У вівторок, 8 жовтня 2013 року, у приміщенні богословського факультету УКУ у Львові відбулась екуменічна зустріч, присвячена приготуванню до Всесвітнього дня дітей-сиріт. На конференцію, мабуть уперше, запросили також представника Екуменічної ради Перемишльсько-Варшавської Архієпархії. З доручення Митрополита був ним о. Петро Кушка ЧСВВ. Участь у цій конференції - це дуже цікавий досвід. Першим доповідачем був президент Альянсу «Україна без сиріт», вірний євангелистської церкви, п. Роман Корнійко. Він розповів про діяльність, найближчі плани та проекти цього всеукраїнського руху.
"Корінь сирітства проростає не лише з проблем в економічній чи політичній сфері, а, в першу чергу, з проблем у сфері духовній. І вирішити ці духовні проблеми ніяка влада, ніяка держава не зможе. Це можуть зробити лише ті, хто має владу духовну." – зазначив очільник Альянсу. Він представив два проекти, зокрема, плани проведення Всеукраїнського Дня молитви за сиріт у цьому році, а також програму практичного служіння сиротам і сім'ям "Одна церква - одна дитина".
День молитви за сиріт назначено на 10.11.2013, - тобто на другу неділю листопада. У цей день церкви по всій Україні приділяють особливу увагу дітям, які залишилися без піклування батьків. Метою Дня молитви є нагадати людям про Боже ставлення до таких дітей і допомогти побачити шляхи - як їм допомогти.
Програма "Одна церква - одна дитина" зміряє до того, щоб кожна церковна громада (парафія) прийняла в опіку одну дитину. В Україні нараховується біля 26 000 дітей, які можуть бути усиновлені, воднораз біля 30 000 релігійних громад. Опіка може відбуватися на двох рівнях, чи двох площинах: у формі справжнього усиновлення конкретною сім’єю, або у формі «наставництва», яке має допомогти дитині приготуватись до самостійного життя. Наставник – це доросла людина, яка хоче і може присвячувати дитині свій час, знання і сили, та формує з дитиною емоційно-значущі і стабільні стосунки, а його завданням, на думку авторів програми, є зустрічатися з дитиною раз на тиждень протягом принаймні одного року, допомогти їй сформувати навички самостійного життя, передати їй духовні, моральні та культурні цінності тощо.
Більше інформацій можна знайти за адресами:
http://www.ukrainabezsyrit.org/projects/odna-cerkva-odna-dytyna
Не менш цікавою була доповідь священика Української Православної Церкви (МП) з Херсону, о. Сергія Дмитрієва, який розповідав про свою екуменічну діяльність, в основному зосереджену також довкруги праці з дітьми і молоддю, про співпрацю з греко-католиками, римо-католиками та євангеликами. Серед греко-католиків появлялися згадки і про плідну співпрацю з василіанами. На запитання одного з учасників зустрічі розповів теж коротко про труднощі, на які натрапляв у своїй власній церкві. Щойно після майже 10-ти років гарні плоди цього служіння почали переломлювати холодне відношення до нього власного єпископа та інших священиків. Отець Андрій мав приготовану мультімедіальну презентацію своєї доповіді гарною українською мовою, але говорив російською.
Останнім на дообідній сесії засідання виступив керівник відділу соціальних питань Патріаршої Курії УГКЦ, о. Андрій Нагірняк, який коротко представив діяльність цього відділу та його співпрацю з іншими церквами на форумі ВРЦіРО. З цієї доповіді виникало що активність і суспільне значення Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО) в Україні набагато більші як Польської екуменічної ради (PRE) в Польщі.