Szczegóły

Ієромон. Ігор Гарасим ЧСВВ

Utworzono: 07 wrzesień 2023

Юрій МАЩАК (Лідзбарк Вармінський)

єромонах Ігор ГАРАСИМ ЧСВВ (Кентшин)

II

Події 1947 року

У цьому тематичному блоці подаємо опис подій до виселення (акція «Вісла»), час самого переселення та перші місяці життя на місці нового поселення у Хшанові. Отець Ріпецький описує побут та спроби організування релігійного життя греко-католиків, які проживали у довколішніх селах, та приїздили до отця з різними потребами. Записки показують також динаміку життя отця Мирослава на місці поселення, де доводилося йому встановлювати відносини з різними інституціями та гілками місцевої державної адміністрації. Записи 1947 року упорядковують дотеперішні неточності щодо дати перших відправ та заснування греко-католицького душпастирського осередку в Хшанові.

16.ІІІ.1947 – Богослуження в Лісках: Службу Божу правив о. [Микола] Заяць, я мав проповідь, Хресна Дорога і проповідь; о. Заяць – Молебень [до] Серця Христового і суплікація.

Szczegóły

Ієромон. Ігор Гарасим ЧСВВ

Utworzono: 23 sierpień 2023

Юрій МАЩАК (Лідзбарк Вармінський)

єромонах Ігор ГАРАСИМ ЧСВВ (Кентшин)

 Пропонуємо читачам нашого сайту оновлений текст про Записники о. митрата Мирослава Ріпецького, який був опублікований в Календарі «Благовіста» за 2022 рік. Метою цієї публікації є ознайомлення ширшого кола читачів з історичною спадщиною о. Мирослава Ріпецького. У 2022 році було відзначено 75-ліття акції «Вісла» та існування греко-католицької парохії у Хшанові, яку заснував отець Мирослав. Цей матеріал приурочений постаті засновника Хшанівської парохії, який упродовж свого життя писав «записники», що дотепер залишаються невідомим джерелом для вивчення історії Греко-Католицької Церкви в Польщі після 1947 року. У даній статті нагадуємо читачам життєпис отця Ріпецького й описуємо спосіб формування архівного фонду, в якому зберігаються його записники-щоденники.

Szczegóły

Ієромон. Ігор Гарасим ЧСВВ

Utworzono: 23 czerwiec 2022

 Ієром. Ігор Гарасим ЧСВВ

Кентшин

Роздуми напередодні Собору

1. Критерії аналізу:
   • Церковна ідентичність греко-католиків
   • Національно-етнічна ідентичність греко-католиків
   • Соціологічний аспект ідентичності греко-католиків.
2. Наслідки пандемії Ковід-19.
3. Пропозиції протидії наслідкам пандемії.
4. Війна з російським окупантом – відлуння у Польщі.
5. Календарне питання. Add a comment
   Czytaj więcej...

Szczegóły

Ієромон. Петро Кушка ЧСВВ

Utworzono: 11 wrzesień 2021

 Стефан Вишинський народився 3 серпня 1901 року в с. Зузеля (сьогодні: gmina Nur, pow. Ost­rów Mazowiecka), як другий із семеро дітей Ста­ні­слава і Юліани Вишинських. Його шкільні роки випали в нелегкі часи першої світової війни. В роках 1920-1924 навчався у Вищій Духовній Се­мі­нарії в м. Влоцлавек і тут 03.08.1924 був свячений на священика. У 1929 році захистив докто­р­сь­ку дисертацію на католицькому універ­ситеті в Любліні (KUL), після чого виконував різні завдання у влоцлавецькій дієцезії.

Під час другої світової війни був м. ін. ка­пе­ланом Сестер Францисканок Служебниць Хреста в Лясках б. Варшави та капеланом повстанців під час варшавського повстання 1944 року. В Лясках зустрівся із блаженною с. Ельжбєтою Р. Чаць­кою, засновницею згромадження вище названих сестер, з якою разом винесений на престоли 12.09.2021 р.

Після війни, з призначення Апостольської Сто­лиці, 12.05.1946 прийняв єпископські свя­чен­ня (хіротонію) як правлячий єпископ люблінської дієцезії. А після двох років, 12.11.1948 року, Апостольська Столиця призначила його Архі­єпи­с­копом Гнезненсько-Варшавським і Примасом Польщі. В 1953 році був піднесений до гідності кар­динала.

Szczegóły

Ієромон. Ігор Гарасим ЧСВВ

Utworzono: 12 czerwiec 2021

Пропонуємо увазі читачів спогадів отця Мирослава Ріпецького вибрані записки з 1947 року, коли-то отець прилаштовувався до нових оставин життя в Хшанові. Йдеться про побут та спроби організувати релігійне життя для місцевих греко-католиків, які проживали в довколішніх селах та приїздили до Отця з різними потребами. Записки відображають також динаміку життя отця Мирослава в новому місці поселеня, де доводилося встановлювати відносини з різними інституціями та гілками міцевої державної адміністрації.

7.VII.1947  –  Різдво св. Ів[ана] Хрест[ителя] – відправив Сл[ужбу] Б[ожу] і Мол[ебень] до Мат[ері] Б[ожої]. Пополудні пішов з [Михайлом] Вудкев[ичом] до Вощель – був у війта; оглядав будинок мешкальний коло стації – був у двох відповідних домах, де можна би замешкати [...].

Szczegóły

Ієромон. Ігор Гарасим ЧСВВ

Utworzono: 12 marzec 2021

Вибрані записки о. Мирослава Ріпецького за роки 1947-1967 вказують на його задіяність в процесі становлення Греко-католицької Церкви в Польщі. Отець Ріпецький не лише дбав про внутрішнє життя Хшанівської церковної громади. Він часто їздив до Варшави, особливо в роках 1956-1957, в справі відновлення греко-католицьких богослужень в Польщі. У Варшаві отець мав зустрічі з Примасом Польщі, його співробітниками, зустрічався з директором Уряду в справах віроісповідань, ходив також до Головного правління УСКТ, зустрічався з василіянами та іншими греко-католицькими священиками, які збиралися у василіянському монастирі в справі відновлення діяльності ГКЦ в Польщі. Записки отця Ріпецького показуть які греко-католицькі священики були задіяні в цій справі. У Варшаві отець зустрічався зі своїми знайомими, лікарем, адвокатом Софією Борковською, а також з науковцями.

Szczegóły

Ієромон. Ігор Гарасим ЧСВВ

Utworzono: 06 grudzień 2020

Читачам нашої інтернет-сторіники пропонуємо деякі записи о. митрата Мирослава Ріпецького за 1946 рік, які відображають тогочасні настрої та переживання автора записиника. У тексті зберігається мова оригіналу, лише для кращого розуміння тексту було введено розділові знаки. У наведених записах позначуються нерозбірливі місця. Окрім цього деякі слова усучаснюються, наприклад: замість огонь – пишемо вогонь, хора – хвора, вчера – вчора тощо. Наведений текст записника за 1946 рік має на меті наблизити читачеві та історикові-дослідникові реалії тогочасного життя.

Нашою метою не було джерелознавче дослідження, яке намагається достовірно передати сам текст щоденникових записів о. М. Ріпецького. Форму подачі тексту прийнято для потреб інтернет-сторінки.

Szczegóły

Володимир Мороз

Utworzono: 21 październik 2015

Вісім листів тернопільського отця Петра Ґерети зберігаються в Архіві Отців Василіян при монастирі Чину у Варшаві. Обсяг цієї збірки порівняно незначний, одначе інформація з нього надзвичайно цікава для вивчення життя греко-католиків Польщі та України часів тоталітаризму. А ще зміст листів спростовує досі поширені пересуди щодо отця Ґерети, адже він після Львівського псевдособору 1946 року під тиском офіційно перейшов на російське “православіє”.

Szczegóły

Ієромон. Ігор Гарасим ЧСВВ

Utworzono: 16 grudzień 2013

Владика Борис ҐУДЗЯК

Місто в місті. За три тижні Майдан у Києві перетворився на живий урбаністичний організм, чисельність населення якого співмірна з райцентром. На забарикадованій території справно охороняють, годують, прибирають, навчають, розважають і рятують душі. У час спокою — служать Літургії, сповідають, підтримують тих, хто занепадає духом. Коли ж загрожує небезпека мешканцям Майдану, в столичних храмах б'ють дзвони, зі сцени лунає молебень, а душпастирі в різний спосіб навертають силовиків. Чому глави Церков, єрархи та прості священики вийшли на Майдан проповідувати — пояснив єпископ УГКЦ, який опікується вірними у Франції, Швейцарії та країнах Бенілюксу, Борис Ґудзяк.

Szczegóły

Ієромон. Ігор Гарасим ЧСВВ

Utworzono: 21 październik 2013

У василіанському видавництві «Василіада», в Першому томі нової серії «Бібліотека Василіанських історичних досліджень», опубліковано монографію під заголовком: «Między Moskwą, Warszawą i Watykanem. Dzieje Kościoła greckokatolickiego w Polsce 1944-1970». Це синтез історії Греко-католицької Церкви в Польщі 1944-1970 рр. Автор монографії – проф. Ігор Галаґіда з Ґданська, найавторитетніший дослідник історії УГКЦ другої половини ХХ ст. Професор є науковим редактором «Василіанських історичних досліджень». Автор опублікував декілька основних робіт по історії УГКЦ у післявоєнній Польщі, зокрема два збірники документів, що з’явилися як перший і другий томи ВІД.

Монографія «Między Moskwą, Warszawą i Watykanem. Dzieje Kościoła greckokatolickiego w Polsce 1944-1970», об’ємна – 518 стор., складається з трьох розділів: