Традиції
Засвітимо Стрітенську свічку
- Szczegóły
- bazylianie.pl
Зима ще лютує, ще лежать сніги, ще й не пахне весною, але дарма, бо вже йде не до Різдва, а до Великодня. Сьогодні – 15 лютого – середина місяця, а за календарем це – Стрітення Господнього.
Воскресіння Христове у цьому році ми святкуєму порівняно дуже швидко – 4 квітня. Сьогодні ми вступили у Великий піст, тому вчора у наших церквах відбулися святкові Стрітенські Богослужіння і свячення свічок – громничок.
На празник Стрітення під час літургії у деяких церквах відбуваються процесії із запаленими свічками. Запалена свічка – це символ Господа Бога, який провадить нас і за яким ми повинні іти. Ісус сказав: «Я світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме в темряві, а матиме світло життя».
Запах Різдва
- Szczegóły
- bazylianie.pl
Догорають святочні свічки. Чекає на прихід священика прибране кропильце та пляшечка із свіженькою йорданською водою. А гілочка сосни дарує нам ще краплину запаху Різдвяних свят.
Давайте спробуємо залишити собі щось на згадку про цьогорічні свята!
Бо ж і не годиться все викидати на сміття! Add a comment
Щедрий Вечір - Йордан
- Szczegóły
- bazylianie.pl
Вечір напередодні Йордану називають другим Святим Вечором, або голодною кутею. В цей день нічого не їдять, і аж до свячення води зберігають строгий піст. Свячену воду п’ють натще, як Святе Причастя.
Зернисті страви – що Бог уродив
- Szczegóły
- bazylianie.pl
Було уже сказано про найважливіші релігійні приготування до Святого вечора й Святої Вечері.З пієтизмом ґаздині приладжують до тайної вечері, «усякого хліба», що Бог уродив : миють біб, фасолю, сушениці, сливи; вибирають, обов’язково, найкраще зерно пшениці на «Кутю», причиняють хліб, стараються, щоб мати живу рибу на традиційну святовечірну юшку та студенець з риби, або мочать сушену рибу; готовлять «росівницю» з капусти та борщ, б’ють сім’яний олій, труть мак, щоб добути макове молоко, приготовляють страви з всякого зерна збіжжя. Add a comment
Щедрий Вечір – „другий Свят-Вечір“
- Szczegóły
- bazylianie.pl
Щедрий Вечір 18-19 січня приходить разом зі Святами Водохрещами (Водохреща, Водохрищі). Це стародавнє і величне Українське свято Води — Світотворчого і Астрального чинника.Цей Вечір святкується подібно до Свят-Вечера 6-7 січня. Кличем до Святочної Вечері є знову Вечірня Зоря. Add a comment
Сію, Сію, Посіваю…
- Szczegóły
- bazylianie.pl
По Різдві наступають новорічні Свята.За стародавніми традиціями сам вечір під Новий Рік зветься Щ е д р и м – багатим.
Перебрана й замаскована молодь щедрує попід вікнами, тобто бажають достатку на майбутній рік.
Add a comment
Новоріччя
- Szczegóły
- bazylianie.pl
Офіційно відзначати новорічне свято почали ще в Древньому Римі. Римський цар Нум Помпілій здійснив у своїй країні нову реформу літочислення і переніс початок року з березня на січень. Перший місяць назвали на честь давнього божества – дволикого Януса. Він вважався сторожем усіх дверей та воріт. Які власноручно відчиняв і замикав. За уявленням римлян, Янус мав обличчя: старе, що символізувало рік зійшлий, та юне, що звернене у майбутнє.
Add a comment
Новий Рік – Щедрий Вечір
- Szczegóły
- bazylianie.pl
Коли Україна почала своє відродження, молоді хлопці та дівчата, які належали до різних молодіжних організацій, із завзяттям взялися за відновлення рідних традицій. Чисельною була молодіжна організація «Січ» у Самборі на Львівщині, до якої належала й я. Згодом, коли мені довелось займатися створенням станиці «Пласт», ми тісно співпрацювали і організували не одну акцію.
Add a comment
Коляда - від Різдва до Водохреща (ч. 2)
- Szczegóły
- bazylianie.pl
(Продовження)За тиждень після коляди, напередодні Нового року – 31 грудня (13 січня) – відзначали Щедрий вечір. Це залишок стародавнього, імовірно, язичницького звичаю. За християнським календарем – це день преподобної Меланії. В народній традиції обидва свята об'єдналися і тепер святкуються як Щедрий вечір або Меланки. Add a comment
Коляда - від Різдва до Водохреща (ч. 1)
- Szczegóły
- bazylianie.pl
Колядування (щедрування) приурочувалось трьом основним святам зимового циклу: Різдву – 25 грудня (7 січня), Новому рокові – 1 (14) січня і Водохрещам – 6 (19) січня. В селянському календарі українців це були найважливіші, найурочистіші події року, які за своїм значенням майже не поступалися Великодню. "Різдво гарне ковбасою, Великдень крашанкою, а Зелені Свята не варті й кота", – зауважує народна мудрість.
Add a comment
Strona 2 z 4
