Bazylianie

Живемо в такий час, коли взаємне прощення не в моді.

У щоденному житті найчастіше стикаємося з людьми, які хизуються своєю хитрістю, зарозумілістю і непошаною до інших. У людських взаєминах часто відчуваємо зверхнє ставлення один до одного. Образа й несправедливість, які зазнає сьогодні людина – стають лише нагодою для помсти й наруги над іншими.

Іменуємо себе християнами, які мали б - слідуючи за Христом - любити один одного і прощати взаємні провини. Але насправді таких людей небагато, про що свідчать і політичні чвари, і честолюбство, й ненажерливість, - які штовхають людину використовувати всіх і все для особистого задоволення.

Запитаймо самих себе:

Чи сьогодні ми ще вміємо по-християнськи прощати людям провини?

Чи спроможні любити такою любов’ю, яка прощає іншим заподіяні нам кривди?

Чи зуміємо насправді шанувати один одного в дусі взаєморозуміння та взаємоповаги?

Чи простити – означає також забути про заподіяні нам кривди?

Поділіться, будь ласка, своїми думками!