Духовність

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ Істинні праведники завжди вважають себе недостойними Господа і навіть їх самих можна пізнати з того, що вони мають себе за окаянних і негідних Божої опіки й визнають це тайно. Явно Святий Дух умудряє їх, допоки перебувають у цьому житті, зносити труд та утиски. Час відпочинку Бог приготував для праведників у прийдешньому віці. Тому й ті, в кому живе Господь, не бажають спокою та звільнення від скорбот, хоча інколи й мають містичну втіху в духовному. Add a comment

ПРОСІТЬ ГОСПОДАРЯ ЖНИВ, ЩОБ ВИСЛАВ РОБІТНИКІВ НА СВОЇ ЖНИВА ЧАСТИНА ІІ
ЯК РОЗПІЗНАТИ СВОЄ ПОКЛИКАННЯ
Всі люди створені на „образ і подобу Божу” (Бут 5, 1), тому за своєю природою, кожній людині прищеплено в її серці прагнення ставати „образом та подобою Божою”, ставати святою, „бо Бог є святий”: „…Будьте ж мені людьми святими, ...бо я – святий” (Вих 22, 30; Лев 11, 44). Отож, покликання до святості є покликанням всіх людей, однак це загальне покликання кожна людина реалізує у конкретному стані свого життя: у подружжі, у монашому житті, тощо. Add a comment

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ Віддаючи Богові Боже, не величайся а молячись до Господа кажи: « Твоє від Твоїх приношу Тобі, Владико і лише в Тебе шукаю порятунку душі ».
Пізнай, яка прекрасна покірливість й обери її для себе, бо вона підносить до неба. За покірливість пропоновано тобі добру нагороду – Небесне Царство, не занедбай його.
Не в самих трудах являється Господь, але під час них у простоті й смиренні, хоча сила Божа « виявляється в безсилі » (2 Кор. 12,9), непокірливого ж трудівника Господь відкине.

Дивись:
Християнське життя за Добротолюбієм, Вибрані фрагменти з писань Святих Отців та Учителів Церкви, Джерела Християнського Сходу, Львів, Свічадо 2007
Ікона зі сторінки
http://days.pravoslavie.ru/Images/all.htm Add a comment

ПРОСІТЬ ГОСПОДАРЯ ЖНИВ, ЩОБ ВИСЛАВ РОБІТНИКІВ НА СВОЇ ЖНИВА ЧАСИНА I
Для відвідувачів нашої веб-сторінки пропонуємо короткі роздуми над покликанням, яке Господь дає кожному хто живе на цьому Богом створеному світі. Також просимо всіх молитися за нові ревні покликання до монашого і священичого стану, щоб Господь вибрав собі ще апостолів, які б залишили все і цілковито віддали себе службі Богові та народу.

Add a comment

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ
Якщо людина не матиме крайнього смирення усім серцем, усім умом, усім духом, усією душею і тілом, то Божого Царства не успадкує.
-Полюби смирення і воно покриє всі твої гріхи. Не заздри тому, хто робить поступ, а краще май усіх людей вищими за себе, аби сам Бог перебував з тобою. Add a comment

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ До того, як упадемо в гріх, біси малюють нам Господа чоловіколюбним, а після падіння – неприступно строгим.

Святий Григорій Синайський

Зазнати докорів сумління тут чи в майбутньому судилося не всім, а лише тим, хто ухилився від віри й любові. Сумління, тримаючи напоготові меч ревності і викривання, мучить не жаліючи. Того, хто противиться гріхові й плоті, воно потішає, а того, хто їм потурає (легковажить свої гріхи), переслідують тортури сумління, допоки не розкається. А якщо ж не покається, муки переходять з ним в інше життя, де триватимуть вічно.

Дивись:
Християнське життя за Добротолюбієм, Вибрані фрагменти з писань Святих Отців та Учителів Церкви, Джерела Християнського Сходу, Львів, Свічадо 2007
Ікона зі сторінки
http://days.pravoslavie.ru/Images/all.htm

Add a comment

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ Не будемо ми покарані й осуджені у прийдешньому віці за те, що грішили, маючи мінливу й непостійну природу. А за те, що згрішивши, не покаялися і зі згубної дороги не навернулися до Господа, маючи можливість і час покаятися. Бог благий і милосердний до каянників, хоча й постає грізним і розгніваним – але на зло і на гріх, а не на нас, яких завжди готовий прийняти, щойно зауважить сльозу сокрушення в нас на обличчі.

Якщо раптом похитнешся в доброму, не тремти, а скоріше випростайся і поквапся повернутися до недавнього стану, журячись, шкодуючи, картаючи себе та рясно проливаючи сльози у скрусі духа. Add a comment

ГРИГОРІЙ  БОГОСЛОВ - НА ХРИСТОВЕ  РІЗДВО Саме Боже Слово, предвічне, невидиме, незбагненне, безтілесне, начало від начала, світло від світла, джерело життя і безсмертя, відбитка первісної краси, печать непереносна, образ незмінний, рішення і Слово Отця, приймає свій вид, носить тіло задля тіла, лучиться з розумною душею задля моєї душі, очищуючи буття, Несотворений твориться, Необнятий обмежується через розумну душу, що є посередником між Богом і земним тілом… Add a comment

ІВАН ЗОЛОТОУСТ - НА ХРИСТОВЕ РІЗДВО Бачу незвичайне й дивне таїнство: Пастухи наповняють звуками мій слух, голосячи не пустинну пісню, але співаючи небесний гімн. Ангели співають, архангели оспівують, херувими взивають, серафими величають, всі торжествують, бачачи Бога на землі і чоловіка на небесах. Високого – в долі, по Його планах, а низького – вгорі по Божій любові до людей. Add a comment

СВ. ВАСИЛІЙ ВЕЛИКИЙ - НА РІЗДВО ХРИСТОВЕ Христове Різдво, властиво й перше, себто в лоні Отця від віків, треба в мовчанні почитати. Навіть нашому умові ми не повинні дозволити, щоб досліджував це таїнство. Бо коли ще не було ані часу, ані часово простору, коли ще не було форми вислову, ані свідка – очевидця, ані того, хто б про це оповів, то як може розум утворити собі якесь поняття? Як може тут язик дати вислів для думки? Отець був і Син народився! Не кажи: « Коли ? », а радше остав це питання! Не питай: « Як ?» - бо на це нема відповіді! Бо « коли » це поняття часу, а « як » веде нас до тілесного родження… Add a comment