Культура

Пам'ятаємо

Iv FRANKOМаємо 2016 рік. … У місяці травні минає 100 літ з дня смерті Івана Франка. Цього ж року, в серпні, також друга кругла річниця – це вже 160 літ з дня народження творця. Не буду чекати з сердечним словом до місяця травня чи серпня. Пишу вже тепер, щоб ми мали час гарно приготуватися до Франкових річниць.

Пригадаймо:

Іван Франко – поет, прозаїк, літературознавець, культуролог, історик, перекладач, вчений, доктор філософії Віденського університету. Послідовний будівничий української європейської культури.

Треба також сказати, бо не всі чули, що з – поміж світових кандидатів на здобуття Нобелівської премії в галузі літератури за 1916 рік був номінований також Іван Франко. Можливо, що отримав би цю премію, але на жаль, в той час помер.

Народе мій ...

Palimpsesty StusУ вересні 2015 року минуло 30 літ від дня смерті видатного поета та вірного патріота України – Василя Стуса. Всі знаємо, що займався він літературною творчістю, словом і ділом боровся за краще майбутнє своєї Батьківщини. Пригадаймо також, що поет багато разів зазнавав репресій з боку радянської влади. Засудження, арешти, заслання ...

Стус казав так:

... Голови гнути я не збирався, бодай що б там не було. За мною стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу обставати до загину.

ХХІ століття ... Бурхливі часи настали. У кожного своє лихо. І у нас не тихо. Тому так щиро молимось за Україну та всіх добрих людей, які захищають свою рідну землю і Незалежність. Дуже активною у цій боротьбі є наша молодь. Хочеться запитати: Звідки вони беруть силу і відвагу? Напевно – з потреби свого лицарського серця. З Тризуба, Гімну і Прапора. З віри в Бога. Сили і відваги додають наші славні предки та герої усіх часів. Князі, козаки, воїни, поети  ... Шевченко і Стус. Та багато інших. Джерелом мужності є також мудрість і благородна діяльність деяких наших сучасників.

ukrainka1 серпня 2013 р. – день, про який варто пам'ятати в нашій молитві: це вже 100 років від дня смерті Лесі Українки.

Всі знаємо, ким була та які твори писала. Лесю Українку шанують також наші школярі – діти та молодь.

Здається, найбільше пам'ятаємо її знамениту драму – феєрію: «Лісова пісня».

У наш час, у місті Бартошиці (північна Польща) успішно діє Початкова Школа ім. Лесі Українки, яка входить в склад місцевого Комплексу шкіл з українською мовою навчання.

При нагоді згадки про Польщу, треба сказати, що Леся вивчила багато іноземних мов, в тому також - польську. Перекладала польську літературу на українську мову. Кілька разів відвідала Варшаву.

Творчість поетеси – рівень європейський, рівень світовий.

Вірші, поеми, драматичні твори, проза, публіцистика, літературна критика, переклади, фольклорні записи. Але також особисті листи до родини, приятелів, письменників. ... Колись я прочитала в «Нашому Слові», що на сьогодні опубліковано біля 800 листів Лесі Українки майже до 70 адресатів.

LOHO_-_KwityЩо ж ти нам, весна принесла?

Та принесла я вам літечко,

Щоб родилося житечко,

Ще й червонії квіточки,

Щоб квітчалися дівочки.

Ой весна, весна, ти красна.

LOHO-KRUTYВ неділю 3 лютого після Божественної Літургії парафіяльна спільнота Чесного Хреста у Венгожеві черговий раз вшанувала пам’ять юних борців за волю України, які загинули в обороні Києва під Крутами 29 січня 1918 року.

У виконані церковного хору під керівництвом Ярослави Гутник вірні вислухали короткий концерт пісень, розповідь про цю історичну подію, а також поезію в честь юних борців, які загинули під Крутами. На завершення ціла парафіяльна спільнота заспівала: «Вічную пам’ять», а наймолодші діти поставили запалену свічку молодим юнакам - борцям за волю України.

POZEZDRZE_2013_-_LOHOШкола в місцевості Позездже – це місце навчання 16-ти дітей з парафії Венґожево і Круклянки. Як щороку, так і тепер діти, батьки та вчителі зустрілися на Святому Вечорі з колядкою. Зустріч почалася читанням Божого Слова про народження Ісуса Христа, яке зачитав Ігор Ковалик – учень ІІ класу гімназії, а відтак сестра Олена Манькут СНДМ привітала усіх зібраних словами заохоти прийняти дар, який приносить у світ Вифлеємське Дитятко, і ділитися Божими дарами, а перш за все – любов’ю. Не забракло і святої просфори, що є символом єдності і доброти.

kaminЄ на світі цікавий острів, загублений в Тихому океані, який носить прекрасну назву - острів Пасхи. Мабуть, кожен колись чув про знамениті статуї, які знаходяться на ньому. Може, коротко пригадаємо що ми знаємо про цей невеликий за розмірами острівець. Відкрили його європейці ще у 1722 році. На момент відкриття острова на ньому проживало близько двох-трьох тисяч місцевих жителів з досить примітивною культурою. Європейців вже тоді дуже здивувало звідки взялись на острові велетенські кам'яні статуї. Вони не могли собі уявити, як аборигени, яких вони бачили, могли їх створити. А побачили вони суспільство, яке знаходилось на низькому рівні розвитку, де головною проблемою було здобуття собі їжі. Тож, і з’явилось питання хто був будівничим цих статуй і чому їх перестали будувати.

LOHO_-_IKONA_NA_SKLI16 грудня 2012 р., увечері, в Будинку культури (Dom Kultury Śródmieście, ul. Smolna 9) у Варшаві відбулося відкриття виставки творів дітей з Художньої майстерні при василіанському монастирі в Луцьку (Україна) «Ікона на склі». Це - дуже оригінальний і вимогливий рід ікони, в якому діти з василіанської парафії у Луцьку досягли високої майстерності.

На відкриття виставки прибули: представник посла України в Республіці Польща, голова Об’єднання Українців у Польщі – Петро Тима з дружиною, протоігумен василіанського Чину в Польщі – ієром. Ігор Гарасим ЧСВВ, парох греко-католицької церкви у Варшаві – ієром. Петро Кушка ЧСВВ з деякими парафіянами, сестри-василіанки і українська молодь, яка дала короткий концерт коляд і щедрівок.

Відкриття виставки попередила майстер-школа, яку вели художниці з Луцька – Тетяна Мялковська і Галина Черниш. Вони, разом з отцями-василіанами – Терентієм Цапчуком та Павлом Федусівим, привезли на Варшавську виставку ікони на склі, написані дітьми з Луцька.

loho_do_dnia_ukr._mowy9 листопада – День української писемності та мови.

Якщо Ти любиш мудре поетичне Слово – прочитай оці думки Ліни Костенко:

КРИЛА

А й правда, крилатим ґрунту не треба.

Землі немає, то буде небо.

Немає поля, то буде воля.

Немає пари, то будуть хмари.

В цьому, напевно, правда пташина ...

А як же людина? А що ж людина?

Живе на землі. Сама не літає.

А крила має. А крила має!

Вони, ті крила, не з пуху – пір'я,

А з правди, чесноти і довір'я.

Коли я був дитиною, мені здавалось, що всі мешканці Україні є подібними до тих людей серед яких я жив, – а саме галичан. Коли вперше поїхав з батьками відпочивати в Крим, я зрозумів що на Сході України живуть дещо інші люди, які відрізняються хоча би тим, що розмовляють російською. З того часу спливло чимало літ – Україна стала незалежною державою, але ми, громадяни однієї держави, далі замало знаємо ще про один одного.

Цього року, автор вирішив провести відпустку у Криму, який часом називають островом. Чому? Тому що він залишається досить ізольованою, самобутньою територією в складі України – так званою Автономною Республікою Крим. За часи Совєтського Союзу – це був один з комуністичних бастіонів, а серед його мешканців було чимало відставних військових, яких комуністична влада поселяла на ці землі після закінчення ними військової служби. До сьогоднішнього дня на багатьох будинках, в Криму, видніються таблички на яких написано, що тут проживав той чи інший заслужений військовий чин часів СРСР.