Від 25 до 30 липня 2011 року в монастирі Преображення Господнього Сестер-Василіанок у Горлицях відбулись щорічні духовні вправи.

Науки повів о. Василь Парасюк ЧСВВ, віце-ректор Української папської колегії св. Йосафата у Римі.

У духовних вправах брало участь 17 сестер з усіх чернечих осідків Провінції Св. Хреста у Польщі: з Варшави, Перемишля, Пєнєнжна, Кентшина і Горлиць.

Розпочались вони в понеділок о год. 20:00 спільною молитвою і першою наукою у монастирській церкві. Науки подавались у церкві тричі на день: перша – перед полуднем, друга – під вечір і остання – увечері перед вечірнім іспитом совісті. Після конференцій сестри проводили особисті роздуми над словом Євангелія, яке прозвучало під час науки.

Кожного дня служилися ранком – Утреня та Божественна Літургія, в обід – Час VI, увечері – Вечірня, а перед спочинком – вечірня наука і іспит совісті. Було також достатньо багато часу на особисту молитву і роздуми.

Говіння закінчилися в суботу після Божественної Літургії відспіванням благодарної пісні «Тебе, Бога, хвалимо» та кінцевим благословенням.

Науки спонукали замислитися над словами Святого Письма, які покладено в їх основу. Ось кілька думок, які пролунали під час духовних наук:

Ми, як люди, належимо до Божого Царства, призначені, щоб бути постійно з Ним .

Благословенні Божі Руки залишили на людині Божі сліди.

Світ є в Божих Руках, все походить від Бога, для Нього нема нічого неможливого.

Молитва дає нам можливість пізнати Бога, підносить нас до Бога, обіймає, насичує ціле наше життя і освячує його. Молитися – це стояти перед Богом з розумом і серцем.

Для того, щоб правильно поступати у чернечому житті, потрібна покора і простота; нема покори – нема святості.

Розповідь про Закхея (Лук 19, 1-5) спонукає нас замислитись над тим - скільки разів приходить Ісус до нас, до нашого серця.

с. Анна М. П’єцунко ЧСВВ