Drukuj

03_rizdwo_bohor_prЦе свято церква встановила ще в IV столітті і святкується воно як день всесвітньої радості. Празник Різдва Пресвятої Богородиці належить до 12-ти великих празників і стоїть на початку церковного року.

За змістом тропаря цього празника – він особливо радісний і важливий. Радісний - бо це день народження Божої Матері і Владичиці Неба і Землі. Важливий - бо відкриває перед нашими очима велику правду св. віри про Богоматеринство Пречистої Діви Марії, з якої «засіяло Сонце Правди, Христос Бог наш».

Головним джерелом вісток про життя Пресв. Богородиці – це апокрифічна книга, написана коло 170-180 року, що зветься Протоєвангеліє Якова.

У Протоєвангелії Якова читаємо, що Преч. Діва Марія по батькові походила з царського роду Давида, а по матері - зі священичого роду Арона. ЇЇ батьки жили в Назареті і були маєтні, відзначалися великою працездатністю та жертвенною любов’ю до Бога і ближнього.

Великою журбою Йоакима й Анни була їхня безплідність.

У жидів безплідність уважалася за брак Божого благословення й за Божу кару. З тієї причини вони зазнавали багато прикростей. Безнастанно благали в Бога дитини. Це була головна мета їхніх молитов, постів і милостині. І, накінець, Господь Бог на старші літа дав їм дитину, що була призначена на роль Матері Божого Сина.

Прихід на світ дитини є особливим джерелом радості для її батьків, - тобто для Йоакима й Анни, для Неба, для Землі і всього сотворіння.

Цю духовну радість з Різдва Богородиці підкреслюють різні св. отці. Св. Іван Дамаскин у проповіді цього дня каже: «День Різдва Богородиці є днем всесвітньої радості, бо через Богородицю увесь людський рід обновився і смуток праматері Єви перемінився у радість».

Богослужіння цього дня повні радісних тонів, наче б це було Різдво Христове, або Його світле Воскресіння. Головні мотиви цієї радості – це кінець бездітності праведних Йоакима й Анни, це початок нашого спасіння, це предивна гідність Богоматеринства, це особлива роль і значення в задумі спасіння людського роду.