Drukuj

НОВОРІЧЧЯ Офіційно відзначати новорічне свято почали ще в Древньому Римі. Римський цар Нум Помпілій здійснив у своїй країні нову реформу літочислення і переніс початок року з березня на січень. Перший місяць назвали на честь давнього божества – дволикого Януса. Він вважався сторожем усіх дверей та воріт. Які власноручно відчиняв і замикав. За уявленням римлян, Янус мав обличчя: старе, що символізувало рік зійшлий, та юне, що звернене у майбутнє. КОЖЕН НАРОД МАЄ СВОЇ НОВОРІЧНІ ОБРЯДИ ТА ЗВИЧАЇ:
Е ф і о п і я
Новий рік святкують у середині вересня. Мешканці міст і сіл у цей час сходяться на околицях і спалюють сухостій. Навколо ватри влаштовують веселі ігри й танці.
І р а н
Новоріччя святкують 22 березня, коли у розквіті весна. За традицією глава родини в цей день обдаровує родичів новим вбранням. Після цього всі виходять на вулицю, розпалюють багаття і перестрибують через вогонь. Повернувшись додому, кожен мусить розбити стару глиняну посудину, а господиня – почастувати сімома стравами, кожна з яких починається з літери «С».
Ш о т л а н д і я
З приходом Нового Року сусіди йдуть один до одного в гості і несуть із собою грудочку вугілля. Вкинувши її у вогонь, гість бажає: «нехай світло й радість завжди будуть у вашій оселі!»
Я п о н і я
Японці цієї ночі намагаються відіспатись і тільки вранці виходять на вулицю, щоб привітати схід сонця. Від того, який ранок – ясний чи похмурий, - залежить, на їхню думку, і увесь рік.
Г о л л а н д і я
Новоріччя зустрічають довгими гудками пароплавів, котрі стоять на рейдах.
К у б а
Цього дня б’ють в усі святкові дзвони й виплескують воду з вікон.
П а н а м а
Панамці намагаються щонайгучніше бити в бубони та металеві предмети, вмикають на всю потужність магнітофони і радіоприймачі.
І т а л і я
Італійці зустрічають Новий Рік з особливим темпераментом. По всій країні лише протягом першої години року лунає безладна стрілянина з хлопавок. У цей час господарі викидають крізь вікна на вулицю старі меблі, посуд, ганчір’я…