В суботу, 8 червня 2019 р. Б. відбулася перша зустріч монашества Перемишльсько-Варшавської Архиєпархії. Історична зустріч монашества відбулася в духовній столиці Василіянської провінції у м. Варшаві.
Зустріч розпочалася зі спільної молитви – Молебня до Христа Чоловіколюбця, який очолив Архиєпископ і Митрополит Євген Попович. Після молитви усі представники монашества, що діють на теренах Польщі зустрілися у теплій атмосфері в монашій василіянській світлиці. Саме там розпочалася перша частина спільного обговорення поточних питать.
На початку цієї зустрічі синкел монашества Перемишльсько-Варшавської Архиєпархії – о. Петро Кушка, ЧСВВ звернувся з привітальним словом до учасників форуму, наголошуючи на ціль і завдання такої зустрічі.
Після цього о. Петро Кушка, ЧСВВ запросив до слова о. др. Марка Блязу ТІ – професора Папського богословського факультету св. Анджея Боболі, який своєю доповіддю розгорнув головну тему першого монашого форуму «Ви – сіль землі (Мт. 5: 13) Що робити, щоб вона не звітріла?». Доповідач у своїй доповіді вміло поєднав теорію із практичними прикладами сьогодення, а саме з викликами, і можливостями їх спільно подолати. Притому наголосив на важливості правильно розставити пріоритети у своєму покликані, в якому знаходимося, чи ще розпізнаємо, допомагаючи молодим людям, які шукають попри різну палітру пропозицій себе і своє покликання і часто не вміють правильно на нього відповісти.
Після доповіді розпочалася жвава дискусія, в якій порушувалися не легкі питання та проблеми, з якими зустрічається сьогоднішнє монашество. Під час розмов учасники спільно намагалися знайти відповідь, і вирішення, ділячись власним спостережливим досвідом.
Опісля дискусій синкел монашества о. Петро Кушка ЧСВВ, запросив по послідовності представників монаших спільнот, які служать у Польщі, представити нарис ознайомлення із притаманною харизмою Чину чи Згромадження, проблемою чи викликами з котрими змагається та чи інша спільнота.
Предстваники монаших спільнот у своїх нарисах наголошували, як на успіхи у служіннях на теренах де перебувають, а також і на важливість браку в сьогоденні кращого дооцінення монашого життя, яке часто суспільство ставить на маргінез погорди.
Головним підсумком форуму стало: «йти там де потреба, не зважаючи на людські амбіції, нести Христа власним стилем конкретного життя в сьогоденних обставинах. Таким чином пробуджувати свідомість народу і молоді, що монаше життя – це не «покарання», а це можливість кращої посвяти себе Богові, стаючи не вивітреною сіллю, яка роз’ятрить кригу невірства та браку і невміння любити.