Духовність

chrestykІІ частина

А тепер подивімся на виховничий аспект сумління. Совість потрібно відповідно сформувати, щоб вона була чесною і справедливою. Виховувати сумління потрібно постійно, оскільки «воно формулює свої судження, керуючись розумом, згідно з правдивим добром, якого хоче мудрість Творця» (ККЦ, 1783). Наскільки сумління буде вихованим і обізнаним, настільки воно буде свобідним. Совість, як джерело води, може бути чимось забрудненою, розмішаною або затроєною. Але в іншім випадку, вона може бути також й очищеною, завдяки чому можна знайти правдиву дорогу, як наслідок доброго виховання совісті. Добре сформоване сумління являє собою істинний тип мудрого розпізнання свобідних та відповідальних рішень. Притуплення чуйності сумління, навпаки, приводить до того, що людина стає невільником власних упереджень та опіній, які переважають в сьогоднішньому суспільстві. «Виховання сумління необхідне для людей, – оскільки вони зазнають негативних впливів і їх спокушує гріх, – щоб надавати перевагу своїм власним судженням і відкидати авторитетне вчення. (...) Іноді людина стикається з такими ситуаціями, які роблять моральне судження менш певним, а рішення – важким. Але людина завжди повинна шукати те, що є справедливим і добрим, і розпізнавати волю Бога, виражену в Божому законі» (ККЦ, 1783, 1787).

Add a comment

IMGP8070Вас же тепер спасає прообраз (…) хрещення, позбуття не тілесної нечистоти, а прохання доброго сумління в Бога через воскресіння Ісуса Христ (1Петр 3,21).

Серед буденності часто між людьми можна почути такі вислови: «Кожен повинен діяти згідно своєї совісті»; «Роби так як буде тобі краще»; «Слідуй за своїм сумлінням»; «Прислухайся голосу власної совісті» і т.д. Все це правда. Однак, ми себе забуваємо інколи запитати: Якою ж є ця совість? Які особливі прикмети повинно мати наше сумління? І, як виховати совість? Найперше слід розглянути, чим є для людини моральна совість. Для цього ми використаємо найавторитетніші голоси Вчительського Уряду Церкви, які допоможуть нам краще зрозуміти цю таїнственну людську властивість, якою наділив Господь Бог кожну людину, творячи її на Свій образ і подобу.

Add a comment

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ Якось в авви запитали: « Як здобути здатність не гніватися, коли тебе принижують і злословлять на тебе ? » Авва відповів: « Того, хто у своєму серці має себе за найнікчемнішого, не бентежить жодна зневага, як сказав авва Пімен: якщо зневажиш себе, матимеш спокій » Add a comment

3_ISUSПропоную Вашій увазі декілька думок про зміст стихири на «Господи, взиваю я», з сьогоднішньої Вечірні:

«Наслідуючи, вірні, Марту й Марію, пошлімо до Господа, як прохання, наші добрі вчинки, щоб він прийшов воскресити наш духовний розум, що лежить мертивий у гробі нечутиливого лінивства, не пам’ятаючи про страх Божий, і позбавлений життєздатності. тому кличемо: поглянь, господи, і як колись щедрий, своєю присутністю ти дивно воскресив друга лазаря, так і нас усіх оживи, подаючи велику милість».

Автор стихири, своєю молитвою, образно, вдаючись до нашої уяви, закликає нас сьогодні наслідувати Марту і Марію (Лк. 10:38-42) та добрими вчинками, як нашим особистим проханням, звернутися до Господа, щоб Він прийшов воскресити наш «духовний розум», що лежить «мертвий у гробі нечутливого лінивства» та не пам’ятає про «страх Божий», і позбавлений «життєздатності».

Add a comment

Wielki Kanon Pokutny św. Andrzeja z Krety Post to nade wszystko duchowa wędrówka, której celem jest Pascha – Święto nad Świętami, to przygotowanie do wypełnienia i objawienia, jakie niesie Pascha. Wszystkie cerkiewne wydarzenia grawitują wokół Paschy: całoroczny cykl świąt i niedziel to jedna wielka wędrówka i pielgrzymka w kierunku Paschy. Stanowi ona koniec, ale zarazem jest też początkiem – koniec wszystkiego, co „stare”, a początek nowego życia, ustawiczne przejście z tego świata do Królestwa już objawionego w Chrystusie. Wszelako „stare” życie, życie grzechu i małostkowości nie tak łatwo daje się przezwyciężyć i zmienić. Ewangelia oczekuje i żąda od człowieka wysiłku, do którego w swoim obecnym stanie nie jest on zdolny. Add a comment

Великий покаянний канон св. Андрія Критського Св. Андрій починає свою ісповідь перед Богом роздумуванням над вчинками свого власного життя і зразу входить на стежку спасенного покаяння та приношення Богові покаянних сліз. Ці роздуми Автор проводить у власному імені, а водночас в імені всіх людей, які сокрушені, свідомі своєї гріховності, стоять перед Богом.

Преподобний Андрій робить це так, немов би у своїй глибокій християнській любові взяв кожну людську душу і разом з нею зітхає над гріховністю життя, але й разом з нею шукає способу виходу з гіркого положення, шукає навернення і просить про нього.

Add a comment

Думки на Велике Говіння Сьогодні на Вечірні ми молилися словами стихири на «Господи, взиваю я»:

«ПРИСТРАСТЯМИ ПОНЕВОЛИВ Я ДУШІ МОЄЇ ДОСТОЇНСТВО, УПОДІБНИВШИСЬ ДО ТВАРИН, Я НЕ МОЖУ ПІДНЕСТИ ОЧЕЙ МОЇХ ДО ТЕБЕ, ВСЕВИШНІЙ, АЛЕ ДОДОЛУ СХИЛИВШИСЬ, ХРИСТЕ БОЖЕ, ЯК МИТАР МОЛЮСЯ І КЛИЧУ: БОЖЕ, ОЧИСТИ МЕНЕ, – І СПАСИ». Add a comment

Думки на Велике Говіння Сьогодні на Утрені ми молилися словами стихири на стиховні:

«ВИКОНАВЦІ ДОБРИХ УЧИНКІВ, ОЧІКУЮЧИ НАГОРОДИ, НЕ ЧВАНЯТЬСЯ ЦИМ НА ТОРГОВИЦЯХ І НА РОЗДОРІЖЖЯХ, АЛЕ ЗБЕРІГАЮТЬ ЦЕ У СВОЇМ СЕРЦІ. А ТОЙ, ХТО БАЧИТЬ ТАЄМНЕ, НАГОРОДЖУЄ НАС ЗА СТРИМАНІСТЬ. ТОМУ ПРОВОДЬМО ЦЕЙ ПІСТ НЕ З ПОНУРЕНИМ ОБЛИЧЧЯМ, АЛЕ РАДІСНО В ОСЕЛЯХ ДУШ НАШИХ МОЛІМОСЯ, БУЗУПИННО ВЗИВАЮЧИ: ОТЧЕ НАЩ, ЩО ЄСИ НА НЕБЕСАХ, НЕ ВВЕДИ НАС У СПОКУСУ, МОЛИМОСЯ, АЛЕ ВИЗВОЛЬ НАС ВІД ЛУКАВОГО». Add a comment

Думки на Велике Говіння

Сьогодні на Утрені, четвертого тижня Посту, ми молилися словами стихири на Каноні:

«БАГАТЬМА ЛИХИМИ ЗВИЧКАМИ МИ ЗВ’ЯЗАНІ, МОВ ЛАНЦЮГАМИ, І СПАСИТЕЛЬНИХ ДОРІГ ТВОЇХ, ХРИСТЕ, НАВМИСНО НЕ ХОЧЕМО РОЗУМІТИ. З НЕВИМОВНОГО ТВОГО МИЛОСЕРДЯ НАВЕРНИ НАС СВОЇМ ХРЕСТОМ, ЗВІЛЬНЯЮЧИ НАС ВІД ЗАПАМОРОЧЕННЯ».

Add a comment

Думки на Велике Говіння У понеділок на Вечірні, четвертого тижня Посту, ми молимося словами Стихири на стиховні:

«РОЗДУМУЮЧИ, ДУШЕ МОЯ, НАД ТИМ, ЯК ХВАЛЬКУВАТОГО ФАРИСЕЯ ЗАСУДЖЕНО ЗА ГОРДІСТЬ, А СМИРЕННОМУДРОГО МИТАРЯ ВИПРАВДАНО ЗА ВИЗНАННЯ ПРОГРІШЕНЬ, ПОСПІШНО ВІДКИНЬ УПОВАННЯ НА ДОБРІ ВЧИНКИ ПЕРШОГО, А НАСЛІДУЙ ДРУГОГО, ВИЗНАЮЧИ СВОЇ ГРІХИ. ВСТАНЬ, І ПРИБОРКАННЯМ ПРИСТРАСТЕЙ НАМАГАЙСЯ ОСГНУТИ ВИСОТУ, ЯКОЇ НЕ МОЖНА ПОНИЗИТИ, ЩО ЇЇ ДАЄ ТОБІ ХРИСТОС, ЯКИЙ МАЄ ВЕЛИКУ МИЛІСТЬ». Add a comment