Bazylianie

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ Учинений гріх практично негайно сам штовхає каянника до Господа, щойно людина відчує сморід, обтяжливість і безглуздя гріха. А хто не бажає покаятися, того гріх не жене до Бога, а втримує при собі і зв’язує його нездоланними путами, роблячи згубні жадання щоразу сильнішими та лютішими.

Коли ж той, що мужньо подвизається, зазнає поразки, хай не занепадає духом і не розслаблюється, а прислухаючись до слів Ісаї, випростується і в благодушності заспіває: « Могутні, покоряйтеся; Бо з нами Бог. Задумуйте задуми, та вони не здійсняться; Бо з нами Бог. Давайте накази, та вони не здійсняться; Бо з нами Бог» (див. Іс. 8, 9-10)
Як може людина здолати віддавна закорінений гріх?
Необхідне само присилування, бо написано: « Голод працівника працює для нього; бо його рот примушує до того » ( Прип. 16, 26) Треба з постійним намаганням підносити свої помисли вгору, до святині. Руйнувати насилування насилуванням закони не забороняють (напастування гріха насилуванням добрих устремлінь)

Дивись:
Християнське життя за Добротолюбієм, Вибрані фрагменти з писань Святих Отців та Учителів Церкви, Джерела Християнського Сходу, Львів, Свічадо 2007