Духовність

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ
Тому, хто посковзнувся Св. Ісаак каже: не тоді журися, коли посковзнешся на чомусь, а коли заскнієш: бо посковзнутися часто може і досконалий, а заскніння (нездатність до дальшого розвитку, вдосконалення) – це абсолютна смерть. Смуток, який відчуваємо через свої помилки, замість чистого ділання, дарований нам за благодаттю. Хто ж сподіваючись на покаяння, посковзнеться повторно, той чинить із Господом лукаво. Такого зненацька застане смерть і не залишиться для нього часу, як він сподівався, на покаяння і на діла чесноти.

Повсякчас мусимо пам’ятати, що за 24 години дня і ночі ми маємо потребу в покаянні. Значення ж слова покаяння, як ми вважали, виходячи із справжньої властивості речей, таке: це сповнене скрушною молитвою близьке до Бога неослабне прохання про прощення минулого і вболівання за збереження майбутнього. Благодаттю за благодать людям по хрещенні дано покаяння, бо воно є друге народження від Бога.

Дивись:
Християнське життя за Добротолюбієм, Вибрані фрагменти з писань Святих Отців та Учителів Церкви, Джерела Християнського Сходу, Львів, Свічадо 2007 Add a comment

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ Учинений гріх практично негайно сам штовхає каянника до Господа, щойно людина відчує сморід, обтяжливість і безглуздя гріха. А хто не бажає покаятися, того гріх не жене до Бога, а втримує при собі і зв’язує його нездоланними путами, роблячи згубні жадання щоразу сильнішими та лютішими. Add a comment

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ Удень і вночі болій за свої гріхи. Не роздумуй у своєму умі над колишніми своїми гріхами, аби не відновилися вони знову. Будь певен, що їх прощено тобі тоді, коли ти віддався Господеві й покаянню, та не май жодного сумніву в цьому.

Про втіхи і приємності, якими ти був поглинутий у часи свого недбальства, не згадуй і мови про них не заводь, кажучи: це вчинив чи то порушив, - бо це може стати причиною твого падіння. Add a comment

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ Осудімо себе й умилосердиться Суддя, бо Він будучи благим тішиться, коли бачить, що грішник позбувається свого тягаря.
Якщо вчинили ми щось нечисте, омиймо це покаянням, бо Божий образ маємо зберігати в собі чистим.
Мудрим є той чоловік, який допоки кається досконало, безнастанно з жалем пам’ятає про свої гріхи і про праведну кару за них у вічному вогні.

Дивись:
Християнське життя за Добротолюбієм, Вибрані фрагменти з писань Святих Отців та Учителів Церкви, Джерела Християнського Сходу, Львів, Свічадо 2007

Add a comment

ВІРА ХРИСТИЯН «Будьте завжди готові дати відповідь кожному хто у вас вимагає звіту про вашу надію, однак, зі скромністю та острахом, маючи добру совість»
(1 Петра 3,15:16).
Перш ніж дати відповідь іншим кожний з нас мусить дати відповідь самому собі, яка віра провадить нас? Що за надія надихає, окрилює та сповнює нас? Add a comment

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМПокаяння – свято для Господа, бо у Євангелії сказано, «що на небі буде більша радість над одним грішником, що кається, ніж над дев’ятдесят дев’ятьма праведниками» (Лк 15,7) Адже покаяння, влаштовуючи свято Богові, запрошує на гостину й небо. Ангели радіють, коли покаяння прикликає їх на трапезу, торжествують усі небесні чини, яких покаяння візвало втішатися.

Add a comment

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ Полюбімо одне одного й Господь полюбить нас. Носімо тягарі одне одного і Він буде довготерпеливим до наших гріхів. Не віддаватимемо злом за зло і Він не віддасть нам за нашими гріхами.
Прощаючи своїм братам, здобуваємо відпущення наших прогрішень, бо Божа любов до нас криється в нашій любові до ближніх. Не будь швидким до відкинення духовної любові, бо людині не залишилося іншої дороги до спасіння. Add a comment

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ Любов – це благий стан душі, завдяки якому вона нічому сущому не надасть переваги перед пізнанням Бога. Проте такого відкритого любові настрою не зможе здобути той, хто має пристрасть до чогось земного.

Любов народжується від безпристрасності, безпристрасність – від уповання на Господа, уповання – від терпеливості й великодушності, а вони – від поміркованості в усьому, поміркованість же – від страху Божого, в страх – від віри в Бога. Add a comment

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМКоли єднаємося одне з одним не заздрісністю, простотою, любов’ю, миром і радістю – то поступ ближнього вважаємо своїм власним поступом і водночас його немочі, нестатки й скорботи сприймаємо як власне лихо, тоді стаємо здатними сповнити закон Христа. Ось істинно ангельське життя.

Дивись:
Християнське життя за Добротолюбієм, Вибрані фрагменти з писань Святих Отців та Учителів Церкви, Джерела Християнського Сходу, Львів, Свічадо 2007

Add a comment

ВІРА ХРИСТИЯН «Історична Релігія» Минулого разу в роздумах: «Віра Християн», йшла мова про Євхаристію, яка є центром нашої віри. У ній пізнаємо підсумок того, у що віримо і на що покладаємо свою надію. А покладаємо свою надію на люблячого Бога, який завжди нам щось пригадує і який є милосердний, справедливий до кожного хто живе на цій прекрасній землі.
Вже зі святих тайн про які йшла мова в розважаннях «Віра Християн», видно відмінність між християнами та іншими релігіями. У грецьких культах святкували міф про богів. Всі знають, що міф не є історичною реальністю, а розповіддю, яка передає дещо суттєве про незмінне буття людини та Божества.
Сьогодні вашій увазі пропонуємо поглянути на історичність юдаїзму та християнства. Для християн та юдеїв спільним є визнання, що Бог діє в історії. Кожної суботи юдеї поминають найвизначнішу історичну подію: це вихід з Єгипту. Все, що Бог робить для свого народу визволяє з неволі, піклується про нього. Add a comment