Замовкли дзвони на дзвіницях. Важку працю в господарствах та хатах люди закінчили ще у четвер. Панує тиша і спокій. У Велику п’ятницю господині печуть паски. Усі, крім малих дітей, не їдять до Плащаниці. А під вечір, одягнувшись по-святковому, спішать до церкви «на плащаницю». Мовчазні і задумані стоять, слухаючи сумну Службу. Церкви на ніч не закривають. Мужчини та хлопці поважно несуть стійку біля Плащаниці. «Страждальна мати під хрестом стояла…» «…хрест на плечі накладають…» - одну за другою плачевну пісню співають жінки.
У суботу біля церкви повно дітвори. Хлопці хваляться новими калаталами, які змайстрували на Великодній обхід, а дівчатка приносять букетики весняних квітів і кладуть їх довкола Плащаниці. Весняна квіточка дуже ніжна і слабенька – швидко в’яне, тому дівчатка знову біжать по свіжі купальниці, незабудки, жовті ключики і синенькі фіалки, - щоб біля гробу Ісуса було гарно.
Не описати пречудової атмосфери суботнього передвеликоднього вечора у церкві. Жінки поприносили свіжо випрані і накрохмалені вишивки – «вбирають церкву на Великдень!» Дівчата вбирають процесійні образи, які завтра будуть нести на Обході. А малі дівчатка в’яжуть вишивані рушнички-кокардки на свічки. Вони запалають завтра, освітять нашу церкву, коли всі разом заспівають радісне «Христос Воскрес!»
З великою пошаною до Плащаниці, а також на згадку про традиції сіл, в яких до сьогодні мовчать наші дзвони, у Венґожевському Музеї Народної Культури у 2003 році була створена виставка стареньких Плащаниць. Як неоціненний скарб везли їх люди під час виселення у чужі землі.
Пропонуємо переглянути фото-документацію з цієї виставки.
Коротеньке пояснення до виставки:
- Плащаниці оправлені в рами і зберігаються у Монастирі отців Василіан у Варшаві.
- Виставка була створена тоді, коли у Львові перебувала копія Туринської Плащаниці, тому були представлені фотографії із урочистостей у Львові.
- Щоб приблизити відвідувачів виставки до нашого обряду, демонструвався священичий одяг, який одягає священик, відправляючи при Плащаниці.
- Великим зацікавленням користувалось Євангеліє. Воно експонувалося на пульпіті, прикритому старим вишиваним рушником під Євангеліє і було відкрите на сторінках, з яких читається на Великдень. Здивуванням для відвідувачів було дізнатися, що читається воно у кількох мовах.
- Вишивки, писанки, різьблений хрест до цілування, який лежить на тетраподі, - доповнювали виставку.
- Спеціально для виставки Аля Подбережна з Венґожева виготовила з тканини весняні квіти.
Усім читачам сторінки бажаю гарного передчуття великої радості і торжества, та веселих і радісних Великодніх свят!
Люба П’ятночко
