Bazylianie

Історія Церкви

МАТЕРІАЛИ ДО ІСТОРІЇ УГКЦ Nazwisko i imię – ostatnio sprawowany urząd – data śmierci

Abramowicz Andrzej – proboszcz w Nosowie – 20 grudnia 1816
Arcimowicz Teodor – proboszcz Perstunia – 8 października 1818
Aresztowicz Onufry – proboszcz w Hańsku – 25 kwietnia 1857
Aresztowicz Stefan – emeryt – 22 lipca 1838
Bańkowski Adam – proboszcz Hodyszewa – 28 sierpnia 1831
Baranowski Jan – proboszcz Bończy – 7 września 1816
Białostocki Grzegorz – proboszcz Świerszczowa – 25 lipca 1836

Add a comment

МАТЕРІАЛИ ДО ІСТОРІЇ УГКЦ Текст поль./укр.

Piotr Hardybała (1910-2003). Urodził się 11 lipca 1910 roku w Laszkach pow. jarosławski. Szkołę początkową skończył w rodzinnej miejscowości, gimnazjum zaś w Przemyślu. W latach 1932-1936 studiował w greckokatolickim Seminarium Duchownym w Przemyślu. 9 lutego 1936 roku został wyświęcony na kapłana przez przemyskiego biskupa Jozafata Kocyłowskiego. W latach 1936-1945 był administratorem parafii w Tudorkowicach sokalskiego dekanatu. Uniknął wysiedlenia na radziecką Ukrainę, ukrywając się w Laszkach u rodziców. W 1947 roku w ramach akcji „Wisła” został wysiedlony wraz z rodziną na Warmię i Mazury do powiatu morąskiego (przybył na miejsce w maju). Add a comment

МАТЕРІАЛИ ДО ІСТОРІЇ УГКЦ о. Петро І. Кушка ЧСВВ

Сьогодні ольштинська парафія відзначає 30-ліття свого існування. За цих тридцять літ відбулися такі великі зміни в Європі, в Польщі, в житті Греко-Католицької Церкви та української громади в Польщі, що деяким молодшим людям вже важко собі навіть уявити в яких умовах починала творитися ця парафія у 1979 році [1].

Add a comment

ДУХОВНИЙ ЗАПОВІТ ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННІШОГО ВЛАДИКИ МИРОСЛАВА МАРУСИНА Подаємо повний текст Духовного заповіту світлої пам’яті Владики Мирослава, який у формі радіо-запису можна послухати на сторінках Радіо Ватикан: (http://www.oecumene.radiovaticana.org/ucr/Articolo.asp?c=318309)

«Я, многогрішний раб Господа мого Ісуса Христа, недостойний архієрей Мирослав, перед останнім моїм віддихом і переходом з цього світу у вічність віддаю ще раз тут на землі славу, честь і поклін Пресвятій, одноістотній, животворній і нероздільній Трійці, Отцю і Синові і Святому Духові. Вірую сильно і визнаю все те, чого навчав Ісус Христос, що проповідували св. Апостоли, що учили святі і богоносні Отці, а зосібна Вселенські Собори, чого навчали римські Архієреї та що подає до вірування свята католицька Церква. У тій святій вірі я жив, сам її як єпископ проповідав і в тій вірі хочу вмерти з надією на воскресiння і на вічне життя та безконечне блаженство з Ангелами і Святими. Add a comment

Світлої пам’яті Архиєпископ Мирослав Марусин довгі роки свого життя проживав і працював у Римі. Однак, живим був його зв’язок з нашою Церквою у Польщі. Корисно пригадати, що в днях 21 червня – 7 липня 1984 року Владика відвідав вірних у Польщі і зустрівся майже з усіма громадами нашої Церкви (див. мапа візиту в галереї).
Ці архіпастирські відвідини були для нас надзвичайною і зворушливою подією. Багато-хто ніколи ще не бачив свого, східного владики. Старші у своїх пережиттях пригадували собі хвилини з далекого дитинства. Для вірних, які довгі роки переносили різні приниження та дорікання, – це був символічний знак повертання до нормальності. Всі побачили свого Греко-католицького єпископа, який приїхав, як високий ватиканський достойник, якого з належною пошаною приймали римо-католики. В тих днях, і також пізніше, Українці в Польщі «високо підняли свої голови», почулись повноцінними. Вдячність владиці Мирославу за його присутність залишається у нас на завжди. Add a comment

В 1917 році політична ситуація у Східній Європі змінювалася. Зміни відчувались також і в релігійному житті. Цього року із заслання повернулись до Львова між іншими Митрополит Андрей Шептицький, ЧСВВ, і Владика Йосиф Боцян (Читачеві з Польщі ми представили біографію Владики в місячнику „Благовіст” травень-червень 2006 р.). У нових обставинах прозвучало питання долі колишніх греко-католиків у Російській частині тодішньої Речі Посполитої (Республіки Польща). Add a comment

Кожний, хто мав нагоду відвідати Ватикан, міг побачити там також і Гвардію швейцарців, які в кольорових уніформах наглядають за порядком у соборі св. Петра і в папських палатах. Але менше знаним є факт, що подібні швейцари мали б бути і в наших церквах, де також були б сторожами порядку. Справа швейцарів розглядалась у Холмській єпархії в 1835 році. Документи, використані нами для висвітлення цієї проблеми, зберігаються в Державному Архіві в Любліні, фонд Холмська Греко-Католицька Консисторія, Загальна кореспонденція за роки 1833-1838. Add a comment