Упокоївся в Господі о. Дам’ян Богун, ЧСВВ, вислужений Протоігумен

Сьогодні, 17 грудня 2008 р., у Львові, на 99-му році життя, 82-му чернечого покликання, 73-му священства упокоївся в Бозі світлої пам’яті о. Дам’ян Григорій Богун, ЧСВВ, вислужений Протоігумен Провінції Отців Василіян в Україні.
Григорій Богун народився 18 березня 1910 р. у с. Цеблів тепер Сокальського р-ну, на Львівщині. Початкову освіту здобув у сільській школі, а з 1922 по 1926 рік вчився у Львівській академічній гімназії.
У 1926 р. зголосився до Крехівського василіянського новіціяту, але потрібно було закінчити ще один рік гімназії, тож у 1926-27 роках навчається у Місійному інституті в Бучачі. 4 вересня 1927 р. вступає до Крехівського новіціяту, під час облечин у монаший одяг навесні 1928 р. бере ім’я Дам’ян. Перші обіти склав 5 травня 1929 р. у Крехові, після чого, разом з іншими братами, переїхав до Лаврова. Там у 1929-1931 роках закінчив т. зв. «схолястикат», останні класи гімназії та риторику. З 1931 по 1933 р. вивчав філософські предмети у Добромильському монастирі і тут, 9 квітня 1933 р., склав довічну професію у Василіянському Чині. З 1933 по 1935 р. вивчає богословські предмети у Кристинополі (тепер м. Червоноград на Львівщині). Останній, третій рік богословських студій, минув у Жовківському монастирі. Тут 21 травня 1936 року приймає ієрейські свячення з рук блаженного Йосафата Коциловського, ЧСВВ, єпископа Перемишльського.
Після свячень працює викладачем у монастирських навчальних закладах. З настанням війни восени 1939 р. о. Дам’ян спочатку перебував у Перемишлі, потім у Празі, де вивчає філологію в Українському вільному університеті. У 1940-41 роках перебуває в Холмі, де відкрилася греко-католицька парафія. У 1941-42 роках викладає вступ до Старого Завіту у василіянській семінарії у Жовкві. З 1942 по 1944 рік душпастирює у Грубешові на Холмщині.
З червня 1945 року душпастирює у с. Пархачі (Межиріччя) коло Кристинополя. У грудні цього ж року був заарештований радянською владою, а у серпні 1946 р. відбувся суд, вирок якого – 8 років таборів строгого режиму.
У 1946-1953 роках перебував у таборах в Красноярському краї в різних місцях системи «Краслаг». Спочатку працював на лісоповалі, а останні чотири роки був санітаром. Від 1953 р. повернувся на Галичину, невдовзі поселився в с. Межиріччі коло Червонограда, працював на різних роботах і як підпільний священик займався душпастирською діяльністю.
З 1973 р. по грудень 1987 р. був Протоігуменом підпільної Провінції Отців Василіян в Україні. Праця була відповідальною і багатогранною: організація життя і діяльності отців і братів, праця з молодими покликаннями, навчання кандидатів до священства, поширення католицької літератури, церковних календарів, душпастирські обов’язки, провід сестер-монахинь та багато іншого.
Після обрання Протоігуменом 29 грудня 1987 р. о. Василя Мендруня, ЧСВВ, о. Дам’ян виконує обов’язок Провінційного консультора, а також намагається зберегти усе те цінне, що зв’язане з історією Василіянського Чину і Церкви, зокрема документи, фотографії. У жовтні 1997 р. з нагоди 80-річчя, Папа Іван Павло ІІ нагородив його медаллю «Pro Ecclesia et Pontifice» (за Цервку і за Папу).
Останні роки свого життя о. Дам’ян Богун провів у монастирі св. Онуфрія, де, як монах і священик, давав добрий приклад життя, цілковито посвяченого Богові. Щодня правив Святу Літургію, а коли вже став зовсім немічним, брав у ній участь і побожно щодня приймав Святе Причастя. Господь Бог дав йому прожити довгий вік, дочекати свободи Церкви та бути свідком і вчителем для нових поколінь монахів-василіян.
Нехай всемилостивий Господь прийме його до Себе і вчинить його учасником Свого Небесного Царства.
Вічна йому пам’ять!

Похоронні відправи:

17.12 – 14:30 Покладення домовини з тілом покійного отця в храмі св. Онуфрія у Львові. Панахида.
19:00 – Монаший парастас

18.12 – 10:00 – Заупокійна свята Літургія в храмі св. Онуфрія і похорон.
Перевезення тіла до храму Крехівського монастиря. Панахида.
Поховання на монашому цвинтарі с. Крехів.
http://www.osbm.in.ua/ukr

{becssg}2008/88{/becssg}