Bazylianie

ЩЕДРИЙ ВЕЧІР - ЙОРДАН. Вечір напередодні Йордану називають другим Святим Вечором, або голодною кутею. В цей день нічого не їдять, і аж до свячення води зберігають строгий піст. Свячену воду п’ють натще, як Святе Причастя.

На свяченій воді господиня або старша дочка замішує ріденьке тісто. Ним роблять хрестики на усіх дверях в хаті, сінях, коморі, стайні, “щоб лиха сила не пройшла”(хрестики витинають також з паперу, дерева і гарно їх розмальовують). Перед вечерею господар набирає у миску свяченої води, бере кропило і кропить усю родину, промовляючи:
Дай Боже, і на той рік дочекати!
Знову вносять “дідуха”, під скатертину намощують сіно, долівку вистеляють соломою.
Перед Щедрою Вечерею родина ділиться свяченою водою, так, як перед Святою Вечерею просфорою.
Щедрий Вечір – це майже точне повторення Святого Вечора, з усіма традиційними стравами. На Щедрий Вечір востаннє приймаємо добрих і злих духів, які гостювали в хаті в час Коляди. Тому і вечір цей – “щедрий”. Хоч гостять щедро, та духам уже не дають, тому Святу Вечеру називають “голодна кутя”.
19 січня, після святкового навечеря, припадає свято Богоявлення (Водохреща, Водосвяття, Йордан). Це свято є пам’яткою хрещення Ісуса Христа в ріці Йордані.
За давньою традицією після Святої Літургії миряни колядуючи, ідуть на річку, став чи озеро до місця освячення води (христильниці). Ще напередодні в льоді вирубують ополонку в формі хреста, а з брил льоду ставлять хрест. Часто його забарвлюють буряковим соком і прикрашають зеленими гілками.
Цікаво виглядає і само свячення води. Священик читає молитви на освячення води, благословить воду хрестом і занурює його у воду при співі тропаря – це кульмінаційний момент свята. Потім священик благословить людей свяченою водою. У деяких місцевостях свято супроводиться запуском голубів, що символізують “духа Божого”.
На Покутті та на Гуцульщині є традиція святити (або хрестити) “трійцю”. “Трійцю” несуть святити жінки або дівчата. Роблять її із сухих квітів (васильків, безсмертників), пучка калини та намиста, а зверху – одна велика свічка (в церковній трійці – три свічки). Перев’язують квітчатими хустками, коралями та стрічками. Під час Служби божої “трійцю” запалюють від свічок, що горять на престолі, від “священного вогню”, а після освячення води їх гасять у ополонках, де святилася вода. Пучком васильків батько потім окропить все в хаті та господарстві.
Не зважаючи на морози люди п’ють щойно освячену воду, а навіть купаються у річках і вірять, що Йорданська вода додасть їм сили і здоров’я. Рененько на Йордан дівчата наливають у миску крижаної свяченої води, кидають туди срібні монети, рум’янок, калину і вмивають свої личка, щоб бути здоровими, як вода, а красними, як калина. Цього дня віншують: “А щоб були ви здорові, як Йорданська вода!..” При цьому кропляться “цілющою” водою.
Опівночі на Богоявлення Господнє люди приносять додому свячену воду і ця вода стоїть цілий рік весь час свіжа і не псується, бо це велика святість. Вона зцілює душу і тіло людини, очищає її від усякої сквери, лікує недуги.
Після Йордану люди кроплять свяченою водою хати, обійстя. Цим самим відганяють нечисту силу. Щороку священик обходить всі хати вірних і теж кропить їх свяченою водою та роздає дітям образки.
У час Йордану співають щедрівки – „щедрують”. Щедрувати ходять переважно жінки, від хати до хати, так як колядувати.
Святом Йордану, за старовинним календарем, закінчуються свята Коляди.

Описла Люба П’єтночко