Bazylianie

NOWOSIELSKI_fotomini25-26 лютого 2011 року в Кракові відбулись похоронні богослужіння для видатного художника та іконописця проф. Юрія Новосільського.

До греко-католицького храму св. Норберта на вул. Вісьльній 11 домовину з тлінними останками покійного привезли в п’ятницю, 25 лютого, о год. 12:00 і з цього часу вірні могли вшанувати його особистою молитвою. О годині 17:00 Преосвященний Владика Володимир Ющак, Єпископ Вроцлавсько-Гданський, спільно із греко-католицькими священиками з обох єпархій та представником Василіанського Чину у Польщі, у присутності кард. Франциска Махарського, римо-католицького Митрополита-Сеньора Краківської Митрополії та емеритованого пароха римо-католицької парафії у Весолій, відслужили Парастас, а відтак - Божественну Літургію за покійного професора та обряд «останнього цілування».

Біля год. 20:00 домовину перевезли до православної церкви, де наступного дня відбулисьNOWOSIELSKIEGO_pogrzeb2 похоронні богослужіння. Похоронили покійного в алеї Заслужених Раковіцького кладовища у Кракові.

У проповіді Владика Володимир відзначив, що покійний був непересічною особистістю, важкою до однозначного визначення, внутрішньо - дуже багатою. Важко сказати, що був тільки греко-католиком, українцем, поляком, що був православним, художником. Коли вибираємо тільки одне визначення, то завжди доходимо до висновку, що цього замало. Сам Новосільський, вихований у двох культурах, називав себе українцем, поляком, греко-католиком, але також і православним.

Був людиною, яка шукала Бога.

Був людиною, яка хотіла віддавати себе іншій людині – в інший спосіб, по-своєму. За ікони, писані на приватні замовлення, не хотів брати грошей. Йому було достатньо, що людина прославлятиме Бога через цю ікону, – сказав Владика Володимир.

Вимовним знаком духовного пограниччя, на якому жив, було те, що протягом останніх місяців недуги часто відвідував його саме греко-католицький священик, приносячи Святе Причастя.

NOWOSIELSKIEGO_pogrzeb1Зв’язки проф. Новосільського з василіанами.

За свідченням старих варшавських парафіян, Юрій Новосільський неодноразово приходив до варшавської василіанської церкви, так під час свого проживання в Лодзі, як і пізніше. Великим шанувальником мистецтва Новосільського та його промотором серед греко-католицького духовенства був о. Йосафат Романик ЧСВВ (1919-2007), довголітній протоігумен, генеральний вікарій примаса для вірних греко-католицької Церкви у Польщі та парох Варшавської парафії. То він замовив у професора плащаницю, яка довгі роки (аж поки не почала протиратися) була викладана у варшавській церкві у Велику п’ятницю. Ікона Богородиці, написана Новосільським, прикрашала зовнішні ґрати на вхідних дверях церкви. Ікону треба було, однак, замінити, бо не переносила кліматичних змін; зараз вона, поруч з іншими іконами художника, знаходиться у Варшавському монастирі.

Не без інспірації та посередництва о. Йосафата іконописець виконав іконостас і поліхромії у церкві Воздвиження Чесного Хреста в Гурові Ілавецькому, а відтак і ікони до іконостасу у Байорах Малих. На той час ікони видались "занадто модерними" для парафіян цього села, і тому у 90-тих роках минулого століття, за згодою автора, чудово прикрасили каплицю василіанського монастиря у Венгожеві. Раніше саме з цих ікон був споруджений символічний іконостас під час урочистої Божественної Літургії, яку відслужили наші єпископи і священики під проводом Блаженнішого Мирослава-Івана Любачівського на Ясній Горі в Ченстохові під час відзначання Великого ювілею 1000-ліття хрещення Київської Русі.

Твори проф. Новосільського свідчать, що був він не тільки велетнем кисті, а й велетнем духа. Вони залишаться серед нас і будуть свідоцтвом для наступних поколінь .

Нехай Господь милосердний прийме його у своє Царство.

Вічна йому пам’ять!

Короткий життєпис покійного Ю. Новосільського у розділі "Люди".

Вибрані фотографії з http://www.cerkiew.net.pl