Drukuj

СВЯЩЕННОМЕЧЕНИК ЙОСАФАТ КУНЦЕВИЧ  (1580 – 1623) ЛЮДИНА
Володимир Волинський – 1580
« Конрад Воронович, радник городу Володимира, маючи около сто літ життя, під присягою ствердив, що Преподобний Отець Йосафат Кунцевич народився в Володимирі , з законних батьків: батька Гавриїла, радника цього ж міста, і матері Марини, дочки радника цього ж городу»
(Зізнання перед консисторією володимирської єпархії: 30.08.1627 р) ЧЕРНЕЦЬ
Вильно – 1604
« Знаю, що він вступив до з’єдиненого чернечого Чину Св. Василія в році 1604. При вступленні в чернечий стан змінив хресне ім’я на Йосафат. Чернечу рясу прийняв у виленськім монастирі Святої Трійці з рук бл. пам. Іпатія Потія, митрополита, який особисто склав повинність, щасливої пам’яті, Климентові VIII , Найвищому Архієреєві.»
(Зізнання о. Ген. Хмельницького перед Беат. Комісією: 12.08.1637)

ЄПИСКОП
Полоцьк – 1618
« Тому, ми король, бажаючи, щоб за нашого правління в нашій державі ширилась у церквах якнайбільше Божа слава та зберігався належний духовний правопорядок, і бачучи потребу та маючи на цей уряд допоручену дуже підхожу чернечу особу, згаданого Отця Йосафата Кунцевича даємо теперішньому полоцькому єпископові Гедеонові за його життя на помічника, а по його смерті на наступника єпископату полоцького й витебського. А також мсти славського, і отією грамотою потверджуємо.»
(Грамота короля Зигмунда III , видана у Варшаві дня 28.06.1617 )

МУЧЕНИК
Витебськ – 1623

« Йосафат Кунцевич, архієпископ полоцький, дня 12 листопада біжучого року 1623 –го, вийшовши раннім-ранком у неділю по утрені з церкви, і підготовляючись в своїй палаті до недільної архієрейської Святої Літургії, по тригодинній облозі палати народу цього городу, який вийшов проти нього ворожим задумом з мушкетами та іншою зброєю. По здобутті єпископської палати – був жорстоко вбитий у Витевську.»
(Лист Митрополита Й.В. Рутського до Папи Урбана VIII Минськ 23.12.1623)

БЛАЖЕННИЙ
Рим - 1643

« Урбан VIII . На вічну пам’ять справи. Отож ми, бажаючи ласкаво вислухати побожні прохання короля, кардиналів, митрополитів, архієпископів, єпископів, воєвод, князів, клиру, ченців і народу порушені тими проханнями, апостольською владою, силою отого письма, даємо й уділяємо дозвіл і уповноваження, щоб цей слуга Божий Йосафат на майбутнє міг називатися Блаженним.»
(Папське письмо проголошення Йосафата Блаженним: 16.05.1643)

СВЯТИЙ
Рим – 1867

« Пій, єпископ, слуга слуг Божих. На честь святої і неподільної Трійці, на повищення католицької віри, зріст та окрасу християнської релігії, владою Господа Нашого Ісуса Христа, святих Апостолів Петра і Павла, і нашого, по зрілій застанові, по частім призиванні Божої допомоги та за порадою достойних братів, Святої Римської Церкви кардиналів, патріархів, примасів, архієпископів і єпископів, згаданого блаженного Йосафата, архієпископа полоцького, руського обряду, з Чину Св. Василія Великого, бути Святим ми вирішили й опреділили та й у список святих мучеників вписали.»
(Булля Пія IX проголошення Йосафата Святим: 29.06.1867)