Bazylianie

Історія Чину

96201ba5f2775130 Варшава це місто віддалене від територій, на яких компактно живуть греко-католики, але, як столиця, дуже скоро стала місцем проживання вірних, які належать до цієї Церкви. Вже у 17. столітті була тут невелика спільнота уніатів, які однак залишалися без організованої душпастирської опіки. Крім душпастирських потреб Київська Митрополія відчувала також необхідність мати у Варшаві постійний осідок, який представляв би Церкву в державних і церковних урядах.

Першу вдалу ініціативу в цьому напрямку проявив київський митрополит Лев Кишка († 1728 р.). У 1721 році на площі при вул. Подвалє (сьогодні: ul. Podwale 15), яку у попередньому столітті  купив митрополит Гавриїл Коленда († 1674 р.), він побудував будинок, в якому містилася резиденція митрополита, каплиця та келії для монахів. Для обслуги каплиці спровадив трьох василіан з монастиря в Супрасьлі (б. м. Бялисток на Підляшші), які почали організувати греко-католицьке душпастирство у Варшаві. Одним з плодів їхньої праці було засноване о. Ігуменом Сильвестром Ленковським, ЧСВВ, Братство св. Онуфрія. До братства належали також римо-католики, серед них і королева,  дружина короля Августа ІІІ, із трьома дочками. Праця василіан була настільки успішна, що каплиця при вул. Подвалє сталася замала. Тож постав проект будови нового храму, який мав станути на цій самій площі, але від вул. Медової (ul. Miodowa). Справа однак не вийшла поза проекти і передання василіанам площі, яку у 1761 році відступив їм митрополит Флоріан Гребницький († 1762 р.). Після його смерті справа відійшла у забуття.

Add a comment

m. Ignatij OSBM 1Монах Ігнатій, у світі Іван Олеськів, народився в українській селянській родині Франциска і Теклі з дому Масків, 1 травня 1892 р., в селі Бишки, сьогодні Козівський район, Тернопільської області, на Україні. Там навчався грамоти. В селі була старовинна дерев’яна церква, яка під час Першої світової війни, як і ціле село були цілковито знищені військовими діями.

Ще перед початком воєнних подій, які так сильно сколихнули світом, 19 вересня 1911 р. молодий юнак Іван Олеськів, вступив на кандидатуру до Василіанського монастиря у Крехові. Від самого початку прагнув залишитись монахом (братом) у Василіанському Чині.

Кандидатуру і Новіціят проходив під проводом Магістра новіціяту о. Діонізія Ткачука ЧСВВ та соція новіціяту о. Порфирія Боднара ЧСВВ. Під час облечин Іван Олеськів, разом з прийняттям василіанської ряси, прийняв монаше ім’я Ігнатій.

Add a comment

BSH II LOHO 2012Повідомляємо читачів нашої Інтернет-сторінки, а особливо наукових дослідників, що від декількох тижнів під закладкою «Bazyliada.pl» можна скачати повний текст трьох перших томів «Василіанських історичних досліджень», які появилися за період 2011-2013 рр. у василіанському видавництві «Василіада».

Add a comment

LOHO_-_KONFERENCJA_2013Святкування Ювілею 1025-річчя розпочалися молебнем до Пересвятої Богородиці, який в монастирському храмі Співстраждання Пресвятої Богородиці відправив протоігумен Василіанського Чину в Польщі ієром. Ігор Гарасим ЧСВВ.

 

Відтак відбулася міжнародна наукова конференція, офіційними організаторами якої були Провінція Покрови Пресвятої Богородиці ЧСВВ в Польщі та Перемиський відділ Об’єднання Українців в Польщі. Її натхненником і організатором був др. Ростислав Крамар в Варшавського Університету.

Add a comment

loho_BuczaczBazyliański klasztor w Buczaczu w ostatnim czasie doczekał się solidnych opracowań historycznych. Szczególnie cenny wkład do historiografii klasztoru wniósł Jarosław Stocki («Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі 1712-1996», Львів 1997). Autor, wykorzystując bogaty materiał rękopiśmienniczy i drukowany, przedstawił dzieje klasztoru od jego powstania do współczesności, uwzględniając przy tym szeroki kontekst historyczny i kulturowy. Kończąc swoje studium Jarosław Stocki zauważa pewne trudności i braki własnej pracy, wśród których wylicza: „... якщо врахувати нестачу історіографічних джерел, особливо з певних років XVIII-XIX століть, то не реалізувалась ідея складення хронології ігуменів Бучацького монастиря Отців Василіян і – бажання ширшого висвітлення духовного служіння бучацьких василіян на певних етапах зазначеного періоду. Тож, думаю, ці аспекти будуть ще досліджені» (s. 148).

Przy okazji obchodów 300-lecia bazyliańskiego klasztoru w Buczaczu zorganizowano konferencję naukową, której materiały zostały opublikowane w 2012 r. («Бучацький Монастир Отців Василіян, до 300-ліття заснування», red. prof. J. W. Stocki). Również w tym wydaniu nie znajdujemy wykazu ihumenów buczackiego klasztoru. Chcąc choć w części uzupełnić materiał o klasztorze w Buczaczu podjęliśmy się próby przygotowania wstępnej listy ihumenów tego klasztoru. Lista obejmuje lata od założenia klasztoru do przejęcia go przez bazylianów z Reformy Dobromilskiej (1893). Nie udało się skompletować pełnego wykazu i nadal pozostają kilkuletnie luki. W wielu przypadkach znaleźliśmy tylko wzmiankę, że w danym roku ihumenem była określona osoba, bez podania dokładnego przedziału czasowego. Jeśli nie znany jest rok, w którym zakonnik objął urząd, potwierdzoną datę opatrzono znakiem „{”, który należy rozumieć jako otwarty przedział czasowy (np. {1719 – czyt. „był ihumenem w 1719 i być może także wcześniej”). Analogicznie w przypadku braku informacji o roku końcowym, zastosowano znak „}”. Lata bardzo prawdopodobne, ale jednak nie dość udokumentowane podano w nawiasach kwadratowych „[ ]”.

Add a comment

Loho_-_Buczaczо. Роман Лукань ЧСВВ, помер трагічно 28 листопада 1943 року у Львові, залишаючи Чин у глибокому смутку. Він був одним з більш надійних, молодих істориків нашого Чину. Вже як студент розпочав працю в монастирських архівах, збираючи матеріал про василіанське минуле. Серед його друкованих праць знаходиться список монастирів давньої Станіславівської єпархії. До особи о. Романа та його праць ми повернемось ще в майбутньому, а сьогодні представляємо обширні фрагменти його роботи про монастирі на Івано-франківщині.

Add a comment

Logo_WilniusВ літературі про монаше життя в Україні і Білорусії широко вживається термін «василіани». Це слово вживається так у відношенні до історичних монахів в Православній, як і Греко-католицькій Церквах, – так з’єднаних у Чині, як і незалежних монастирів. Це може вводити деякі неясності і вимагає уточнень.

Термін «василіани» має дуже широке значення. На Сході були практиковані різні форми монашого життя. Загально можна сказати, що практиковалося життя у спільноті (спільнотне життя, общежиттє), а також життя пустельницьке, у цілковитому відокремленні (пустельництво, життя у печері). Ці дві форми монашого життя не раз бували змішані в одному монастирі, творячи посередню форму, на пів пустельницьку.

Add a comment

LOHO_-_RUTSKYJ_-_DYSERTACJAЧин святого Василія Великого має досить складну і водночас цікаву історію. У дисертації на тему „Духовне життя Василіянського Чину в XVII столітті після реформи руського монашества на землях Київської Митрополії” автор мав можливість вивчати василіянські джерела для того, щоб проаналізувати духовне життя монахів василіян після монашої реформи, яка відбулася в XVII столітті за участю Митрополита Йосифа Велямина Рутського та святого Йосафата Кунцевича.

Більшу частину джерел у цій дисертації автор черпав із записок ЧСВВ – це збірка цінних і важливих документів Василіянського Чину, які охоплюють його історію та духовність. Саме в період XVII століття автор зміг знайти матеріали, до цього часу не опрацьовані, які допомогли в успішному завершенні цієї дисертації.

Також автор черпав з інших джерел, які охоплюють історію Руської Церкви, з’єдиненої з Апостольським Престолом. Історична частина цієї дисертації була збагачена джерелами, які трактують історію Руської Церкви і Василіянського Чину в XVII столітті.

Add a comment

Monika_osbm_-_LOHOІсусе, провадь мене грішну на Голготу. Там серцем хочу зайняти місце Магдалини, а тілом — того розбійника, що вмирав з Тобою. І так, розп’ята на хресті, хочу визнавати Тебе, Любове моя, своїм Богом і Спасителем.

Із записів м. Моніки Полянської ЧСВВ

Вірні Католицької церкви вступили у Рік Віри, який триватиме до листопада 2013-го року. А, чи часто ми роздумуємо над вірою апостолів, перших християн, отців церкви? Чи знаємо мучеників, ісповідників віри нашого краю, які жили і працювали в Україні?

Українська греко-католицька церква, як церква-мучениця ХХ століття, дала світові приклад мужності і вірності Богові. Перегортаючи сторінки минулих літ, зустрічаємося з яскравими особистостями, які, незважаючи на війни, переслідування, тортури і смерть, залишилися вірними Христові. Add a comment

LOHO_-_CERKWA_w_SLOVITIУ статті проаналізовано історію та особливості розвитку сестер Чину Святого Василія Великого (ЧСВВ) на прикладі Словітського монастиря. Досліджено його роль як осередку в формуванні морально-етичних засад християнства, духовності та освіти.

Актуальність досліджуваної проблеми полягає у тому, що у дослідженні історико-культурних пам’яток Галичини інтерес науковців привертають сакральні пам’ятки регіону. Зокрема, монастирі, які були центрами духовності, освіти і збереження історичних і культурних цінностей, почавши ще від часів Київської Русі.

Чернечі установи займають в історії окреме місце. Від самого початку їх існування пильну увагу звертається на їхнє виникнення, розвиток і організацію, говориться про їх занепади і реформи, підкреслюється їх продуктивність – літературно-наукова і культурна. Це означає, що монашество - тісно пов'язане з історичним життям народів і суспільств, творячи у великім ряді століть неначе його конечну частину і завершення.

Add a comment