Bazylianie

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ Істинні праведники завжди вважають себе недостойними Господа і навіть їх самих можна пізнати з того, що вони мають себе за окаянних і негідних Божої опіки й визнають це тайно. Явно Святий Дух умудряє їх, допоки перебувають у цьому житті, зносити труд та утиски. Час відпочинку Бог приготував для праведників у прийдешньому віці. Тому й ті, в кому живе Господь, не бажають спокою та звільнення від скорбот, хоча інколи й мають містичну втіху в духовному. Той, хто зі смиренням зносить звинувачення, досягнув досконалості, і такому дивуються святі ангели. Бо жодна інша чеснота не є такою високою і важкодоступною Хто справді покірливий, той будучи обмовленим, не обурюється і не стає на свій захист у тому, чим його покривджено, а приймає брехню як істину і не намагається запевнювати людей, що його обмовлено, а просить пробачення.

Людина, що досягнула того, аби пізнати міру своєї немочі, досягнула досконалості смирення. Буває смирення зі страху Божого, буває з Божої любові, а буває і з радості. Смирення і доброчесність готують у душі посаг для Пресвятої Тройці. Дивись:
Християнське життя за Добротолюбієм, Вибрані фрагменти з писань Святих Отців та Учителів Церкви, Джерела Християнського Сходу, Львів, Свічадо 2007
Ікона зі сторінки
http://days.pravoslavie.ru/Images/all.htm