Szczegóły

Ієромон. Єфрем Кончак ЧСВВ

Utworzono: 21 kwiecień 2015

21 квітня 2015 року, відвідинами останнього василіянського монастиря в Перемишлі закінчилась Генеральна канонічна візитація Свято-Успенської Провінції в Польщі. Отець Протоархимандрит Ґенезій Віомар ЧСВВ, з Риму, як звичайно, після розмов з ченцями і перевірки монастирських книг, в монастирській церковці висловив спільноті свої зауваги, заохотив ченців до ревного монашого життя і, покропивши свяченою водою, уділив своє настоятельське благословення.

Szczegóły

Ієромон. Василій Кепещук ЧСВВ

Utworzono: 20 kwiecień 2015

Дня, 19 квітня 2015 року, протоархимандрит василіанського чину у світі ієромон. Ґенезій Віомар з Риму у співслужінні протоігумена василіянського чину у Польщі ієром. Ігоря Гарасима, Синкела Вармії і Мазур, пароха ієром. Дмитра Гарасима ЧСВВ, головного радника та секретаря  чину ієромон. Єфрема Кончака ЧСВВ, та о. Богдана Гарасима, у греко-католицькому храмі під покровом Чесного Хреста у Венгожеві (Польща) відслужив Божественну Літургію. Протоархимандрит василіанського чину також виголосив проповідь. На завершення Божественної Літургії діти, разом із сестрою Франціскою Саламашек СНДМ, сердечно подякували ієромон. Ґенезію Віомар ЧСВВ, за добре слово та спільну молитву і побажали Божої опіки протягом усього життя.

Szczegóły

Ієромон. Василій Кепещук ЧСВВ

Utworzono: 18 kwiecień 2015

Дня 17 – 18 квітня 2015 року у василіанській обителі у Венгожеві і Кентшині, відбулася канонічна візитація чернечої спільноти, яку провів протоархимандрит василіанського чину у світі ієромонах Ґенезій Віомар ЧСВВ з Риму, якому допомагав головний радник та секретар  чину ієромонах Єфрем Кончак ЧСВВ.

Після розмов із братією ієромонах Ґенезій Віомар, звернувся до присутніх із заключним словом, в якому висловив свої спостереження щодо духовного стану ченців, подякував за гарний прийом та закликав усіх совісно придержуватися правил чернечого життя.

Фотогалерея

Szczegóły

Administrator

Utworzono: 11 kwiecień 2015

Дорогі у Христі завершився час Великого Посту, який є часом покути і розважання Христових страстей, переживання людської душі, її пробудження від гріховного сну. Пройшовши його ми відчули краплинку Ісусового болю, старалися хоч трохи, але допомогти йому. Ми знаємо і віримо, що кожен отримав поміч, хто щиро молився і ніс хрест разом з Ісусом. Отримав велику духовну силу, щоб побороти труднощі. Тому що Ісус живе у наших серцях, діє через нас, любить нас і на хресті в тяжких стражданнях заради нас переміг гріх у людській природі.

Найперше Ісус, перемагає смерть духовну, а у своєму Воскресінні також перемагає смерть тілесну. Оскільки духовна смерть після гріхопадіння увійшла в природу Адама миттєво, а тілесна смерть – пізніше, то і Христос Спаситель спочатку перемагає духовну смерть (тобто гріх), а потім і тілесну.

Христос воскрес із мертвих. Смерть переможена! Немає гріха – немає і смерті. Воскресіння Христове дарує нам віру, сильнішу за страждання. Воно дає нам силу перемагати їх, бо радість Воскресіння Христового для всіх християн є джерелом світла, мужності й сили.

Szczegóły

Ієромон. Василій Кепещук ЧСВВ

Utworzono: 10 kwiecień 2015

Дорогі у Христі, пригадуємо, що упродовж двох днів перед Пасхою у кожній Церкві поклоняємося Ісусові, біля плащаниці, яка є своєрідним символом Божого Гробу. Плащаниця для усіх нас є іконографічним зображенням покладеного до гробу тіла Спасителя.

Кожного року у страсну п’ятницю, на вечірньому богослужінні звершується обряд винесення плащаниці. Тричі скорботною процесією із плащаницею обходимо навколо храму, заносимо до храму, де відбувається відпуст вечірньої і поклоніння духовенства та мирян.

Плащаниця покладається посеред храму, перед Царськими Вратами. Прикладатися до Божого Гробу можна доти, доки її не перенесуть на престіл перед святковою Великодньою Божественною Літургією. У сучасній практиці на плащаниці звершуються богослужіння до Вознесіння Господнього, на знак сорокаденного перебування на землі Ісуса Христа після Воскресіння.

Szczegóły

Administrator

Utworzono: 10 kwiecień 2015

Всесвітлішим, всечеснішим і преподобним отцям,

преподобним ченцям і черницям,

дорогим у Христі мирянам

Української Греко-Католицької Церкви у Польщі

Світися, світися, новий Єрусалиме!

Слава бо Господня на тобі засяяла!

Радій нині й веселися, Сіоне,

А ти, чиста Богородице,

Втішайся воскресінням Сина твого.

(пісня 9 Канону Пасхи)

Христос Воскрес!

Дорогі в Христі!

Христос наша Пасха

Вибраний народ, вірний Господньому наказу, щороку, у призначений час мандрував до Єрусалиму, щоб там пережити свято Пасхи. Для Ізраїльтян це свято було формою подяки за визволення з єгипетської неволі. В подяці Господеві за дар свободи приношено жертви із заколеного ягняти, якого кров’ю назначені були одвірки їх домів у Єгипті, так що ангел смерті посланий Господом на дім фараона, оминав доми ізраїльтян. В книзі Чисел читаємо: Господь промовив до Мойсея в Синаї – пустині: Нехай сини Ізраїля відсвяткують Пасху (...) і святкували вони Пасху, згідно з усім, як заповідав Господь Мойсеєві (Чисел 9, 1-5).

Szczegóły

Administrator

Utworzono: 27 marzec 2015

Дня 26 березня у василіанському Свято-Михайлівському монастирі отців василіан у містечку Венґожево, що на Мазурах – Польща, Св. Літургією Ранішещсвячених Дарів розпочалися Таворські Говіння – духовні вправи.

У програмі Таворських Говінь передбачено: спільні моління – Церковне Правило (Утреня, Часи, Вечірня, Мале Повечір’я), розмови з духовним провідником ієром. Ігорем Гарасимом ЧСВВ, конференції та Біблійні читання Святого Євангелія від Матея – глава 13.

Szczegóły

Administrator

Utworzono: 22 marzec 2015

У місті Венгожево (Польща) з 16 по 22 березня відбулися Місії, присвячені 50-літтю української греко-католицької парафії під покровом Чесного Хреста. Святі Місії провели ієромонахи Василіянського Чину Василій А. Парасюк з Жовківського монастиря (Україна) та Василій О. Кепещук, душпастир української греко-католицької парафії в місті Гіжицько (Польща).

Духовні науки проводились на тему Святих Тайн. Під час Святих Місій, вірні мали нагоду поклонятися реліквіям блаженних УГКЦ, беатифікованих Папою Іваном Павлом II під час його візиту в Україну 2001 року та мощам християнської давнини з VI – XII –XIII – XIV –XX ст.

Szczegóły

Ієромон. Василій Кепещук ЧСВВ

Utworzono: 17 marzec 2015

У парафії Пресвятої Трійці міста Гіжицько (Польща) з 12 по 15 березня відбувалися великопосні реколекції на тему Святих Тайн Хрищення, Миропомазання, Пресвятої Євхаристії та Покаяння. Духовні вправи проводив ієромонах Василій Парасюк ЧСВВ, з Жовківського монастиря (Україна). На завершення великопосних реколекцій в Гіжицькій парафії відбувся виступ молоді з українського ліцею міста Гурово Ілавецьке (Польща) на тему «Шевченківські Музи».

Szczegóły

Ієромон. Василій Кепещук ЧСВВ

Utworzono: 14 luty 2015

Високопреосвященні та Преосвященні владики!

Всесвітліші, високопреподобні та всечесні отці!

Дорогі в Христі брати і сестри!

Великий піст – це особливий період літургійного року, час духовного пробудження і очищення. Сам Господь спонукає нас до особливої уваги та роздумів над особистим життям, нашим ставленням до Бога і ближнього; запрошує нас перевірити, наскільки правильно ми переживаємо ті історичні обставини, в яких нам доводиться проходити цьогорічний шлях Великого посту.

Наше ставлення до Бога ми, християни, називаємо вірою. Живучи в повній довірі до Бога та досвідчуючи Його діяльну присутність у нашому житті через молитву, ми знаходимо в Ньому джерело надії – стаємо сильні Його силою та відроджуємосяв Його любові.Жити з вірою в Бога – означає постійно оновлюватися. Зокрема, упродовж великопісної мандрівки ми повинні пережити «духовнуреформу-оновлення»– навернення до Бога.

Це навернення ми традиційно називаємо покаянням: скеруванням усіх думок, бажань і сподівань до Бога, відновленням здатності до боротьби зі злом, підсиленням опору неправді. Справжнє покаяння має не лише глибоко внутрішній характер та стосується нетільки наших особистих стосунківіз Богом. Подібно як гріх поширює навколо нас смерть і руїну, наше навернення до Творця має здатність благодатно впливати на все наше суспільство. Ось чому піст – період навернення, покаяння і молитви – ми називаємо часом відродження, відновлення та зцілення віруючої людини, а через неї всього суспільства – силою і діянням Святого Духа.

Боротьба зі злом, неправдою та гріхом є справоюне лише окремих осіб. Як народ здатний протистояти агресії нападника тільки об’єднаними, спільними зусиллями, так само відродження особистого духовного життя християнина неможливе без оновлення його стосунків із ближнім. Немає справжнього посту й молитви без милостині, як такожнеможна любити Бога, не зауважуючи болю ближнього. З цього приводу Господь каже нам: «Ось піст, який я люблю: кайдани несправедливости розбити, пута кормиги розв'язати, пригноблених на волю відпустити, кожне ярмо зламати, з голодним своїм хлібом поділитись, увести до хати бідних, безпритульних, побачивши голого, вдягнути його, від брата твого не ховатись»(Іс. 58, 6–7). Подібно навчає святий Августин, зауважуючи, що першим кроком у великопісній мандрівці має бути крок до ближнього: «Полюби ближнього і тоді поглянь у своє нутро, де зароджується ця любов, і побачиш Бога, наскільки тобі буде це можливо» (Трактат на Євангелієвід Івана 17,7–9).

До покаяння кличе нас наше сумління – голос Божий у нашій душі, наше справжнє «я», що чекає зустрічізі світлом Божої Правди. Правильно пережитий час Великого посту підсилює цей голос, дозволяє, щоб ми краще його чули, не заглушували його, не втрачали сяйва Божої істини внашому серці та не збилися на манівці.

Проте не лише поодинокі люди можуть замулювати своє сумління і вдаватися до самообману. Історія та дійсність нам показують, що в такий стан впадають цілі суспільства. Тому, як кожна людина, суспільство також потребує оновлення, навернення і погляду на себе у світлі Правди.

Християнська любов у суспільному вимірі проявляється як соціальна справедливість. І навпаки: соціальна несправедливість є водночас злом, неправдою та гріхом. Ось чому першим етапом у всенародному покаянні має стати відродження справедливості стосовно тих, хто найслабший, найменш захищений і найбільш потребуючий.«Блажен, хто дбає про нужденного і вбогого, – в лиху годину Господь його врятує!» (Пс. 41, 2).

Одниміз показників суспільного сумління в державі є судова система, а свідченням морального здоров’я держави є справедливий суд,що маєза основужиттєдайний Божий закон. Такий судє моментом зустрічі між Божою правдою та особистим і суспільним буттям громадянина. Він перестає бути справедливим тоді, коли не шукає правди, а суддя – коли діє проти Божої істини та Його закону.Господь наказує суддям словами Священного Писання: «Дивіться, що ви робите: ви бо чините суд не для людей, а для Господа, і він при вас, коли ви судите. Нехай, отже, буде на вас страх Господній: дійте обережно, бо в Господа, Бога нашого, нема неправди ні сторонничости, ані підкупства» (2 Хр. 19, 5–7). Земні судді не сміють забувати, що перед лицем Бога і вони підсудні, бо сам Господь називає себе Суддею і останній суд – «найвищої інстанції» – залишає собі, бо Його «суд є справедливий» (пор. Ів. 5, 30).

Ми всі добре знаємо, що несправедливий суд може бути інструментом насилля та розправи над людиною, засобом репресій і зневаги гідності цілого народу. Кожна кривда і несправедливість вражає, але кривда і несправедливість, яких людина зазнає там, де її мають захистити від несправедливості, вражаєі болить набагато сильніше та позбавляєнадії. У нашій державі людина почувається найбільш беззахисною саме перед судовою системою, тому потреба реформи судочинства є в нас чи не найгострішою.

І піст, і реформи вимагають самообмеження, праці над собою, яка може бути навіть болісною. Цього рокупідготування до Пасхи Господньоїбуде позначене лихоліттям війни та економічної скрути.Тож нехай наша витривалість у боротьбі за свободу і кращу долю рідного народу оновитьсячерез добровільне самозречення задля оновлення приватного і суспільного життя, особисту жертву задля перемоги любові над ненавистю.

Ми, християни, знаємо, що результат цієї реформи-оновлення залежить не лише від нас самих, а передусім від нашої співдії з Богом через дотримання ще двох передумов справжньогопосту - молитви і милостині. Молитва відкриває нас до Бога, запрошує Його діяти в нас, а милостиня, допомога ближнім,сприяє подоланню несправедливості, що є в світі, є добровільним умертвленням наших злих нахилів задля паломництва до воскресіння.

Нехай оновлена сила християнської віри, надії й любові дарує нам певність у неминучості перемоги Божої справедливості над кривдою, – перемоги над усяким ворогом, зовнішнім і внутрішнім, що повстає проти Бога й гідності людини, сотвореної на Його образ і подобу.«А втім, брати, радійте, прагніть до досконалости, підбадьорюйтеся, будьте однієї думки, живіть мирно, і Бог любови та миру буде з вами!» (ІІ Кор. 13,11).

† СВЯТОСЛАВ

Дано в Києві,

при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,

в день Трьох Святителів: Василія Великого, Григорія Богослова, Йоана Золотоустого,

12 лютого 2015 року Божого