Bazylianie


Наближається велика святкова хвилина, яка огортає наші почуття і душу. Це Святий Вечір – початок свята Різдва-Коляди.
Спогадами ми линемо у тепло рідного батьківського дому.
Робимо прибирання у домах – так робили і давніше. Пригадую, як перед святами робили ми велике тріпання килимків, хідників і всіляких «шматок». Обов’язково прали фіранки і вишивані рушники, які вже свіженькими і пахучими вішали на вікна і образи у переддень Святого Вечора. Бабуня старалася гарненько побілити піч (на печі пройшла майже половина мого дитинства), щоб вечерю готувати у чистому куточку та чистеньких «горцях». У селі гуло, «як у вулику» - метушня і рух та повні руки роботи. Усі старалися мати на свята все необхідне: сушені гриби, мак, горіхи, яйця, муку і м'ясо. Шинки та ковбаси робили самі, бо ж кожен господар годував поросятко, кури, гуси, качки – все було своє. А хто не мав, того теж в біді сусіди не залишили. Усі ділилися з усіма – хто на що був багатий…

У нас з сестрою перед святами теж не бракувало роботи. З самого ранку перед Святою Вечерею на нас чекали повні слоїчки з медом. Нашим обов’язком було якнайшвидше рознести їх по хатах, щоб наша близька і дальша родина, та «свої люди» мали до куті добрий мед. Мій тато дуже любить бджоли і тримає до сьогодні маленьку пасіку. Усім смакує татів медок. Кожного року щось там вибирається «до куті», а може, це тому, що щороку щиро ним ділиться..?

ЯЛИНКА.
Чи то сніг по коліна, а чи високі замети – ми з татом ішли по ялинку!
Не легка це була справа: спочатку потрібно було «видряпатися» на гору, находитися по лісі, шукаючи гарного деревця, а потім принести його до дому. Вдячна татові, що не залишав мене дома і завжди забирав із собою.
Традиція прибирати на свята деревце є дуже давня. Були це різні дерева: дуб, сосна, верба, яблуня і ялинка. Символом Карпат є смерічка і ялинка. Тому у нас своє «деревце» - ялинка. У хаті моєї другої бабуні завжди у кутку стояв сніп пшениці - «Дідо» та ялинка, прибита до сволока (у нас казали «ґраґара») верхівкою вниз. Коли ходила колядувати, то в деяких домах бачила маленькі «деревця». Були це верхівки молодих ялиночок встромлені в хліб, які стояли на столі. Деревця-ялинки прикрашали яблуками, грушками, горіхами, цукерками, тістечками. Із соломки робили ланцюжки і «павучки». Ангелики зірочки та інші прикраси робили із соломки та листя кукурудзи додаючи блискучі папірці (обгортки з цукерок), кольоровий папір та коралики.

У кількох словах ділюся з Вами своїми спогадами та біжу до обов’язків, щоб встигнути на час усі передсвяткові приготування.
Сьогодні з дітьми будемо робити ланцюжки на ялинку і вас запрошую приєднатися: підготуйте соломку, кольоровий і блискучий папір, нитки, голки, ножиці, клей. Спробуйте з діточками зробити прикраси на ялинку.
Надсилайте фотографії до «ВІКОНЦЯ» - покажіть, що у вас вийшло?

Сестричка.

Опис фотографій:
1. Пташки, на ялинку дітей навчила робити Ева Іляш з Венґожева.
2. А от медові тістечка: зірочки, дзвіночок, сердечка, ялинку і ангелика спекла і роздаровувала дітям Дануся Іляш з Принова, що недалеко Венґожева.
3. Яблучка вішають близько стовбура.
4. Кучеряві ангелятка прилетіли до нас зі Львова від Оленки.
5. Дуже дорожимо малесеньким ланцюжком, якого виплів із соломки мій прадідусь.
6. Дерев’яного ангелика приніс нам цього року Святий Миколай.

{becssg}2010/419{/becssg}