Створено: Четвер, 19 листопада 2009, 01:00
Три таланти

До нашого «ВІКОНЦЯ» своє повідомлення надіслала Сестричка.
Вона пише:
Слава Ісусу Христу! Дорогі друзі, Ви побували на огляді-конкурсі у Гурові Ілaвецькому. Багато праці ви вклади, щоб зібрати матеріал до теми "Біблія і я". Просила б поділитися цими матеріалами чи сценаріями. Не жалійте! Будьте щирі! Я опрацювала коротку сценку "Три таланти", а найбільшою нагородою є для мене те, що її ТАК ГАРНО поставили на сцені діти з Бань Мазурських. Мої брава за гарні костюми і відважну гру молодих артистів! Пересилаю цю сценку, може "Віконце" надрукує????

/Одна фотографія із веб-сторінки www.cerkiew.net/



«ВІКОНЦЕ» дякує і друкує надіслане:

ТРИ ТАЛАНТИ

ВЕДУЧИЙ:
Один багатий чоловік вибирався в далеку дорогу і поки вирушити покликав до себе трьох своїх робітників.
ПАН:
Дорогі мої і найкращі робітники, підійдіть до мене!
ТРИ РОБІТНИКИ:
Так, Слухаємо тебе, наш добрий пане!
ПАН:
Маю вам щось дуже важливого сказати. Я вирушаю в дорогу. Довго мене не буде. Тому віддаю вам усе своє золото. Тобі даю п’ять мірок! Тобі – дві! А тобі – одну!
Глядіть, щоб коли я повернуся, ви віддали мені все, ще й з надвишкою!

ВЕДУЧИЙ:
По виїзді пана, перший робітник пішов на базар.
КУПЦІ:
1. Прянощі! Медівники! Купуйте книші – дуже смачненькі! Купуйте прянощі!
2. Шовк! Найкращий шовк!
3. Овочі! Сушені овочі! Мигдаль! Вишні ! Фіги! Сушені персики!
4. Вбрання! Золотом і сріблом шите вбрання! Купуйте! Міряйте! Купуйте вбрання!
5. Олива! Свіжа олива! Запашна олива!
ПЕРШИЙ РОБІТНИК:
Накупив я гарного товару: прянощів, шовку, сушених овочів, вбрання і оливи. Тепер попродаю усе і добре зароблю на такому гарному товарі.
ВЕДУЧИЙ:
Працював він важко, купував, що трапилось, продавав.
Перший робітник:
Думаю, що мій пан буде задоволений, бо вдалося мені наповнити не п’ять мірок, але аж цілісіньких десять!
ВЕДУЧИЙ:
Другий робітник вирішив позичити гроші на процент.
ЧОЛОВІК (1):
Я прошу позичити 5 золотих. Обіцяю в найближчому часі віддати!
ДРУГИЙ РОБІТНИК:
Це добре, бо скоро повернеться мій пан з яким мушу зробити свій розрахунок.
ЧОЛОВІК (2):
А я прошу 30 золотих. Дуже прошу! Обіцяю добру надвишку!
ДРУГИЙ РОБІТНИК:
Згода! Прошу тут підписати і запевнити цим, що зобов’язуєтеся віддати довг в означеному часі і з процентом!
ВЕДУЧИЙ:
Працював він важко, позичав він гроші кому треба, а та надвишка була його заробітком.
ДРУГИЙ РОБІТНИК:
Віддадуть мені завтра ще два довги. О, тоді вдасться мені наповнити не дві, а чотири мірки золота.

ВЕДУЧИЙ:
Третій робітник боявся ризикувати тією одною міркою золота, що одержав від пана.
Темної ночі, коли всі спали він потайки пішов у сад.
ТРЕТІЙ РОБІТНИК:
Щоб ніхто тільки не побачив! Ніби ні душі живої тут нема – всі сплять. О! тут заховаю! (копає) Ой, як твердо! (іде в друге місце копати) О! Тут буду копати яму! Заховаю тут своє золото. Прикрию добре, каменем приложу, щоб ніхто не вкрав! Тут мого золота ніхто не знайде! (задоволено) Добре заховав!
ВЕДУЧИЙ:
Як задумав, так і зробив!

ВЕДУЧИЙ:
Повернувшись з далекої дороги, пан хотів знати як робітники господарили його грішми.
ПАН:
Покличте мені моїх трьох робітників! Та нехай принесуть з собою мірки із золотом!
ВЕДУЧИЙ:
Прийшли робітники до хати свого пана і поклали перед ним свої мірки.
ПЕРШИЙ РОБІТНИК:
Пане, ви дали мені п’ять мірок золота-грошей. Я працював як умів найкраще і тепер приношу вам десять мірок.
ПАН:
Один, два, шість, вісім, десять!! Добре, вірний слуго, ти доказав, що вмієш господарити моїми грішми. Винагороджу тебе за твою важку працю.
ДРУГИЙ РОБІТНИК:
Пане, Ви дали мені дві мірки золота. Я також старався мудро поступати. Доказом є чотири мірки золота.
ПАН:
Бачу, бачу ! Я дуже радий і задоволений з твоєї праці! Ти також працював важко й заслуговуєш на моє довір’я. Я тебе також винагороджу.
ТРЕТІЙ РОБІТНИК:
(притискаючи до себе мірку золота) Пане, ось твоє золото, що ти мені дав. Я заховав його безпечно в ямі.
ПАН:
(схопився на ноги, закричав) Я дав тобі гроші вживати, а не закопувати. Чому ж ти не вчинив ними якогось корисного діла?
ТРЕТІЙ РОБІТНИК:
Пане! Я дуже боявся ризикувати. Я жахався можливої втрати, коли продаватиму куплені речі. Я тремтів на думку, що люди не віддадуть, коли їм позичу. Ось чому я закопав ваше золото в безпечному місці, а тепер віддаю його таким, як я одержав.
ПАН:
Ти нерозумний і лінивий слуга. Ти мав нагоду вчинити моїми грішми якесь добро і виявити свої здібності. Але ти все проґавив. Отже віддай свою мірку золота слузі, що має десять. Він знає своє діло і вміє працювати. А ти йди геть з моєї хати і обійстя!
ВЕДУЧИЙ:
Розказуючи цю притчу Ісус, вказує, що кожний повинен якнайкраще вживати дані йому Богом таланти.

Опрацьовано на основі притчі про три таланти.
2009р.
Сестричка

{becssg}2009/343{/becssg}