Створено: Понеділок, 10 листопада 2014, 21:02
«Шлях до свободи» – міжнародна конференція у Львові

LOHO - LVIV - KONFERENCJA 20146 листопада 2014 р. у Львові, в конференц-залі Філософсько-богословського факультету УКУ по вул. Хуторівка 35а, відбулася Міжнародна наукова конференція «Шлях до свободи» з нагоди 25-ліття легалізації Української Греко-Католицької Церкви, офіційними організаторами якої були: о. Полікарп Марцелюк ЧСВВ відМісії “Постуляційний центр беатифікації та канонізації святих УГКЦ” та Світлана Гуркіна – директор Інституту Історії Церкви Українського Католицького Університету.

 

Міжнародну конференцію відкрили митрополит і архієпископ Львівський, Ігор Возьняк та Олег Турій – проректор, завідувач кафедри церковної історії УКУ. Владика Ігор, у вітальному слові, наголосив на тому, що підпілля було благодатним часом для Церкви, назвав деяких священиків, які були активними у житті УГКЦ, а також заявив, що Церква виходячи з підпілля не мала наукових закладів, а зараз втішається своїм Українським Католицьким Університетом. Усі ці здобутки – наслідок легалізації Церкви, яка здобула свободу.

Проректор УКУ Олег Турій привітав усіх і подякував організаторам за те, що організували міжнародну конференцію за участю дослідників з Польщі, Литви та України. Він висловив свою радість з того приводу, що в конференції бере участь молоде покоління істориків Церкви – монахи, монахині та миряни.

Перше пленарне засідання: Збереження віри в Катакомбній Церкві– провела Світлана Гуркіна.

Свої доповіді та повідомлення зачитували: ієром. Полікарп Марцелюк ЧСВВ (Львів) Пам'ять ісповідників віри – фундамент витривання Церкви та її легалізації, Олег Єгрешій (Івано-Франківськ) Підпільний священик ГКЦ Ярослав Сірецький: спроби історичної регенерації.Доповідач з Франківська звернув увагу на методологію вивчення джерел – нотатки пам’яті, щоденники, листи, – які мають важливе значення для вивчення внутрішнього портрета даної особи.

Ієромонах Теодор Мартинюк, студит з Унівського монастиря, цікаво доповідав про ісповідників віри о. Антона Казновського та о. Михайла Косило, які в селі Дора створили основу спільноти оо. Студитів. Доповідач звернув увагу на те, що основою діяльності підпільної Церкви були організовані групи священиків, монахів та священичих сімей. Найчастіше монахи та священики високого морального авторитету своєю поставою гуртували біля себе духовенство та монашество. Важливим фактором, який уможливлював існування УГКЦ в підпіллі були священичі сім’ї, які неодноразово несли відповідальність за душпастирське служіння на даній території. Саме такі спільноти, яких було декілька, діяли в селі Дора, що біля Яремчі.

Молода дослідниця с. Тереза зі Згромадження Сестер Пресв. Євхаристії говорила про о. Петра Більо – засновника свого згромадження.

О. Іван ГОВЕРА з Тернополя – ознайомив учасників конференції з темою своїх досліджень – він цікаво розповів про те, в яких умовах священнослужителі підпільної Церкви відправляли Божественну Літургію.

Друге ранішнє пленарне засідання: Виклики підпілля і перші промені свободи – вів о. Полікарп Марцелюк ЧСВВ.

Історик з василіанського Свято-Успенського монастиря у Варшаві ієром. Ігор Гарасим ЧСВВ говорив про зв’язки Свято-Покровської провінції ЧСВВ з Головною Управою Чину в Римі та василіанами в Україні і Чехословаччини на основі щоденника о. Ісидора Патрила ЧСВВ та хроніки Варшавського монастиря.

Марія Майороші – молода дослідниця історії Церкви з Ужгорода зачитала цікаву доповідь на тему: Спільні зусилля духовенства та вірних Галицької митрополії та Мукачівської єпархії за легалізацію ГКЦ в Україні.

Сестра Емілія Вандич ССНДМ (Надвірна) зачитала доповідь: Свідчення Сестер Служебниць: від підпілля до легалізації. Сестра Емілія приблизила присутнім умови внутрішнього життя і діяльності сестер Служебниць та зв’язки Згромадження з Головною Управою у Римі.

С. Андрея Маслій з Івано-Франківська говорила про: Внесок Згромадження Сестер Мироносиць в процес легалізації УГКЦ. Дослідниця вказала на особливості життя та діяльності сестер Мироносиць у підпільній Церкви.

Третє засідання: Миряни і легалізація УГКЦ – вів історик Олег Беген.

Історик Церкви о. Тарас Бублик зі Львова зачитав доповідь на тему: Відродження УГКЦ крізь призму "мітингової" демократії. Дослідник детальніше ознайомив слухачів з процесом легалізації та відродження УГКЦ, яке відбулося на зламі вересня-жовтня 1989 року.

Цікавою та зворушливою була доповідь Лариси Людкевич зі Львова – Голодування в Москві на Арбаті: спомини мами. Доповідачка усвідомила слухачам, яким великим подвигом багатьох греко-католиків з Галичини було піврічне голодування у Москві з метою легалізації УГКЦ в Україні. Голодування у Москві в основному організували миряни, серед яких Степан Хмара, Ярослава Людкевич, а також отці Михайло Волошин, Петро Зеленюх та Ярослав Лесів.

Світлана Гуркіна – директор Інституту Історії Церкви говорила про: Поєднання національного й релігійного факторів у процесі виходу УГКЦ з підпілля. Доповідачка наголосила на тому, що на її думку, у процесі виходу Церкви з підпілля велику роль відіграли два фактори-критерії: правда і відвага; два євангельські принципи: «Пізнайте правду» та «Не бійтеся!». Неформальні товариства, які гуртували мирян, різними способами намагалися вберегти в народі правду про церковну ідентичність та національну свідомість народу та закликали бути відважними у відстоюванні своїх громадських прав. У цьому велику роль зіграли багатотисячні мітинги та різні громадські товариства, а особливу роль в процесі легалізації УКЦ відіграв Комітет Захисту УКЦ, головою якого був Іван Гель.

Ієром. Матей ГАВРИЛІВ ЧСВВ, член Комітету Захисту УКЦ (Львів – Брюховичі) зачитав доповідь: Комітет захисту УКЦ: програмно-ідеологічні засади, зміст, форми та методи діяльності. За словами отця Матея програмно-ідеологічних засад у Комітеті Захисту УКЦ не було. Він розповів про членів Комітету та їхню діяльність у підпільній Церкві, а також про способи постачання інформації про життя УКЦ на Захід. Важливі інформації про життя підпільної Церви Комітет Захисту передавав до Анни-Галі Горбач з Мюнхена, яка у великій мірі спричинилася до поширення вістей у Західній пресі та засобах масової інформації.

Після третьої сесії в атріумі філософсько-богословського факультету відбулося відкриття мистецької виставки скульптурних портретів Еммануїла Миська Ярема МИСЬКО (Львів) розповів про Скульптурні портрети представників духовенства у творчості Еммануїла Миська.

Вечірнє засідання: Відродження УГКЦ на початку 1990-х років – провадив історик Церкви, о. Тарас Бублик.

о. д-р Мирон БЕНДИК з Дрогобича говорив на тему: Вклад мирян у справу відродження Церкви. На думку доповідача саме миряни були основним організаційним двигуном УКЦ в підпіллі. Вони допомагали священикам усім, що було потрібне на той час: приготовляли все для звершення богослужінь; організували «паломницькі автобуси», які, попри заборону влади, привозили греко-католиків на велелюдні богослужіння; виготовляли та у відповідних місцях встановлювали Ювілейні хрести (1988); приготовляли озвучення багатотисячних богослужінь та виготовляли хоругви. Миряни були активними в процесі легалізації перших греко-католицьких громад, не піддавалися на про вокативні дії тодішньої комуністичної влади.

Богдан Трояновський, директор Студитського видавництва «Свічадо» зі Львова розповів про: Початки видавництва релігійної літератури «Свічадо». Не всім було відомо, що видавництво розпочало свою діяльність в Польщі, в місті Люблін, а ініціаторами його заснування були греко-католицькі семінаристи, які навчалися у Любліні. Редколегія стала видавати часопис «Свічадо», – перше число якого появилося друком 1.11.1987 року.

Олег ОГІРКО зі Львова доволі цікаво і змістовно розповідав про Курси катехитів – початки відродження католицької освіти.

Сестра служебниця Діогена (Галина) Терешкевич зі Львова поділилася своїм досвідом. Вона розповіла про свою катехетичну працю з дітьми, молоддю, перераховуючи школи та осередки, в яких довелося їй працювати.

Гарним завершенням міжнародної конференції була презентація книжки про о. Ярослава Лесіва, яку вела Ірина Коломиєць. Упорядником книжки про відомого поета священика УГКЦ була Орина Сокульська (Дніпропетровськ-Київ), рідна сестра отця Ярослава, яка також була на презентації та поділилася досвідом та особистими переживаннями, які супроводжували довголітній процес укладення цієї монументальної книги: Лесів Ярослав, СНІГ БЕЗ ҐРАТ: Поезія, епістолярій, публіцистика, спогади, документи / Укл. О. В. Сокульська; худож. С. Я. Ковика-Алієв. Київ: Смолоскип, 2014. – 784 с.

Особистими спогадами про о. Ярослава Лесіва, який несподівано та загадково відійшов у потойбіччя, поділилися: о. Михайло Гаврилів ЧСВВ; політв’язень, письменник та публіцист – Мирослав Маринович, який приблизив три іпостасі Ярослава Лесіва, як поета, громадського діяча та ревного і кристально чистого священика, який так палко і від душі вчився любити інших. Любити й прощати. Не забракнуло і поезії отця Ярослава та його сокровенних думок, які зачитала студентка з Дніпропетровська. Глибоко-духовний світ поезії Ярослава Лесіва, за свідченням Мирослава Мариновича, коренився у душі поета, який молився всім своїм єством. Лише молитовний мир серця міг бути джерелом натхненної поезії отця Ярослава.

Своїми спогадами про отця Ярослава поділилася з учасниками конференції с. Володимира Дмитришин із Згромадження Пресв. Родини, яка сказала, що отець був людиною замріяною, веселої вдачі, мав природний гумор. Сестра прочитала з пам’яті вірша отця Ярослава – «Я родом із зелених гір».

Письменник Олесь Дяк, присутній на презентації книжки, назвав отця Лесіва своїм другом і батьком. За його словами отець Ярослав мав дар відчувати небезпеку, він застерігав друзів перед лихом, але якось не судилося йому захистити самого себе – відійшов несподівано.

Сестра отця Ярослава Орина Сокульська подякувала усім присутнім на презентації книжки і поділилася радістю з приводу її появи, яку вона уклала, немов маленький духовний пам’ятник братові-священикові. Життєвим кредо отця Ярослава Лесіва були Бог і Україна.

 

Як в дорогу іти?

 

Від полови зерно,

Слова від олжі,

Руки од крові,

Душу від страху,

Розум від забобонів,

Серце від ненависті,

Кохання від хоті,

Любов од тиранства

Очисть перед тим,

Як в дорогу іти…

Дбай про всіх і усе,

Май у мислях усіх і усе,

Щиро стрінь усіх і усе,

Як плату належну і школу.

Живи із помислами в чистоті

У мікро – і макрокосмі.

Не вчорашнім, не нинішнім,

Не майбутнім,

А вчорашньо-сьогоднішньо-будучим.

 

Ярослав Лесів

 

Фотогалерея - ІІЦ