив; * Сина славлю родженого; * оспівую з Отцем і Сином * рівносяйного Духа Святого.

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Як Ти, Діво, даєш молоко із грудей твоїх? * Як годуєш Ти того, хто годує творіння? * Бо знає той, що виточив воду з каменя, * жили водяні для спраглих людей, як написано.

Прокімен

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Мир всім.

Диякон: Премудрість, будьмо уважні.

Прокімен, глас 6: Блаженна путь, на яку йдеш нині, душе, бо Тобі приготовлене місце упокоєння.

Стих: До Тебе, Господи, взиватиму, щоб не відвертався Ти мовчки від мене (Пс.27,1).

Апостол

Диякон: Премудрість.

Читець: До Солунян першого послання святого апостола Павла читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Читець читає апостол: 1 до Солунян 4,13-17.

Браття, не хочемо, щоб ви не знали щодо померлих, щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії. Бо ми віруємо, що, як Ісус помер і воскрес, так і тих, що уснули в Ісусі, Бог приведе з ним. Це бо ми вам кажемо словом Господнім: Ми, що живемо, що залишимося до приходу Господа, не випередимо покійних. Бо сам Господь на даний знак, на голос архангела та при сурмі божій, зійде з неба, і найперше воскреснуть ті, що вмерли у Христі. Потім же ми, що залишимося при житті, будемо разом з ними взяті на хмарах у повітря назустріч Господові, і так завжди будемо з Господом.

Священик: Мир Тобі.

Диякон: Премудрість, будьмо уважні.

Люди: Алилуя, глас 6.

Блажен, якого вибрав і прийняв Ти, Господи.

Євангеліє

Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого євангелія.

Священик: Мир всім.

Люди: І духові Твоєму.

Священик: Від Івана святого євангелія читання.

Люди: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Диякон: Будьмо уважні.

І читає євангеліє Івана 5,24-30.

Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли: Істинно, істинно кажу вам: Хто слухає моє слово і вірує в того, хто послав мене, має життя вічне, і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя.

Істинно, істинно кажу вам: Надходить час, ба вже й тепер він, коли померлі почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть. Бо, як Отець має життя у собі, так і Синові дав, щоб мав життя у собі, і дав йому владу суд чинити, бо він – Син чоловічий.

Не дивуйтеся цьому, бо надходить час, коли всі, що в гробах, почують його голос, і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресення життя, а ті, що чинили зло, на воскресення суду.

Не можу я нічого діяти від себе самого. Я суджу, так як чую, і суд мій справедливий, бо я шукаю не моєї волі, але волі того, хто послав мене.;

Люди: Слава Тобі. Господи, слава Тобі.

Єктенія за померлих

Диякон: Ще і ще в мирі Господу помолімся.

Люди, на. кожне прошення: Господи, помилуй (3)

Ще молимось за упокій душі усопшого раба Божого (усопшої раби Божої; душ усопших рабів Божих) (ім’я), і щоб проститися йому (їй, їм) всякому прогрішенню, вольному і невольному.

Щоб Господь Бог оселив душу його (її; душі їх), де праведні спочивають.

Милости божої, царства небесного і відпущення гріхів його (її, їх) у Христа, безсмертного царя і Бога нашого, просім.

Люди: Подай, Господи.

Диякон: Господу, помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

Священик: Боже духів і всякої плоті, Ти смерть подолав, і диявола знищив, і життя світові Твоєму дарував. Сам, Господи, упокой душу усопшого раба Твого (усопшої раби Твоєї; душі усопших рабів твоїх)[ім’я] у місці світлому, у місці квітучому, у місці спокійному, звідки втекла болізнь, печаль і зітхання; всяке прогрішення, вчинене ним (нею, ними) словом, або ділом, або помислом, як благий і чоловіколюбець Бог прости, бо немає чоловіка, що жив би, а не згрішив; Ти бо один без гріха, правда твоя – правда во віки, і слово Твоє – істина.

Бо Ти єси воскресення, і життя, і упокій усопшого раба твого (усопшої раби Твоєї, усопших рабів твоїх) [ім’я], Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з безначальним твоїм Отцем, і пресвятим, :. благим, і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Останнє цілування

Стихири подібні: Коли із древа, глас 2

Прийдіть, браття, останнє цілування даймо померлому (померлій, померлим), * дякуючи Богові, * він бо відійшов (вона бо відійшла, вони бо відійшли) від рідні своєї * і до гробу спішить (спішить). * Уже не журиться (журяться) про суєту світу і про многострасне тіло. * Де дині рідня і друзі? * Ось ми розлучаємося. * Щоб його (її, їх) упокоїти, Господу помолімся.

Скажи нам нині, брате (сестро), * куди йдеш від нас мовчки, без слова? * Вернися, плач батька й матері потіш * і друзів заспокой. * Глянь на їх плач і сльози, що течуть за тобою. * Де ж нині рідня і друзі? * Ось бо розлучаємося. * Воістину, суєта  все людське.

Я до Господа Бога, судді мого, іду, * щоб станути на судищі і дати одвіт за діла мої. * Отож вас благаю: Моліться за мене, * щоб Спас милостивий був для мене в день судний. * Ось бо розлучаємося. * Воістину, суєта – все людське.

Коли душу від тіла мають схопити страшні ангели, * вона забуває всіх рідних і знайомих * і журиться, як стати на майбутніх судищах, * про розрішення Й від суєти і многострадального тіла; * тоді, благаючи суддю, всі молімся, * щоб Господь простив, що вона вчинила.

Яке життя наше? * Воістину, цвіт, і дим, і роса ранішня. * Тож прийдіть і побачимо на гробах ясно, * де тілесна краса, де молодість, де очі і вид тілесний.

* Усе зів’яло, як трава, все минулося. * Прийдіть, до Христа припадімо зі сльозами;

Яка розлука, о, браття, який плач, * яке ридання в теперішню хвилину! * Тож прийдіть і цілуйте того (ту, тих), що малощо був (була, були) з нами. * Бо передається (передаються) гробові, каменем накривається (накриваються), * у тьму вселяється (вселяються), з мертвими погребається (погребаються), * і від усіх рідних і друзів нині розлучається (розлучаються); * щоб його (її, їх) упокоїти, Господу помолімся.

Глас 6: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Якщо за одного (одну):

Бачачи мене, як лежу безгласний і без дихання, * заплачте по мені, браття і друзі, рідні і знайомі. * Бо вчорашнього дня розмовляв (розмовляла) я з вами, * та несподівано найшла на мене страшна година смертна. * Прийдіть же всі, що любите мене, і цілуйте мене останнім цілуванням. * Бо вже більше з вами не буду ходити, ані розмовляти, * бо до Судді відходжу, де немає сприяння, * бо раб і владика разом предстоять, * цар і воїн, багатий і вбогий у рівнім достоїнстві. * Бо кожен за свої вчинки прославиться або постилається. * Прошу ж усіх і благаю: * моліться безперестанно за мене Христу Богові, * щоб за гріхи мої я не був зведений (не була зведена) на місце муки, * але щоб оселив мене там, де є світло життя.

Якщо за багатьох:

Бачачи нас, як лежимо безгласні і без дихання, * заплачте по нас, браття і друзі, рідні і знайомі. * Бо вчорашнього дня розмовляли ми з вами, * та несподівано найшла на нас страшна година смертна. * Прийдіть же всі, що любите нас, і цілуйте нас останнім цілуванням. * Бо вже більше з вами не будемо ходити, ані розмовляти, * бо до Судді відходимо, де немає сприяння, * бо раб і владика разом предстоять, * цар і воїн, багатий і вбогий у рівнім достоїнстві. * Бо кожен за свої вчинки прославиться або постилається. * Просимо ж усіх і благаємо: * моліться безперестанно за нас Христу Богові, * щоб за гріхи наші ми не були зведені на місце муки, * але щоб оселив нас там, де є світло життя.

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Богородичний: Спаси тих, що надіються на Тебе, * Мати незаходячого Сонця, Богородителько, благаємо, * умоли твоїми молитвами преблагого Бога, * щоб упокоїв переставленого раба (переставлену рабу, переставлених рабів), * де спочивають праведних духи, * яви його (її, їх) наслідником (наслідницею, наслідниками) божественних благ в оселях праведних, * на пам’ять вічную.

Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас (3).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші імени твого ради.

Господи, помилуй (3)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, Ти, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам днесь; і прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим; і не введи нас у спокусу, але ізбав нас від лукавого.

Священик: Бо Твоє єсть царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Тропарі, глас 4

З духами праведних померлих * душу раба твого (раби Твоєї; душі рабів твоїх). Спасе, упокой * і збережи її (їх) у блаженній жизні * у Тебе, Чоловіколюбче.

У твоїм місці спочинку. Господи, * де всі святі твої спочивають, * упокой і душу раба твого (раби Твоєї; душі рабів твоїх), * бо Ти єдиний Чоловіколюбець.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Ти єси Бог, що до аду зійшов * і з уз розрішив закованих, * сам і душу раба твого (раби Твоєї, душі рабів твоїх) упокой.

І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Богородичний: Єдина чиста і непорочна Діво, * що Бога без сімени породила, * моли, щоб спаслася душа його (її, спаслися душі їх).

Єктенія за померлих

Диякон: Ще і ще в мирі Господу помолімся.

Люди, на. кожне прошення: Господи, помилуй (3)

Ще молимось за упокій душі усопшого раба божого (усопшої раби Божої; душ усопших рабів Божих) (ім’я), і щоб проститися йому (їй, їм) всякому прогрішенню, вольному і невольному.

Щоб Господь Бог оселив душу його (її; душі їх), де праведні спочивають.

Милости божої, царства небесного і відпущення гріхів його (її, їх) у Христа, безсмертного царя і Бога нашого, просім.

Люди: Подай, Господи.

Диякон: Господу, помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

Священик: Боже духів і всякої плоті, Ти смерть подолав, і диявола знищив, і життя світові Твоєму дарував. Сам, Господи, упокой душу усопшого раба твого (усопшої раби Твоєї; душі усопших рабів твоїх)(ім’я) у місці світлому, у місці квітучому, у місці спокійному, звідки втекла болізнь, печаль і зітхання. Всяке прогрішення, вчинене ним (нею, ними) словом, або ділом, або помислом, як благий і чоловіколюбець Бог прости, бо немає чоловіка, що жив би, а не згрішив; Ти бо один без гріха, правда твоя – правда вовіки, і слово Твоє – істина.

Бо Ти єси воскресення, і життя, і упокій усопшого раба твого (усопшої раби Твоєї, усопших рабів твоїх) (ім’я), Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з безначальним твоїм Отцем, і пресвятим, і благим, і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Відпуст

Диякон: Премудрість.

Люди: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.

Священик: Слава Тобі, Христе Боже, уповання наше, слава Тобі.

Люди: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3).Благослови.

Христос, що воскрес із мертвих, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших і всіх святих, душу раба свого (ім’я), що переставився від нас (душу раби своєї (ім’я), що переставилася від нас; душі рабів своїх., (ім’я), що переставилися від нас), в оселях праведних оселить, на лоні Авраама упокоїть, і до праведних причислить, і нас помилує і спасе, як благий і чоловіколюбець.

Люди: Амінь.

Вічний упокій подай, Господи, приснопам’ятному рабу Твоєму (приснопам’ятній рабі твоїй, приснопам’ятним рабам твоїм) (ім’я), і сотвори йому (їй, їм) вічную пам’ять.

Люди: Вічная пам’ять (3).

Прощальна молитва

Господь Ісус Христос, Бог наш, що святим своїм ученикам і апостолам дав божественні заповіді в’язати і розрішати гріхи падших, а від них також і ми прийняли повинність те саме творити, нехай простить Тобі, духовне чадо (нехай простить вам, духовні чада), якщо Ти щось учинив (учинила; якщо ви щось учинили) в нинішньому віці, вольне чи невольне, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Відходячи до гробу співаємо:

Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас.

Коли вкладено тіло до гробу, священик, узявши лопатою землю, кидає її хрестовидно над тілом і каже:

Господня земля і повнота її, вселенна, і всі, що живуть на ній.

Священик запечатує гріб, кажучи:

Запечатується гріб цей до другого приходу Христового: В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.