Духовність

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ Преподобний Єфрем Сирійський

Нехай на твоєму чолі завжди перебуває хрест, а в серці – страх Божий.

Блаженний Діядох

Ніхто не може полюбити Бога всім серцем, не розігрівши в його почуттях страху Божого. Бо діяльну любов душа осягає по тому, як очиститься й ушляхетниться його дією. А пройнятися страхом Божим (приймаючи плід любові до Господа) буде здатним той, хто піднесеться понад усі житейські печалі. Add a comment

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ Святий Климентій Олександрійський

Страх – це початок любові і переходить він у любов згодом. Страх Божий, власне не є страхом перед Богом, а боязню відпасти від Нього і впасти у гріхи та пристрасті.

Преподобний Йоан Ліствичник

Сонячний промінь, який через щілину проникає в кімнату, просвічує все так, що можна завважати навіть порошинки, які літають у повітрі. Подібно і страх Божий, приходячи в серце покриває всі його гріхи.

Дивись: Християнське життя за Добротолюбієм, Вибрані фрагменти з писань Святих Отців та Учителів Церкви, Джерела Християнського Сходу, Львів, Свічадо 2007

Add a comment

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ Віра – це готовність умерти заради Христа за Його заповідь, будучи переконаним, що така смерть приносить життя.
Віра перетворює злидні на багатство, незначне й нікчемне на істинну славу й знаменитість, і навіть коли не посідаєш нічого, маєш певність, що володієш усім. Але особливо віра є здобутком незбагненного багатства пізнання Христа і ставленням до всього видимого як до пороху чи диму. Add a comment

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ Без віри, надії і любові ніщо погане, що є в людині не буде викоренене дощенту, як також ніщо добре не оселиться в ній цілковито.
Віра переконує ум, який триває в боротьбі, прибігати до Бога, і спонукує його (ум) до дерзновення, запевняючи, що в нього напоготові різноманітна духовна зброя.
Надія є для ума не оманливою запорукою божественної помочі й обіцянкою винищення супротивних сил. Add a comment

ХРИСТИЯНСЬКЕ   ЖИТТЯ   ЗА  ДОБРОТОЛЮБІЄМ Хто любить Бога, той і вірить щиро, і діла віри чинить преподобно. Хто ж лише вірить, а в любові не перебуває, той навіть тієї віри, яку начебто посідає, не має. Він вірить до певної міри поверхнево, не несе в собі справжнього важеля любові. Лише » віра чинна любов’ю « (Гал 5,6), є великим началом чеснот.
У тому, хто досліджує глибину віри, постає ураган помислів. А той, хто споглядає її у простоті серця, втішається солодкою внутрішньою тишею. Глибина віри, яка є водами забуття, не припускає, аби в неї дивилися чи вглядалися, керуючись лише допитливими спонуками.
Дивись:
Християнське життя за Добротолюбієм, Вибрані фрагменти з писань Святих Отців та Учителів Церкви, Джерела Християнського Сходу, Львів, Свічадо 2007

Add a comment

РІК ТАЇНСТВА СВЯЩЕНСТВА Минулого століття, 1950 року, у Франції появилась відома книжка «Чого ви очікуєте від священика?», в якій було поміщено відповіді одинадцяти відомих письменників на питання: «Чим для вас є священик?» і «Чого ви від священика очікуєте?» Відповіді були різні, так як і є різні люди. Наприклад, один вчений коротко і ясно відповів на ці два питання так: «Священик для мене – це представник Ісуса Христа на Землі» і друге: «Очікую від священика Життя через святі Тайни». Для іншого письменника-філософа, Франсуа Моріака, священик – це той, хто в ім’я Боже в’яже і розгрішає, який тоді, коли підносить руку, щоб простити гріхи не відрізняється від Сина Чоловічого, якому дана влада прощати і розгрішати гріхи на Землі. Add a comment

ВІРА ХРИСТИЯН
Розуміємо це за словами папи Венедикта XVI як насичення почуттів та духу, продовження того, що Бог став плоттю і об’являється нам у речах земного світу.
Божественне Життя в Ісусі Христі.
Божественне життя, що заясніло в Ісусі Христі, насичує та пронизує наше життя, наше тіло і нашу душу. Св. Апостол Павло говорить, що наше життя після св. Тайни Хрещення є прилучене до долі Ісуса Христа, до Його смерті та Воскресіння. «Ми поховані з Ним через Хрещення на смерть, щоб, як Христос воскрес із з мертвих славою Отця, і ми теж жили новим життям. Бо якщо ми з’єднані подобою Його смерті, то будемо і подобою Воскресіння. Add a comment

ВІРА ХРИСТИЯН
Смерть та Воскресіння Ісуса становлять джерело нашої віри та головний факт, яким християнин опирається. Коли поглянемо на розіп’ятого Ісуса, як бачимо, що після Його смерті учні дуже сильно розчарувалися і були шоковані. Вони як прості люди не розуміли того, чому їхній учитель, який зціляв, воскрешав з мертвих мусів померти на хреснім дереві. Смерть Ісуса поставила під сумнів їхню віру в Нього. В Євангелії від Луки читаємо слова розчарованих учнів, які ідуть дорогою до Емаусу: «Його розіп’яли… А ми сподівались, що це він той, хто має визволити Ізраїль.» (Лука 24,20:21). Add a comment

ВІРА ХРИСТИЯН Ми християни, визнаємо, що Ісус – Син Божий. Ми маємо щось інше на увазі, коли говоримо про себе як про синів Божих, аніж те, що говорять індійці, що всі ми є синами і доньками сонця. У юдейській традиції розуміємо син, як поняття співвідносним. Отож для нас християн Син Божий означає те, що Ісус має особливий взаємозв'язок з Богом Отцем і в особливий спосіб належить йому. Щоб не помилятися у висловленні син, нам треба дотримуватися зв’язку між біблійним розумінням та догматичним. Коли беремо до уваги цей зв'язок, ми стаємо більш відкритими для таїнства Богосинівства Ісуса, яке перевершує людське розуміння. Add a comment

ПРОЩАННЯ, КОТРЕ НЕ ЗАЛИШАЄ У СМУТКУ За звичай, прощання із близькою людиною приносить нам жаль і смуток. У вознесенні Христа на небо ми не зауважуємо смутку серед апостолів. Апостол Лука підкреслює, що вони вернулись із радістю. Add a comment