Ієром. Ігор Гарасим ЧСВВ
Кентшин
Роздуми напередодні Собору
13 червня 2022 року в гіжицькій парафії Пресвятої Тройці відбулось святкування храмового празника. Святкову Божественну Літургію очолив і виголосив проповідь ієром. Миколай Козіцький ЧСВВ, протоігумен Провінції Покрову Пресвятої Богородиці в Польщі. З о. протоігуменом співслужили ієром. Василій Кепещук ЧСВВ, ігумен Венгожевського монастиря, о. Григорій Столиця, декан Венгожевський, ієром. Павло Старух ЧСВВ, парох Круклянок і Бань Мазурських, о. Петро Проців, цотрудник парафії Успення Пресвятої Богородиці у Страдчі. Під час Літургії Святою Тайною Сповіді служив ієром. Ігор Гарасим ЧСВВ, парох Кеншина і Асун. На Літургії були присутні сестри Служебниці з Круклянок і Бартошиць, парафіяни Гіжицька і довколишніх парафій. Після Літургії відбувся виступ дітей, яких до нього приготувала с. Франциска Саламашек ССНДМ, катехитка гіжицької парафії. Також парафіяни подякували о. Протоігумену та всім отцям і прибулим гостям за участь у цьогорічному святі парафії в Гіжицьку!
Ділимося сумною звісткою, що 20 квітня 2022 р.Б., упокоїлася у Господі, блаженної пам’яті Марія Цєсьля – сестра ієром. Мирослава Підлипчака ЧСВВ та ієром. Ореста Підлипчака ЧСВВ.
Похоронні Богослужіння розпічнуться, 28 квітня о год. 8:30 у церкві в м. Зелена Гора.
Від імені Василіанської спільноти у Польщі, складаємо отцю Мирославу та отцю Оресту і всій родині слова співчуття.
Зі святими упокой Христе, душу новопреставленої раби Божої Марії і сотвори їй Вічную Пам’ять!
Христос Воскрес!
Від імені василіянської спільноти у Польщі щиро вітаємо ієромонаха Григорія Назара Яремчука ЧСВВ, з Днем Ангела.
Бажаємо радісного служіння в монашому і священичому стані.
Нехай Бог благословить здоров’ям, добром і миром на многії і благії літа.
Ділимося сумною вісткою, що 23 січня, на 85 -му році життя упокоїлася у Господі бл. п. Марія Шептицька.23 січня 2022 року, прийнявши святі таїнства, упокоїлася у Господі наша довголітня парафіянка, проф. Марія Шептицька.
Походила з відомого руського роду Шептицьких. Цей рід належить до однієї з найстарших боярських родин, якій грамоту на право земельного володіння у 1284 році дав галицько-волинський князь Лев Данилович. З часом удостоїлись графських титулів. У минулих століттях чимало представників роду були єпископами греко-католицької церкви, м. ін.: Атанасій (1686-1746) та Лев (1717-1779), які були єпископами львівськими, відтак київськими митрополитами.
Покійна Марія Шептицька була онукою Лева Шептицького, одного із рідних братів Львівського Митрополита, Слуги Божого Андрея Шептицького (1865-1944) та блаженного ієром. Климентія Шептицького (1869-1951), першого архимандрита чину студитів, яких знала особисто з дитячих років.
У неділю 16 січня у ченці варшавського монастиря разом з вірними василіанської парафії у Варшаві відзначили урочисто пам'ять святого Василія Великого – духовного батька і покровителя Чину Отців Василіан.
Святкову архиєрейську Божественну Літургію на запрошення Протоігумена василіанської провінції у Польщі – ієром. Миколая Козіцького, очолив преосвященний владика Володимир Ющак ЧСВВ – єпископ Вроцлавсько-Кошалінський.
Перед початком Божественної Літургії о год. 11:00, Отець Протоігумен привітав Владику Володимира Ющака ЧСВВ та подякував за прийняття запрошення, щоб у сьогоднішній день очолити подячну молитву за служіння василіан у Варшаві.
Від імені Василіанської спільноти у Польщі поздоровляємо з днем Ангела Преосвященнішого владику Василія Медвіта ЧСВВ, а також ієромонахів: Василя Кепещука ЧСВВ – ігумена василіанської обителі і пароха греко-католицької парафії у Венгожеві, та Василя Парасюка ЧСВВ - пароха греко-католицької парафії у Ґіжицьку.
Преосвященний Владико і Високопреподобні Отці!
Нехай Ваш небесний покровитель супроводжує Вас на дорозі Вашого служіння, випрошує в Бога усіх потрібних ласк, здоров’я, мудрості та любові.
Нехай Бог благословить та завжди подає потрібну благодать – на многії і благії літа!
Не бійтеся, бо я звіщаю вам велику радість:
Сьогодні народився вам у місті Давидовім
Спаситель – Христос, Господь (Лк 2,10-12).
З нами Бог, розумійте народи,
і покоряйтеся, бо з нами Бог! (Повечіря Вел.)
Не бійтеся! Це слово приносить нам злагоду, заспокоєння, мир. І саме цієї злагоди й миру бажаємо кожній людині, а особливо тим, яких огортає непевність, а деколи й тривога чи відчай, бо допадають нас недуги, бо труднощі в праці, бо непевність завтрашнього дня.
Не лякайтеся! Це слово хочемо донести нашим сім’ям і родинам, які інколи ледве в’яжуть кінець з кінцем, переживають непорозуміння чи конфлікти, в яких справи матеріальні починають прислонювати те, що є основою сім’ї – віру, надію і любов. Яким недостає терпеливості і спокою.
Опрацював і переписав Юрій Мащак
Пропонуємо нашим читачам непубліковані дотепер листування деяких греко-католицьких священиків з о. Мирославом Ріпецьким, які стосуються Різдва Христового та Йордану за роки 1954-1969. Це одинадцять листів отців: Володимира Бозюка – 3, Сильвестра Крупи – 2, Теодора Маркова – 2, Юрія Менцінського – 1, Йосифа Пшепюрського – 1, Омеляна Каленюка – 1 та Степана Дзюбини – 1. Перші три листи за 1954 рік Юрій Мащак переписав із записників отця Ріпецького, який за цей рік власноручно переписав зміст листів людей, які з ним переписувалися. Виринає запитання навіщо о. М. Ріпецький це робив. Можна зробити припущення, що отець переписував важливіші змістом листи, щоб уберегти їх перед конфіскатою. Інші листи – це автографи священиків, які зберігаються в епістолярній спадщині архівного фонду Ріпецького.
Після створення греко-католицького душпастирства у Варшаві необхідним стало організування церковного співу, однак не маємо жодних інформацій про музичну організацію на початках парафіяльного життя. Пізніше, у російській займанщині ціла Греко-католицька Церква підлягала стислому державному наглядові. До церковного богослужіння були введені дяки, навчені за звичаями Російської Православної Церкви; також від священиків вимагали наслідувати російські зразки церковного співу. Однак не маємо жодних конкретних згадок про церковний хор на Медовій протягом 19. століття аж до кінця першої світової війни.
Після першої світової війни особою ведучою церковний спів за часів о. Гавриїла Фурмана, ЧСВВ, був Петро Родюк, дяк, який походив з Холмщини. Він активно причинився до відновлення греко-католицьких богослужінь у Варшаві.
Коли василіани знов повернулися до Варшави у 1930 році, організація хору стала одним з важливіших завдань. У квітні 1930 року до Варшави призначили бр. Венедикта Гасая, ЧСВВ, який обняв обов’язки дяка і диригента хору. У 1932 році обов’язки регента перейняв інший василіанин, бр. Йосафат Рогатинський, ЧСВВ. Найвищого музичного рівня у міжвоєнному періоді хор досягнув коротко перед другою світовою війною, коли у варшавському монастирі оселився о. Мирон Федорів, ЧСВВ, студент музикології й диригент. У склад хору входило більш, як 30 осіб, а були це м. ін. Еміліан Пушкар (юрисконсульт Міністерства Зв’язку), Семен Новаківський і ін.
Від імені всієї спільноти Василіянського Чину в Польщі, вітаємо о. Протоігумена Миколая Козіцького з днем ангела.
Бажаємо, дорогий отче, Божого благословення, усіх потрібних Божих ласк та міцного здоров'я на многії і благії літа.
30 листопада 2021 року, Протоігумен Василіанського Чину у Польщі – ієром. Миколай Козіцький, відвідав спільноту отців василіан у Венгожеві та провів канонічну візитацію.
Під час візитації, ієром. Миколай, провів індивідуальну розмову з ченцями, перевірив стан монастиря, переглянув усі монастирські та парафіяльні книги.
На закінчення візитації у монастирській каплиці Св. Архистратига Михаїла та усіх безплотних сил, відбулася спільна молитовна зустріч, на якій Протоігумен звернувся із заключним словом та уділив благословення.
26 листопада 2021 р. у варшавському Свято-Успенському монастирі Чину Святого Василія Великого Великою Вечірнею з Литією в честь святого священомученика Йосафата, архиєпископа Полоцького розпочалося святкування Ювілею 300-ліття присутності монахів Василіанського Чину у Варшаві. Вечірню відслужив Протоігумен Василіанського Чину у Польщі – ієром. Миколай Козіцький ЧСВВ.
27 листопада о год. 10:00 в монастирському храмі була відслужена подячна Божественна Літургія, яку очолив Високопреосвященніший Митрополит Перемишльсько-Варшавський – архиєпископ Євген Попович у співслужіння преосвященного Владики Аркадія Трохановського – єпископа Ольштинсько-Ґданського, Протоігумена Василіанського Чину у Польщі – ієром. Миколая Козіцького ЧСВВ та інших отців, які прибули на це торжество.
На свято прибув Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща високодостойний п. Андрій Дещиця.
Варшава це місто віддалене від територій, на яких компактно живуть греко-католики, але, як столиця, дуже скоро стала місцем проживання вірних, які належать до цієї Церкви. Вже у 17. столітті була тут невелика спільнота уніатів, які однак залишалися без організованої душпастирської опіки. Крім душпастирських потреб Київська Митрополія відчувала також необхідність мати у Варшаві постійний осідок, який представляв би Церкву в державних і церковних урядах.
Першу вдалу ініціативу в цьому напрямку проявив київський митрополит Лев Кишка († 1728 р.). У 1721 році на площі при вул. Подвалє (сьогодні: ul. Podwale 15), яку у попередньому столітті купив митрополит Гавриїл Коленда († 1674 р.), він побудував будинок, в якому містилася резиденція митрополита, каплиця та келії для монахів. Для обслуги каплиці спровадив трьох василіан з монастиря в Супрасьлі (б. м. Бялисток на Підляшші), які почали організувати греко-католицьке душпастирство у Варшаві. Одним з плодів їхньої праці було засноване о. Ігуменом Сильвестром Ленковським, ЧСВВ, Братство св. Онуфрія. До братства належали також римо-католики, серед них і королева, дружина короля Августа ІІІ, із трьома дочками. Праця василіан була настільки успішна, що каплиця при вул. Подвалє сталася замала. Тож постав проект будови нового храму, який мав станути на цій самій площі, але від вул. Медової (ul. Miodowa). Справа однак не вийшла поза проекти і передання василіанам площі, яку у 1761 році відступив їм митрополит Флоріан Гребницький († 1762 р.). Після його смерті справа відійшла у забуття.
