Szczegóły

Ієромон. Василій Кепещук ЧСВВ

Utworzono: 14 czerwiec 2019

Божественне життя, що заясніло в Ісусі Христі, насичує та пронизує наше життя, наше тіло і нашу душу. Св. Апостол Павло говорить, що наше життя після св. Тайни Хрещення є прилучене до долі Ісуса Христа, до Його смерті та Воскресіння. «Ми поховані з Ним через Хрещення на смерть, щоб, як Христос воскрес із з мертвих славою Отця, і ми теж жили новим життям. Бо якщо ми з’єднані подобою Його смерті, то будемо і подобою Воскресіння. Знаємо, що старий наш чоловік став розп’ятий з Ним, щоб знищилось оце гріховне тіло, щоб нам гріхові більше не служити» (Рим. 6,4-6). Як бачимо, що в Ісусі Христі наше життя має конкретну мету. Воскресіння, життя в Господі. Про це життя говорить також грецький філософ Платон: «Ми будемо взяті з тілом і душею у Божу славу». Земне тіло просто зотліє, щоб згодом перемінитися в небесне. Для гріха в нас ніколи не повинно бути місця. Ми повинні розуміти, що у Хрещенні вмирає наша стара людина. Тепер ми не керуємося мірками цього світу, якими є пожадання, похоті, захцянки та пристрасті, а радше занурюємося у Божественне життя Ісуса Христа. Ми наповнюємося Божественним життям, яке звільняє нас від неволі гріха.

У Хрещенні ми стаємо співучасниками Ісуса Христа, історичної особи, у якій сам Бог став людиною. Ми беремо участь у Божому житті, але воно неодмінно пов’язане з нашим ставленням до Ісуса Христа. У хрещенні ми вмираємо разом з Ним, щоб разом із Ним повстати до нового життя. Св. Апостол Павло говорить: «Сіється тіло тваринне, а повстає тіло духовне» (1 Коринтян 14,44). У Святому Дусі піднесено нас до життя Троїчного Бога. Наше життя тепер невіддільне від Бога. Хрещення не лише очищає нас від гріха, але відновляє у нас знову неспотворений образ Бога. Воно голосить, що ми причасні до джерела св. Духа.

 Те, що започаткувалося у Хрещенні, завжди заново стає доступне у Євхаристії. У Євхаристійній трапезі ми єднаємося з Хрестом і через Нього з Богом Отцем. Ігнатій Антіохійський називає Євхаристію: «Ліком безсмертя та анти отрутою». В такий спосіб ми не вмираємо, а житимемо вічно в Ісусі Христі. Смерть немає більше влади над нами. Завдяки Ісусу, ми стали невмирущими після Його смерті і Воскресіння. Ми стали випростаними у нашій похилості, сповнені Божественною силою у нашій немочі. Все зможемо в Ісусі Христі. В Ньому переможемо власні немочі. Він нас приймає такими, якими ми є насправді. Не хоче смерті грішника, тільки його навернення, прозріння.

Szczegóły

Ієромон. Василій Кепещук ЧСВВ

Utworzono: 07 listopad 2018

Віра – це сподівання на те, чого не видно, але що є істинним. (Євр. 11, 1). Кожен день робимо щось, сподіваючись на кінцевий результат, навіть до того, як побачимо його. Це схоже на віру. Завдяки Богу, в якого віримо чи не віримо у нас все здійснюється або не здійснюється. Віра – це доказ речей невидимих. У читанні апостола до Галатів, переконливо у вірі, свідчить св. апостол Павло: "Мене ж не доведи, Боже, чимсь хвалитися, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа". (Гал. 6, 14). Віра в Ісуса Христа – це не просто пасивне переконання щодо Нього. Віруючий повинен довіряти, мати впевненість у Ньому і бути готовим діяти на основі своєї віри. Віра є принципом дії і Божої сили. Віра – це доказ речей видимих і невидимих, про які подбав сам Бог.

Дуже багато людей шукають якогось доказу, щоб повірити, та його не знаходять. Їхня дія залишається безсиллям. Завдяки своїй зарозумілости та впертости, вони знову залишаються невіруючими. Це засвідчує сам Авраам у розмові з померлим багачем: "Сказав багатий: – Отче, благаю тебе, пошли його в дім батька мого: я маю п'ять братів, нехай він їм скаже, щоб і вони не прийшли на це місце муки. Авраам мовив: – Мають Мойсея і пророків; нехай їх слухають. Той відповів: – Ні, отче Аврааме, але коли до них прийде хто з мертвих, вони покаються. Авраам відізвавсь до нього: – Як вони не слухають Мойсея і пророків, хоча б і хто воскрес з мертвих, не повірять. (Лук. 16, 27-31).

Щоб повірити в Бога усім треба відкритися на дію Святого Духа. Господь лише простягає руку, а взятися за неї – вибір самої людини. Як розслаблені спішать до лікарні, щоб оздоровити своє тіло, так віруючі люди спішать до Церкви, щоб оздоровити свою душу. Це вибір самої людини та принципам дії Божої сили. Оздоровлюватися завдяки вірі є цілком природнім явищем. Цілком природно шукати розраду у вірі, прислухатися до свого серця й кріпитися. У випробуванні віра завжди стає сильнішою. В такий спосіб сам Бог, запрошує людину до Свого царства. Бог хоче, щоб Його творіння перебувало в Ньому. Перебуваючи в Бозі – це шлях до щастя у небесному царстві.

Szczegóły

Ієромон. Василій Кепещук ЧСВВ

Utworzono: 30 sierpień 2018

Бог Отець покликав священика до високого святого завдання, щоб спасати людські душі, за які Його Син Ісус Христос віддав своє життя. Священик покликаний Богом, щоб на землі бути помічником, порадником, заступником Ісуса, другим Христом, який служитиме посвячуючи своє життя для справ неба. До успішного виконування душпастирської праці Христос дає священику найкращі засоби, що ними є: проповідь, святі Тайни та катехизація.

Священик завжди, але особливо сьогодні,  потрібен кожному, незалежно від віку. Всі люди потребують відкритості, підтримки і розуміння, чіткого свідчення  існування Бога, прикладу як жити, щоб досягти вічного щастя. У важких ситуаціях, люди завжди очікують почути – ти добрий, ти можеш це зробити, ти милишся чи заблукав. Священик є лагідним лікарем душі, але часто й суворим другом, добрим порадником у спілкуванні людини з Богом та "колега" в кожний день. Священнослужитель не мусить бути експертом в області економіки, будівництва або політики. Він є свідком вічної мудрості, що випливає з об'явленого Слова, який звершує Таїнства на славу Божу, Божественну Літургію, молитви Псалмами та молитви за Церкву для добра свого народу.

Молитва за священиків і єпископів

Ісусе Христе – Божественний Спасителю і Вічний Священику, що довірив Твоїм пастирям всі радості і терпіння Твоєї Святої Церкви, від щирого серця ввіряємо Тобі всі добрі наміри твоїх священиків та єпископів. Зроби їх святими пастирями! Даруй їм велике апостольське серце, наповнене любов’ю до Тебе, щоб вони освячені в Тобі, освячували тих, хто доручений їм і впевнено веди їх дорогою спасіння. Обдаруй їх, Господи, щедро всяким небесним благом! Нехай вони в любові і вірності Святій Церкві, словом і прикладом завжди виявляють приклад євангельських чеснот. Ісусе, поблагослови їх священство! Благослови їх жертвоприношення і молитви, вимолені біля Твого престолу! Захисти їх від всіх зовнішніх і внутрішніх небезпек! Подай їм дух правдивої віри і ангельської покори, щоб вони завжди з легким серцем наслідували Тебе, Господи. Амінь.

Szczegóły

Ієромон. Василій Кепещук ЧСВВ

Utworzono: 31 lipiec 2018

Прийде час, коли людина не схоче, не зможе бути такою, як раніше. Це може статися враз. І не слід цього боятися. Все змінюється в цьому світі. І людина змінюється теж. Один закарпатський мудрець - Андрій Ворон - говорив до людей, які просили в нього поради: «Змінюйтесь. Одягайте іншу сорочку на тіло, але не забудьте й душу одягнути в нові шати. І не чекайте для цього нового ранку, чи понеділка. Ставайте новою людиною вже. Дослухайтеся до свого серця, через яке промовляє до вас Господь Бог, і тоді відкриється те, до чого вас покликано. Якщо мало працювали - працюйте більше. Якщо забагато – працюйте менше. І так в усьому. Вирівнюйте себе з природою. Скидайте з себе недобрі звички старої людини, і все це без огляду на те скільки вам років – обновитесь та полегшено підете вперед».

Господь Бог наш всемогутній, всевідаючий і всюдисущий, володіє всією мудрістю і всією просвітою. Саме до Нього нам і треба звертатися, щоб одержати розраду в прикростях, допомогу в трудах, зцілення від хвороб душевних і тілесних. Той, хто сподівається, не отримає від Нього відмови. Ставаймо новою людиною і йдімо за істинною, якою є Бог. Яка б печаль не була, печалі не треба боятися. Краще буде, коли пізнаємо її. Приймімо її і даймо їй ім’я. І полюбімо її. І стане вона світлою. Бо народжуємося ми в темряві, а покликані - світлом.

Коли звертаємося до Бога — станьмо знову дітьми. Тому, що ми не знаємо ані минулого, ані сьогодення, ані майбутнього; Бог же — Господар часу. Він — Життя, що дає життя, Блаженство, що дає блаженство, Мудрість, що дає мудрість, Любов, що дає любов і спасіння...

Живімо сьогоднішнім днем, але пам'ятаймо про майбутнє, бережімо себе та не руйнуймо свого здоров'я.

Szczegóły

Ієромон. Ігор Гарасим ЧСВВ

Utworzono: 11 marzec 2017

(1814-1861)

Очищення – катарзис

Святе Письмо – його духовна глибінь та Божественна мудрість були основою поетичної творчості Тараса Шевченка.

Якою була його доля? – на 47 років життя: 9 – на волі, проте 38 – суцілна неволя, полон. Цей досвід поглиблював духовний світ поета, загострював всебічне розуміння світу та його погляд на суспільно-політичні проблеми того часу, на нещасну долю свого народу.

З Біблією – ознайомився Тарас ще й у дитинстві, з неї навчався грамоти; часто перечитував її, а Псалтир вивчив на пам`ять.

Szczegóły

Ієромон. Василій Кепещук ЧСВВ

Utworzono: 10 luty 2014

Якщо людина виповіла Богові усе, що в ній нуртує, тоді не треба змушувати себе надалі шукати слова. Можна просто продовжувати бути в присутності Бога та мовчати перед Ним. Так говорять вчення монашества про молитву. Коли ми розповіли Богові все, що нас гнітить, тоді слід усе так і залишити. Не можна увесь час кружляти довкола себе і використовувати Бога лише в ролі слухача, який має тільки мовчати і слухати нас. Подібне можна спостерегти в розмовах між людьми коли вони просто розповідають про себе і не хочуть інших почути, щоб їх розрадили. Багато уважають, що їх просто ніхто не може зрозуміти. Через це закрадається в душу людини дратівливість. Розуміння цього всього, повертає людину до того, щоб вона зустрілась з людиною і навзаєм себе слухали. В іншому випадку розмова і розуміння ніколи не відбудуться в реальності.

Szczegóły

Ієромон. Димитрій Гарасим ЧСВВ

Utworzono: 07 listopad 2013

У день пам’яті св. Димитрія Солунського Мироточця молимося за всіх померлих з наших родин. Варто призадуматися над питанням смерті у нашому житті. Пригадаймо, як розуміли смерть у перших віках християнства.

Святий Іван-Золотоуст каже, що смерть скидає з нас фальшиву маску і ми перед Богом побачимо цілу правду про наше життя. Смерті не можна підкупити дарами. Смерть зрівняє багатого - з бідним, царя - зі слугою.

Що таке смерть? Те саме, що скинути з себе одіж. Тіло - це наче одежа, що одягає душу і ми через смерть скидаємо її з себе на короткий час, щоб знову її дістати у пресвітлим виді.

Святий Іван-Золотоуст також порівнює смерть до сну, до подорожі, до успокоєння, до тихої пристані, до визволення від неспокою й вивільнення від клопотів життя.

Szczegóły

Ієромон. Петро Кушка ЧСВВ

Utworzono: 24 październik 2013

Wszechmogący, Wieczny Boże, stajemy dziś przed Tobą my, zebrani w tej świątyni przedstawiciele różnych Kościołów, zatroskani o przyszłość świata, w którym dziś tak wiele punktów zapalnych, konfliktów, przelewu krwi. Rodzą się one z różnych przyczyn: poczucia niesprawiedliwości, wyzysku, bezradności słabych i biednych. Ale także z poczucia wyższości, pogardy dla drugiego człowieka czy sytej obojętności ludzi mających władzę, pieniądze i wpływy.

Przyczyną nieporozumień, napięć i konfliktów są, niestety, także podziały konfesyjne i religijne, skrajne postawy fundamentalistyczne i ksenofobiczne Twoich wyznawców i przedstawicieli innych religii i wierzeń.

Szczegóły

с. Олена Манькут СНДМ

Utworzono: 22 marzec 2013

Правда, Добро і Краса - це три якості, до яких відкликався папа Франциск у перші дні свого понтифікату, звертають наш погляд на фундамент людського життя та існування Всесвіту взагалі. Все життя має набирати характеру єднання з Богом і уподібнюватися до Нього. Він є Правдою, подателем всього добра і джерелом краси. Краса і добро творять нероздільну єдність, а все, що зроблене Богом, є добре. Церква, посідаючи ікони, посідає Красу, яка перевершує всі земні речі і живе у правдивій вірі.

Ікона Слова, яке стало Тілом, є запорукою нашого спасіння. Почитання ікон не є почитанням матерії, а почитанням Творця матерії, бо ж цей Творець став Матерією задля нашого спасіння, - як про це сказав у своїх роздумах на захист ікон Іван Дамаскин. Ніщо, зроблене Богом, не є нечисте і домагається пошани.

Szczegóły

Administrator

Utworzono: 20 marzec 2013

Дорога молоде! Надходить благословенний час Великого посту – період особливої призадуми над своїм життям, пережиття страсних мук Господа, щоб гідно прийняти Його безцінний дар – відкуплення кожного з нас від гріха через смерть на хресті.

Щоб наша молодь стала тією силою, яка робить світ кращим, щоб молоді люди були Божою силою, потрібні зусилля кожного і кожної з Вас. Здійснені, щоб нам стати досконалішими та ближчими до Бога, помножені на нашу численну спільноту, вони сформують велику силу – Єдиний Молодіжний простір.

Пропонуємо Вам декілька простих порад для втілення під час Великого посту та заохочуємо до практикування і після його завершення.