Bazylianie

 

Сьогодні живемо в суспільстві, яке все більше забуває, що гріх не тільки існує, а й плодоносить: всякою злобою, ненавистю, заздрістю та браком любові до ближнього. Багато хто через втрату почуття своєї гріховності, а тим самим й самої свідомості існування гріха, думає, що жодної потреби в сповіді - немає.

У святому Євангелії від Матея, яке читатимемо наступної неділі (Мт. 9:1-8), Ісус Христос, побачивши розслабленого, сказав йому: «Бадьорся, сину, твої гріхи відпускаються».

Ці слова наявно вказують, що людина все ж грішить у своєму житті, а отже - є потреба особистого покаяння та милосердної Божої любові. Найбільшим гріхом християнина є ненависть – відсутність любові до Бога та ближнього, яка призводить до душевного розладу в серці й породжує постійні конфлікти у сімейному та суспільному житті. Тому - обмаює себе самого той, хто вважає, що не грішить й тому гадає, що немає з чого сповідатися, - а в серці його - постійний неспокій і невтихомиреність через накопичення різних конфліктів.

Цілком можливо, що слова Христа: «твої гріхи відпускаються», - стосуються також і нас. Є лише одна передумова – треба спочатку усвідомити свою гріховність, а потім - висповідатись із своїх гріхів. Напрошується запитання: – Чому сьогодні людина не усвідомлює своїх гріхів і не відчуває потреби у сповіді? А на Твою думку: - Яка ж причина такої поведінки сучасної людини?