Bazylianie

Духовність


P4152483Свідомість великої відповідальності перед Богом за наші вчинки робить нашу смерть страшною. Всі ми є свідомими того, що інакше судять люди, а інакше судить Бог. Цю думку виклав вже апостол Павло: «Бо я ні в чому не почуваю себе винуватим, але я тим не виправданий. Хто мене судить – це Господь» (1 Кор.4,4).

Про суд Божий висказується також св. Єронім, який говорить: «Щасливі ті, що знайдуть довір’я в годині своєї смерті, коли їхня душа відлучиться від тіла. Тоді приходять ангели небесні, щоб взяти душу і поставити її на суд перед вічним і невмолимим Суддею. Браття, в годині смерті, коли наша душа відлучиться від тіла, її обніме великий страх.

У той час перед очима нашої душі стануть усі наші діла, як добрі так і погані, що їх ми вчинили за життя, чи то вдень, чи вночі».
Після смерті всіх нас чекає суд Божий, на якому нам доведеться здати рахунок з цілого нашого життя. Це Богом об’явлена правда нашої віри, як повчає нас Святе Писання: «Людям призначено раз умерти, потім же суд» (Євр. 9, 27).

Add a comment

ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА

З НАГОДИ РОКУ ВІРИ

«Один Господь, одна віра, одне Хрещення» (Еф. 4, 5).

Високопреосвященним і Преосвященним архиєпископам та митрополитам,боголюбивим єпископам, всечесному духовенству, преподобному монашеству,возлюбленим братам і сестрам, в Україні та на поселеннях у світі сущим

Дорогі в Христі!

Кожен рік нашого життя наближає до нас майбутнє і водночас живить пам'ять про минуле. Рік 2013-й – і новий, і водночас пам’ятний. У цьому благословенному році матір-церква запрошує своїх синів і дочок замислитися над великим даром віри як цінним скарбом християнської істини та духовно-моральної практики.

Вірою ми пізнаємо своє духовне коріння. Для нашої Української Греко-Католицької Церкви цей рік має особливе значення, бо дає нагоду згадати видатну подію далекого 988 року від Різдва Христового, коли ми прийняли Володимирове Хрещення. Усвідомлюючи кардинальне значення віри, нам слід насамперед подя­ку­вати Богові за цей Його дорогоцінний дар, яким ми просвітилися і преобразилися 1025 років тому на березі Дніпра – українського Йордану. Це також добра нагода проаналізувати, яке місце посідає християнська віра в нашому побуті, та, краще пізнавши основні її постулати, надихнути ними своє життя і діяльність.

Add a comment

tablyciaЧому християни повинні дотримуватися Божих Заповідей, які Бог дав Мойсеєві у Старому Завіті для ізраїльського народу?

На горі Синай Мойсей отримує від Бога «Декалог»: так звані десять слів для свого народу. Цими словами Бог вказує людині яким життям вона повинна жити, аби бути членом вибраного народу і колись отримати обіцяну землю обітовану. Для нас, християн, цією обітованою землею не є сама земля, а тільки духовне багатство – Новий Єрусалим.

Заповіді Божі - це Його воля

Щоб зрозуміти Божу волю, нам треба поглянути на Христа, який народжується для нашого спасіння. Власне, Собою Він демонструє Декалог - приклад, який треба наслідувати, щоб жити згідно з Господніми заповідями, і брати участь у досконалій небесній радості з Творцем. Взявши приклад з Христа, християни зобов’язані зберігати Заповіді Божі, які є виявом Божої Любові до нас, а нашої - Богові. Християнин з назви неспроможний любити Христа вповні. Кожен з нас повинен бути християнином з висоти і щирого серця, - тоді зрозумілою буде суть християнства.

Називатися християнином - означає любити Бога понад усе. Для християнина Заповіді Божі є кораблем, який перевозить людину через море, океан, - протягом цілого життя. Десять слів Божих для християнина є знаками і правильним шляхом. Христос навчає, що Він прийшов не для того, щоб змінити Закон, але для того, щоб його доповнити. Доповнення Божого Закону полягає в додержанні Божого Закону в любові до самого Бога.

Багато людей каже, що Заповіді Божі в сьогоднішньому світі є неможливими до виконання. Але треба знати, що Бог дав Заповіді такі, які людина спроможна виконати. Все є до виконання, треба тільки мати бажання це робити, докладаючи зусилля. Щоб все було добре, треба почати молитися, любити Бога і вірити в Нього. Тоді будемо щасливі не тому, що виконуємо Заповіді, а тому, що Бог обіцяє нам за виконання заповідей Царство Небесне.

Add a comment

tablyciaДуже часто в житті людини повстає питання дотримуватися Божих заповідей чи ні? Багато людей нарікає, що у сьогоднішніх часах чесного ведення справ є неможливим. Якщо неможна чесно вести справи то про виконування заповідей Божих вже й не має, що говорити. Але є люди, які переконалися в протилежному, що можна залишити недільний бізнес, а все інше додасться.

 

Двоє молодих підприємців з Івано-Франківська, переконалися на власному досвіді, що все можливо коли, щось захочеться мати. На терезах їхньої совісті опинилося чи малий прибуток від торгівлі у неділі. Вони не розуміли, що працювати в свята це гріх, але одного несподіваного ранку переконалися, що багатство, гроші для повного щастя це не все. Доля їх випробувала, хвороба забрала батька, скільки не старалися, але нічим не допомогли. Були дорогі лікарі, було чим їх оплачувати, але не було в тому всьому повного щастя.

Add a comment

tablyciaЯк небесні тіла рухаються за певними знаками, встановленими Богом (Пс. 148, 6), так і люди повинні жити за Божими законами «Заповідями». Господь Бог дав нам Заповіді для нашого тимчасового і вічного щастя. Правильна дорога і життя у святості на нелегкій стежині земного життя, яка провадить в «Новий Єрусалим», через виконання Божої волі, дотримуючись Заповідей, які подиктовані самим Творцем, Якого об'явив людині Ісус Христос, Син Божий, народжений від Діви Марії. З Біблії знаємо, що Бог дав людям закон, який має служити добру, і в такий спосіб уподібнити людину до самого Себе. Виконуючи Заповіді Божі, людина стає на вірний шлях, щоб не збитися з правильного путі. Отці церкви навчають, що людська особа, переображена в Христі, покликана своїм способом життя уподібнюватися до cпособу життя Бога. Знаємо, що життя у Бозі всім нам дароване у Святих Таїнствах. Отже, людина отримала життя в Ісусі Христі. Життя у Христі, дароване у Святих Таїнствах, є основою християнської моралі, - тобто правил і норм поведінки християнина. Християнське моральне життя – це свідчення віри.

 

 

Add a comment

04_chr_prУвесь Великий піст - це спогад на терпіння Господа. Визнаємо, що терпінням Син Божий спас людей від пекла та прокляття. Та в особливий спосіб думка про терпіння повинна наповнювати наше серце в час Страсного тижня.

Ми, думаючи про Христові терпіння, не можемо за­бувати роль терпінь у нашому житті. А ця роль є потрійна:

1. Терпіння приводить до поправи

Описують старі книги історію про одну багату пані, що прийшла до старшого досвідченого єрея та й каже, що хотіла б порадитись: як то їй бути доброю і поправитись з наголових гріхів, які часто були й тяжкими?

Каже дама, що вже відбула реколекції, часто спові­далась, молилася до Матері Божої і давала милостині, і ... дуже малий з того всього успіх.

А тоді єврей мовив до неї спокійно: Пані, найкраще вам може допомогти до основної поправи — нещастя.

І пішла ця світова дама. Бог навів на неї терпіння. Небавом втратила частину маєтку, повмирали її бли­жні й впало на неї багато клопотів. Зі сльозами вста­вала і з ними ж увечері клалася до ліжка.

Add a comment

efrem_sirinРоздуми на Великий Піст

Наша церква має в великім пості спеціальну мо­литву, а це ту - св. Єфрема. Вона приходить на Утрені, Часах, Обідні, Вечірні, Повечер'ї та Полуношниці, почав­ши від недільного вечора, а скінчивши в п'ятницю. Вже субота посній службі не підлягає, як теж і неділя, що має службу воскресну.

Цю молитву можна назвати програмною на піст.

Ось її слова:

Господи і владико життя мого! Духа лінивства, недбайливости, владолюб'я та пустомовства не дай мені.

Духа чистоти, покори, терпцю та любови даруй мені, слузі твоєму.

Так, Господи Царю! Дай мені бачити мої гріхи і не осуджувати брата мого, бо Ти благословен єси на віки вічні, Амінь.

Add a comment

ArticleImages_46340_IsichenkoАрхиєпископ ІГОР (Ісіченко)

Виступ на V всеукраїнській міжконфесійній, християнській науково-практична конференція

(Кам’янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка, 12-13 січня 2012 р.)

Повільне й болюче входження українського суспільства в нову реальність постійно змушує християнина долати вплив ілюзій минулого й ставати перед обличчям нових, несподіваних викликів. Потенційно найнебезпечнішою з ілюзій, мотивованих панівною в СССР ідеєю протистояння ворожих соціально-економічних формацій, була примітивна картина двополюсного світу, де абсолютною альтернативою комунізмові був західний, капіталістичний світ.

Add a comment

Koubetsch-Basilio-e1315115227210-237x300Протоархимандрит Василіянського чину Василій Ковбич у співдоповіді про «основну формацію» сказав таке: "Це процес, який відбувається у визначеному етапі від вступу до інституту до складення в ньому довічної професії, під час якого Богом покликана людина, ласкою і проводом Святого Духа, приймає Божий поклик, робить зисилля, щоб слухати і виконувати Боже Слово за допомогою інших відповідно підготованих осіб чернечої спільноти, вільно готується «до цілковитої самопосвяти Богові через наслідування Христа для служіння здійсненню місії». Формування богопосвячених осіб на першому етапі є «основним» передусім тому, що воно стосується основи для здійснення специфічного покликання до богопосвяченого життя. Отець-протоархимандрит звернув увагу на те, що без відповідної людської, християнської і церковної основи людина не здатна вільно і повністю відповісти на Божий поклик, а також бути готовою до цілковитої самопосвяти Богові через наслідування Христа для служіння і здійснення місії. Без такої основи людина не готова до викликів обітів послуху, чистоти і убожества.

Add a comment

Sviata_horaВ Інтернеті є згадка про неї (див. http://db.ichistory.org/index.php?pg=0&fstl=0&fst=0&st=16), де вказано, що вона ймовірно померла і сталось це у 1991 році.

Цікавлячись об'явленням на Святій Гірці, автор дізнався, що Марія Особа є сестрою Чину святого Василія Великого, вона жива-здорова і проживає в селі Гавареччина близько Святої Гірки. Допомогти зустрітись із с. Марією автор попросив Романа Кубая, сина покійного о. Івана Кубая, який у тяжкі роки переслідувань УГКЦ совєтською владою опікувався сестрами-василіанками, в тому числі і сестрою Марією.

Add a comment