Любов Божа і людська – вистава в Гурові Ілавецькому
Людська любов не завжди є такою, як Божа Любов. Божа Любов є справедлива, милосердна і безмежна. Для неї все є важливе, навіть найменший жест людської доброти, щедрості Господь винагороджує у сто разів більше.
Коли людина відкривається на болі, жалі, печалі, потреби іншої людини, - відкриває двері свого серця для Бога, який приходить до неї через цього бідного, потребуючого. Коли ж людина не помічає біля себе нікого іншого, - вона не зуміє (не потрафить) відчинити свого серця для Бога, який живе у кожному ближньому.
Цього вчить нас Святе Письмо, а особливо - Євангеліє від Святого Луки.
Притча про Багача та Лазаря (Лк. 16, 19 – 31) показує, як вбогий жебрак приймав із вдячністю своє земське життя, хоч воно було вбоге, повне злиднів, прикростей. (Мабуть, завдяки цій вдячності Ангели забрали його після смерті до Неба по нагороду). А багач, втішаючись багатьма достатками, втратив багацтво душі, попавши після смерті у пекло. Не тому, що був багатим, а тому, що не вмів цим поділитися з ближнім, потребуючим Лазарем, якого не помічав біля своїх воріт... А все отримуємо від Бога.
Саме цю ситуацію показали учні з Варшавської парафії на ХІ Огляді Релігійної Творчості у Гурові Ілавецькому.
Діти вдало показали на сцені щедрість і відкритість вбогого, який умів поділитися останнім грошем ( який йому дали) з бідною жінкою, що проходила з дитиною повз нього. А багач, який бенкетував щодня, не знайшов навіть дрібного харчу (окрім рештків – «помиїв»), яким би полегшив терпіння бідного Лазаря.
Та, смерть усе вирівняла: кожен отримав заслужену нагороду: під урочистий спів Ангельського хору Лазар вступив до Неба, а багач під сміх дияволів пішов до пекла.
Режисер сценарію п. Анна Родзєвіч вдало показала контраст доль цих обох біблійних персонажів, а молоді артисти переживали всі події на сцені разом із глядачами.
Виступ завершився підсумовуючою наукою Ісуса Христа, що «легше пройти верблюдові крізь вушко в голці, ніж багатому ввійти в Царство Боже» (Лк. 18, 25).
- Перегляди: 6126