Bazylianie

Дорогі читачі!

Задумаймось над ситуацією людства часів Ісуса Христа і порівняймо її із сьогоденням.

Відомо, що Христос - це друга Божа Особа, що Він - посланий Отцем на відкуплення людства з неволі.

Тодішні співвітчизники хоч і називали Ісуса пророком, месією, однак спочатку вважали Його виключно політичним провідником, який прийшов з метою визволення Ізраїлю від окупації чужинців.

Ісус Христос - це дійсно провідник, але Його мета - це вільність людства, вільність від неволі гріха, різного роду душевних і тілесних хвороб.

В Євангелії від Матея читаємо про оздоровлення двох сліпців. Ті прийшли просити в Ісуса допомоги. Чи слухали вони перед тим наук Христа? Чи, просто, почули десь про Його здатність оздоровлювати хворих? - Невідомо. Прийшли й попросили: «Помилуй нас, сину Давидів» (Мт 9,27), - і здійснилося їм. Таке сталось можливим тільки задля виконання ними однієї умови - на запитання Ісуса: "Чи мають віру?", - відповіли: «Так Господи!». Почувши ствердну відповідь, Христос торкнувся їхніх очей, і сліпці - прозріли.

Ситуація була, вочевидь, надто критична, якщо Отець Небесний вислав Свого Сина на землю, аби вказати людству новий шлях до Небесного Царства - шлях, який базується не на букві закону, а на виконанні Божих Заповідей, на любові, на милосерді й прощенні. Ісус навчав всьому цьому, обходячи міста й села, проповідував Євангеліє царства, лікуючи всяку недугу.

Для здійснення всіх своїх благородних мрій та замірів, людству потрібна хоч краплина віри, яка саме й має силу перемінити горе - у щастя.

Дорогі читачі!

Я переконаний, що - коли покладатимемось протягом цілого життя свого на Бога - Він завжди прийде нам на допомогу, й особливо - в найважчі хвилини.

Мій знайомий одного разу сказав: «Коли б люди грішили менше, думаю, що були б здоровшими».

Постають запитання:

- Що не дозволяє людині єднатись з Богом?

- Що заважає вірити в Бога, Творця видимого й невидимого світу?

- Чи Христове Євангеліє й справді так важке в реалізації?

А, Ти - як думаєш?