Вифлиємський Вогонь Миру

Вифлеємський Вогонь Миру — міжнародна щорічна скаутська акція до святкувань Різдва Христового, котра полягає у поширенні символічного вогню, запаленого на місці народження Ісуса Христа.
Цей вогонь, що горить постійно у Вифлеємі, є спомином про прихід на землю Христа – нашого спасителя – котрий є символом Любові та Миру, визволенням від гріхів. Він визволяє людей з розпачу і дає сил, сподівання та надію.
В скаутському поясненні палаючий вогник символізує очікування, в період посту означає повну жертовність. Світло є символом випромінювання добра, душевного спокою, любові до людей і до світу. Рівночасно, цей промінчик - це солідарність зі всіма, хто є далеко. Солідарність з убогими, поєднання з Христом, котрий народився в убогості. У XII столітті один учасник христових походів привіз це світло з Вифлеєму, як дар для своєї родини і близьких, як символ найбільшого Добра.
Вогнем з Вифлеєму люди можуть запалити свічки вдома на Святу Вечерю. Крім того, Вогонь заносять до сиротинців, лікарень, щоб ті, котрі перебувають далеко від своїх родин, могли відчути тепло Вифлеємської зірки. Традиційно Вогонь зберігається в церкві до Йордану — до 19 січня. Потім його можна погасити. Люди можуть брати Вогонь на кожну Святу Вечерю або гасити раз запалену від Вогню свічку — за твердженням священиків, від цього святість Вогню не втрачається
Цю прекрасну передріздвяну традицію – розповсюджувати Вифлеємський Вогонь Миру – започаткували у 1986 році австрійська телерадіокомпанія ORF з міста Лінц. Із самого початку акція планувалася з метою підтримки неповносправних дітей та усіх інших, хто потребує допомоги та підтримки. І одразу ж цю благородну справу, з ініціативи Гюстава Ґрюнвальда, взяли в свої руки скаути.
Щороку австрійські скаути беруть Вогонь на місці народження Ісуса Христа у Вифлеємі, а далі транспортують його літаком до Австрії. Після урочистостей у Віденському Кафедральному соборі естафета передається до сусідніх країн. Саме з рук в руки, від одного скаутського осередку до іншого, Вифлеємський Вогонь долає безліч кордонів і потрапляє до всіх, хто чекає на світло тепла, спокою та віри. Від Австрії, через Словаччину та Польщу, у середині грудня, Вогонь потрапляє і в Україну, де ним опікується найбільша скаутська організація України — Пласт.
Вперше Вогонь до України потрапляє ще 1992 року, але як приватна ініціатива окремих пластунів. Офіційно відлік ведеться від 1998 року, коли Вогонь передали в Україну на митному переході.
Відтоді на україно-польському митному переході Рава-Руська-Hrebenne представники керівництва Союзу Польських Харцерів (ZHP) передають Вогонь керівникам Пласту. Після того, стоячи разом у традиційному скаутському колі, пластуни та харцери співають колядки. За піснями настає черга обміну привітаннями, дарунками та спільним фотографуванням.
Вифлеємський Вогонь, котрий символізує тепло, мир, злагоду і сподівання, Україною поширюють пластуни. Вогонь передають від міста до міста й заносять у церкви, державні установи, школи, сиротинці, лікарні.
У грудні 2005 року вперше, після традиційних обмінів дарунками та фото, делегація ZHP у складі 50 осіб перетнула україно-польський кордон та поїхала до Львова, щоб разом з пластунами запалити Вифлеємський Вогнем лампадку у Соборі св. Юра.
На відзначення 20-ї річниці із часу заснування акції, група з 16 пластунів та представників Громадської організації К-2 24 грудня 2006 року разом з Вифлеємським Вогнем Миру піднялися на найвищу вершину України — гору Говерла. На вершині пластуни прикріпили до хреста, встановленого на Говерлі, лампадку з Вифлеємським Вогнем та пояснювальну табличку.
Пластуни передають Вифлеємський Вогонь Миру у всі свої осередки, таким чином він потрапляє щороку більш, ніж у 20 областей України — від Закарпатської до Донецької.
Джерело: www.vohon.plast.org.ua